Рішення № 66960311, 06.06.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.06.2017 Справа № 904/5619/17За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут"

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро

про стягнення заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 1 199 350,38 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - ОСОБА_1, дов. № б/н від 20.12.16р.

Відповідача - ОСОБА_2, дов. № 530 від 06.02.17р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, з урахуванням заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог, просить стягнути з Відповідача 1 383 964,62 грн. - основного боргу, 55 984,28 грн. пені, 6 390,50 грн. 3 % річних, мотивуючи несвоєчасними розрахунками за договором.

Відповідач позовні вимоги у частині основного боргу не заперечує та просить суд зменшити суму пені, оскільки Відповідач є військовою бюджетною установою, що фінансується за бюджетні кошти, завданням якої є забезпечення збройних сил України.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.02.17р. сторонами укладено Договір № 41SBDpz1765-17 на постачання природного газу (далі Договір), за п.1.1 якого Постачальник (Позивач) зобовязався передати у власність Споживачу (Відповідачеві) у 2017 році природний газ (згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-2010 код 06.20.1 (09123000-7) Газ природний) (далі газ), а Споживач зобовязався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць з 07:00 години першого дня місяця до 07:00 години першого дня наступного місяця включно (п.4.1. Договору).

Оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку:

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем не пізніше 30 (31) числа розрахункового місяця, у якому здійснюється постачання природного газу.

У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в пятиденний строк після збільшення цього обсягу (п.4.2., п.4.2.1., п.4.2.2. Договору).

Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (п.4.3. Договору).

У разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (п.6.2.1. Договору).

Пунктом 11.1. Договору встановлено, що Договір набуває чинності з дати підписання та діє до 31.12.17р., а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

На виконання умов Договору, у березні-квітні 2017р., Позивач поставив, а Відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1 837 874,12 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу № ДОЗ00015674 від 31.03.17р., за яким у березні 2017р. спожито 106,604 тис. м3 газу на суму 1 615 515,64 грн. та №ДОЗ00020313 від 30.04.17р., за яким у квітні 2017р. спожито 24,249 тис. м3 газу на суму 222 358,48 грн.

Акти приймання-передачі природного газу Відповідачем підписано без заперечень.

За даними Позивача, 28.04.17р. Відповідач частково розрахувався за поставлений газ, сплативши 453 909,50 грн., у звязку з чим у нього виник борг у розмірі 1 383 964,62 грн.

З посиланням на п. 6.2.1. Договору та ч.2 ст.625 ЦК України, з урахуванням заяви про збільшення позову, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував пеню 55 984,28 грн. за період прострочення з 01.04.17р. по 31.05.17р. та 3% річних - 6 390,50 грн. за період з 01.04.17р. по 31.05.17р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовні вимоги у частині основного боргу не заперечує та просить суд зменшити суму пені, оскільки Відповідач є військовою бюджетною установою, що фінансується за бюджетні кошти, завданням якої є забезпечення збройних сил України.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд визнає їх обґрунтованими.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, аналогічні положення містить ст. 551 ЦК України.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України).

Враховуючи наведені Відповідачем в клопотанні про зменшення пені доводи те, що Відповідач частково розрахувався за спожитий газ, що строк прострочки незначний, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, заявленої до стягнення до 27 992,14 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, стягненню підлягають: 1 383 964,62грн. - основного боргу, 27 992,14 грн. - пені, 6 390,50 грн. - 3 % річних, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

При розподілі сум судового збору суд враховує, що відповідно до п. 3.17.4 постанови пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки (штрафу, пені) покладається на Відповідача без урахування зменшення такої неустойки.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями станом на 01.01.17р.) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. При цьому за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Позивач при звернені з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) сплатив 24 439,74 грн. судового збору, а виходячи із ціни позову, мав сплатити 21 695,09 грн., тобто переплата становить 2 744,65 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивачем подана заява про повернення судового збору.

За таких обставин, надмірно сплачений Позивачем судовий збір в розмірі 2 744,65 грн. підлягає поверненню з державного бюджету України за окремою ухвалою суду.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частковою.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро, 49005, м.Дніпро, вул. Феодосіївська, 13, (код 08004581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", 49000, м.Дніпро, вул. Шевченка, 2, (код 39572642) 1 383 964,62 грн. основного боргу, 27 992,14 грн. пені, 6 390,50 грн. 3% річних, 21 695,09 грн. судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення виготовлено 07.06.2017

Суддя С.Г. Юзіков