Рішення № 66960306, 01.06.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.06.2017 Справа № 904/4244/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Малософіївка Криничанського району Дніпропетровської області

про стягнення 2 623,92 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергії, 6 358,84 грн. заборгованості по оплаті за перевищення договірної величини споживання електроенергії, 23,08 грн. 3% річних, 55,39 грн. інфляційних втрат, 215,38 грн. пені

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність №124 від 11.04.2017 року, представник

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, з урахуванням заяви від 17.05.2017 про уточнення позовних вимог, про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 9 276,61 грн., з яких:

- 2 623,92 грн. заборгованість за спожиту у жовтні 2016 року активну електричну енергію;

- 6 358,84 грн. заборгованість по оплаті за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у жовтні 2016 року;

- 23,08 грн. 3% річних за період з 08.12.2016 року по 24.03.2017 року;

- 55,39 грн. інфляційні втрати за січень та лютий 2017 року;

- 215,38 грн. пеня за період з 08.12.2016 року по 24.03.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 576 від 20.06.2007 року в частині своєчасної та повної оплати за спожиту електроенергію за жовтень 2016 року. Крім того, згідно з Актом про використану електричну енергію, відповідачем було перевищено погоджену договірну величину споживання електричної енергії за жовтень 2016 року на 2690 кВт/г. На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та відповідно до п.4.2 договору позивачем нараховані 3% річних, інфляційні втрати та пеня.

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відзиву на позов не надала, у судове засідання свого повноважного представника не направила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялося належним чином відповідно до вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.04.2017 року (а.с. 49 том 1).

Направлена господарським судом на адресу відповідача кореспонденція отримана останнім своєчасно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 50, 59 том 1).

Відзиву на позов відповідач суду не надав. За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 06.04.2017 порушено провадження у справі з призначенням справи до розгляду в засіданні на 25.04.2017, після чого розгляд справи відкладався до 18.05.2017 та до 01.06.2017.

У судовому засіданні 01.06.2017 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.06.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго", (далі - постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - споживач, відповідач) було укладено договір № 576 про постачання електричної енергії (далі - договір).

Згідно з розділом 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 30 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем, та "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємною частиною договору або інша межа обумовлена окремим додатком до договору.

Під час виконання умов договору, а також при вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1.1. договору постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені договором.

Згідно з пунктом 5.1. договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії за формою Додатку "Обсяги постачання електричної енергії та субспоживачам".

У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін обсяги очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюються постачальником на рівні фактичного споживання відповідних періодів поточного року.

Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються Додатками "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам" і "Обсяги споживання електричної потужності споживачем" як договірні величини (абзаци четвертий та п'ятий пункту 5.1. договору).

Споживання електричної енергії понад договірну величину визначається постачальником під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі даних, підтверджених сторонами в акті про використану електричну енергію (п.5.5. договору).

Відповідно до п.4.2 Правил користування електричною енергією відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.

У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.

Відповідно до узгодженого сторонами обсяги постачання електричної енергії (договірна величина електроспоживання) споживачу були встановлені на рівні:

- на жовтень 2016 року у розмірі 660 кВт/год.

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитих та договірних величин (пункт 4.2.2. договору).

Згідно з пунктом 7.6. договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов Додатка "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюються такі документи:

- Акт про використану електричну енергію (форма наведена в додатку до договору);

- Акт з контролю електричної потужності.

За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.

Згідно з абзацом третім пункту 4 Додатку № 3 до договору "Порядок розрахунків" остаточний розрахунок на підставі Акту про використану електричну енергію, згідно п.2.2договору, за весь розрахунковий період за остаточним рахунком, який споживач повинен отримати у день надання постачальнику цього Акту, або за остаточним рахунком нарахованим згідно п.2.3 додатку. Остаточний розрахунок споживач повинен здійснити протягом п'яти операційних банківських днів з дня отримання рахунку.

Відповідно до пункту 9.8. договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 20.06.2008. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.8.1 договору).

На виконання умов договору постачальник поставив споживачу електричну енергію, що підтверджується підписаним сторонами Актом про використану електричну енергію за жовтень 2016 року у кількості 3 350 кВт/год.

Перевищення спожитої відповідачем активної електричної енергії у порівнянні з узгодженим за договором обсягом склало за жовтень 2016 року - 2 690 кВт/год (3 350 - 660 = 2 690).

Постачальником виставлялися споживачу рахунок на оплату активної електроенергії № 191/576/10/1 за жовтень 2016 року на суму 3 134,51 грн. з терміном оплати рахунку до 02.11.2016 (отриманий споживачем 01.12.2016).

Також постачальником виставлено споживачу рахунки на оплату за перевищення договірної величини споживання електричної енергії № 191/576/10/5 на оплату 2 690 кВт/год. за жовтень 2016 року на суму 6 358,84 грн. з терміном оплати за умовами договору до 02.11.2016 (отриманий споживачем 01.12.2016).

Отримання представником споживача вказаних рахунків підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати спожитої активної електричної енергії у жовтні 2016 року та допущене відповідачем перевищення споживання договірного обсягу активної електричної енергії у жовтні 2016 року.

Згідно з частиною першою статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За змістом частини четвертої статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією.

За частиною шостою статті 26 цього Закону споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення Додатку № 3 до договору "Порядок розрахунків" строк оплати спожитої активної електричної енергії за спірний період та строк оплати за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у жовтні 2016 року є таким, що настав.

Заявлені позивачем до стягнення основний борг у сумі 3 134,51 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію у жовтні 2016 та у сумі 6 358,84 грн. заборгованості по оплаті за перевищення договірної величини споживання електричної енергію у жовтні 2016 визначені відповідно до умов договору. За наслідком перевірки розрахунку порушень не встановлено.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності з пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, у пункті 4.2.1 договору сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в той період, враховуючи день фактичної оплати.

Отже, на підставі вказаного пункту договору, з урахуванням того, що позивачем його зобов'язання за договором були виконані у повному обсязі, була нарахована пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем у сумі 215,38 грн. за період з 08.12.2016 по 24.03.2017.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені встановлено, що він здійснений вірно, а тому заявлена до стягнення пеня підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 27,57 грн. за період прострочки оплати спожитої активної електроенергії за загальний період з 08.12.2016 по 24.03.2017 та інфляційні втрати у сумі 66,17 грн. за період прострочки оплати спожитої електроенергії у січні та лютому 2017 визначені відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Перевіркою розрахунку правові підстави для зменшення заявлених сум відсутні, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у загальній сумі 9 844,38 грн., з яких: 3 134,51 грн. заборгованість за спожиту активну електричну енергію; 6 358,84 грн. заборгованість за перевищення договореної величини споживання електроенергії; 27,57 грн. 3% річних; 66,17 грн. інфляційні втрати; 257,29 грн. пеня.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1 600,00 грн.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22, ідентифікаційний код 23359034) заборгованість за спожиту активну електричну енергію у сумі 3 134,51 грн., заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у сумі 6 358,84 грн., 3% річних у сумі 27,57 грн., інфляційні втрати у сумі 66,17 грн., пеня у сумі 257,29 грн., судовий збір у сумі 1 600,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.06.2017.

Суддя Е.М. Бондарєв