Ухвала суду № 66960297, 07.06.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

07.06.2017 Справа № 904/6451/17

Суддя Назаренко Н.Г. , розглянувши матеріали

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

Третя особа: Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, м. Дніпропетровськ

про виселення з нежитлового приміщення та стягнення заборгованості за договором оренди у сумі 40 518,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Третя особа: Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, м. Дніпропетровськ в якому просить:

- виселити відповідача з нежитлового вбудованого приміщення (реєстраційний номер 01116130.1.ЯОЧПК005), площею 331,8 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

- стягнути з відповідача недоотриману орендну плату в сумі 38 456,83 грн. та пеню в сумі 2 062,26 грн.

Позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.

1. Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу до позовної заяви додаються документи на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015р. № 484-VІІІ) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" встановлені ставки судового збору, а саме: за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру -1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011р. (із змінами та доповненнями) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

1. Подана позивачем позовна заява містить 2 вимоги, одну майнового та одну не майнового характеру, а саме:

- виселити відповідача з нежитлового вбудованого приміщення (реєстраційний номер 01116130.1.ЯОЧПК005), площею 331,8 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

- стягнути з відповідача недоотриману орендну плату в сумі 38 456,83 грн. та пеню в сумі 2 062,26 грн.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позивачем не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та порядку.

Позивачем до позовної заяви № 10-11-00409 від 24.01.2017 додано платіжне доручення № 247 від 02.06.2017, яке свідчить про оплату судового збору у розмірі 1 600 грн. - за одну вимогу.

Проте сума судового збору, яка має бути сплачена позивачем при зверненні до суду з позовом про майнову та немайнову вимоги після 01.01.2017р., повинна становити 3 200,00 грн., тобто недоплачена сума судового збору складає 1 600,00 грн.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

2. Частиною 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, в редакції змін, внесених Законом України № 3382-VI від 19.05.2011 року, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Позивачем до позовної заяви не надано належних доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів за його юридичною адресою, оскільки згідно даних веб-сайту Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр", місцезнаходженням юридичної особи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1: АДРЕСА_1.

Всупереч цьому до позову надано докази направлення копії позовної заяви з додатками на іншу адресу відповідача: АДРЕСА_1.

Недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України (п.3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні ст.63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Суд зазначає, що національним законодавством України (ст.56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі.

Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції.

За викладеного, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що повернення позовної заяви на підставах, визначених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України прямо передбачено діючим законодавством та не є відмовою в доступі до правосуддя в розумінні Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» та не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,-

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Додаток:

- позовна заява з доданими до неї додатками на 32 арк., у т.ч. платіжне доручення про сплату судового збору № 247 від 02.06.2017 на суму 1 600 грн.

Суддя Н.Г. Назаренко