
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2017 року Справа № 38/5005/6636/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач),суддів:Полякова Б.М., Ткаченко Н.Г. розглянувши касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонінвестгрупп", гр. ОСОБА_4, гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6на постанову та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 року Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 рокуу справі господарського суду№ 38/5005/6636/2012 Дніпропетровської областіза заявоюКомунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської радипробанкрутство,В судовому засіданні взяли участь представники:
ОСОБА_4- ОСОБА_7,
ПП "Цесія"- Амбразевич О.С.,
ОСОБА_5 та ОСОБА_6- ОСОБА_9,
ТОВ " Регіонінвестгрупп "- Бакуліна М.С.,
ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"- Жорова Л.М.,
ГПУ- Збарих С.М.
ВСТАНОВИВ:
Господарський суд Дніпропетровської області (суддя Примак С.А.) ухвалою від 29 серпня 2016 року у справі № 38/5005/6636/2012, з поміж іншого, задовольнив скаргу прокуратури Дніпропетровської області (з урахуванням доповнень); визнав неправомірними дії ліквідатора КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради арбітражного керуючого Барановського О.М. щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нерухомого майна, а саме:
- нежитлового приміщення № 6 в будинку № 5 по вул. Аржанова в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 145 в будинку № 26 по вул. Бажова в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 55 в будинку № 1 по вул. Берегова в місті Дніпропетровськ;
- будівля № 118 по вул. Білостоцького в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 46 в будинку № 104 по вул. Білостоцького в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 103 в будинку № 5 по вул. Буковинській в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 104 в будинку № 5 по вул. Буковинській в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 5 в будинку № 1 по вул. Буковинській в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 1 в будинку № 2 по вул. Б. Хмельницького в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 46 в будинку № 3 по пр. Воронцова в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 292 в будинку № 7 по вул. Донецьке шосе в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 4 в будинку № 37а по вул. Дружня в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 9 в будинку № 19 по вул. Іларіонівській в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 27 в будинку № 29 по вул. Іларіонівській в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення АДРЕСА_2;
- нежитлового приміщення № 12 в будинку № 23 по вул. Калиновій в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 25 в будинку № 24 по вул. Калиновій в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 1 в будинку № 49 по вул. Каруни в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 4 в будинку № 49 по вул. Каруни в місті Дніпропетровськ;
- 36/100 будинку № 4 по вул. Каштановій в місті Дніпропетровськ;
- 64/100 будинку № 4 по вул. Каштановій в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 68 в будинку № 5 по вул. Кондукторській в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 110 в будинку № 1а по вул. Красноводській в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 13 в будинку № 1 по вул. Красноводській в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 105 в будинку № 2а по вул. Ладозькій в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 108 в будинку № 12 по вул. Малишева в місті Дніпропетровськ;
- 58/100 частини будинку № 1 по вул. Новоселівській в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 78 в будинку № 677 по вул. Передовій в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 1а в будинку № 737 по вул. Передовій в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 9 в будинку № 17 по вул. Прогресивній в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 190 в будинку № 2 по вул. Радистів в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 15 в будинку № 14 по вул. Семафорній в місті Дніпропетровськ;
- квартира № 220 в будинку № 40 по вул. Семафорній в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 108 в будинку № 31 по вул. Семафорній в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 220 в будинку № 32 по вул. Семафорній в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 35 в будинку № 11 по вул. Синельниківській в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 220 в будинку № 9 по вул. Тверській в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 12 в будинку № 11 по вул. Тверській в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 222 в будинку № 17 по вул. Тверській в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 114а в будинку № 19 по вул. Тверській в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 65 в будинку № 13 по вул. Універсальній в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 79 в будинку № 15 по вул. Універсальній в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 48 в будинку № 1 по вул. Універсальній в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення АДРЕСА_1;
- нежитлового приміщення № 320 в будинку № 42 по вул. Янтарній в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 321 в будинку № 42 по вул. Янтарній в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 69 в будинку № 127а по пр. газети «Правда» в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 42 в будинку № 87 по пр. газети «Правда» в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 13 в будинку № 42 по пр. газети «Правда» в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 5 в будинку № 26 по пр. газети «Правда» в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 14 в будинку № 42 по пр. газети «Правда» в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 15 в будинку № 42 по пр. газети «Правда» в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 16 в будинку № 42 по пр. газети «Правда» в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 70 в будинку № 93 по пр. газети «Правда» в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 11 в будинку № 42 по пр. газети «Правда» в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 12 в будинку № 42 по пр. газети «Правда» в місті Дніпропетровськ;
- 1/2 будівлі № 89А по пр. газети «Правда» в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 20 в будинку № 42 по пр. Карла Маркса в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 30 в будинку № 1 по провулку Тульчинському в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 55 в будинку № 9 по пр. Воронцова в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 40 в будинку № 15 по пр. Воронцова в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 48 в будинку № 19 по пр. Воронцова в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 70 в будинку № 13 по вул. Універсальній в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 10 в будинку № 19, по вул. Іларіонівській в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 28 в будинку № 29 по вул. Іларіонівській в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 41 в будинку № 87 по проспекту Газети «Правда» в місті Дніпропетровськ;
- нежитлового приміщення № 8 в будинку № 19, по вул. Іларіонівській в місті Дніпропетровськ.
Зазначеною ухвалою місцевий суд визнав неправомірними дії ліквідатора арбітражного керуючого Барановського О.М. щодо продажу з відкритих торгів зазначеного майна, визнав недійсними результати біржових торгів, проведених 27 грудня 2012 року з продажу спірного майна та визнав недійсними договори купівлі-продажу, укладених в результаті проведення оскаржуваного аукціону, а саме, договори № 723 від 10.06.2013 року, № 1094 від 08.07.2013 року, № 1085 від 05.07.2013 року, № 5925 від 31.07.2013 року, № 1014 від 26.06.2013 року, № 912 від 17.06.2013 року, № 914 від 17.06.2013 року, № 940 від 17.06.2013 року, № 1301 від 29.07.2013 року, № 1018 від 26.06.2013 року, № 654 від 24.05.2013 року, № 5995 від 05.08.2013 року, № 713 від 30.05.2013 року, № 717 від 30.05.2013 року, № 780 від 05.06.2013 року, № 778 від 05.06.2013 року, № 721 від 10.06.2013 року, № 763 від 04.06.2013 року, № 765 від 04.06.2013 року, № 5916 від 31.07.2013 року, № 5919 від 31.07.2013 року, № 682 від 27.05.2013 року, № 676 від 27.05.2013 року, № 801 від 07.06.2013 року, № 819 від 10.06.2013 року, № 782 від 05.06.2013 року, № 6066 від 06.08.2013 року, № 759 від 04.06.2013 року, № 761 від 04.06.2013 року, № 695 від 28.05.2013 року, № 817 від 10.06.2013 року, № 882 від 13.06.2013 року, № 1016 від 26.06.2013 року, № 884 від 13.06.2013 року, № 738 від 31.05.2013 року, № 947 від 20.06.2013 року, № 1293 від 29.07.2013 року, № 945 від 20.06.2013 року, № 757 від 04.06.2013 року, № 1022 від 27.06.2013 року, № 637 від 22.05.2013 року, № 638 від 22.05.2013 року, № 680 від 27.05.2013 року, № 747 від 03.06.2013 року, № 1044 від 02.07.2013 року, № 678 від 27.05.2013 року, № 943 від 20.06.2013 року, № 1314 від 30.07.2013 року, № 840 від 11.06.2013 року, № 805 від 07.06.2013 року, № 844 від 12.06.2013 року, № 846 від 12.06.2013 року, № 848 від 12.06.2013 року, № 721 від 30.05.2013 року, № 836 від 11.06.2013 року, № 838 від 11.06.2013 року, № 6081 від 06.08.2013 року, № 656 від 24.05.2013 року, № 1087 від 05.07.2013 року, № 1020 від 26.06.2013 року, № 636 від 22.05.2013 року, № 1291 від 29.07.2013 року, № 639 від 22.05.2013 року, № 715 від 30.05.2013 року, № 719 від 30.05.2013 року, № 5989 від 05.08.2013 року, № 1082 від 05.07.2013 року.
Постановою від 14 грудня 2016 року Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Вечірко І.О. - головуючий, Кузнецов В.О., Науменко І.М.) ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2016 року у справі № 38/5005/6636/2012 в частині задоволення скарги прокуратури Дніпропетровської області з урахуванням доповнень про визнання неправомірними дій ліквідатора щодо включення до ліквідаційної маси нерухомого майна та продажу з відкритих біржових торгів спірного майна, визнання недійсними результати біржових торгів, проведених 27.12.2012 та договорів купівлі-продажу залишив без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, скаржники товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонінвестгрупп", гр. ОСОБА_4, гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами.
Так, товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонінвестгрупп" у своїй касаційній скарзі просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2016 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2016 року у справі № 38/5005/6636/2012 в частині задоволення скарги Прокуратури Дніпропетровської області з урахуванням доповнень до скарги про визнання неправомірними дії ліквідатора КЖЕП "Лівобережжя" арбітражного керуючого Барановського О.М. щодо реалізації з відкритих біржових торгів ряду об'єктів нерухомого майна боржника, визнання недійсними результатів біржових торгів, проведених товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" з продажу спірних об'єктів нерухомого майна боржника, визнання недійсними договорів купівлі-продажу з відчуження об'єктів нерухомого майна боржника та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги прокуратури в повному обсязі.
Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 4-5, 35, 43, 111-12, 115 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 74, 78, 135, 136, 219 Господарського кодексу України, ст.ст. 203, 334 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 22-30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом" (далі по тексту Закон про банкрутство), ст.ст. 2, 5, 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".
До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулася гр. ОСОБА_4 та просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2016 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2016 року у справі № 38/5005/6636/2012 щодо задоволення скарги прокуратури Дніпропетровської області в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № 682 від 27.05.2013 та направити справу на новий розгляд.
Касаційну скаргу гр. ОСОБА_4 обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 27, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом".
Разом з тим, до суду касаційної інстанції звернулася гр. ОСОБА_5 та просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2016 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2016 року у справі № 38/5005/6636/2012 щодо задоволення скарги прокуратури Дніпропетровської області в частині визнання неправомірними дій ліквідатора КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради" арбітражного керуючого Барановського О.М. щодо включення до ліквідаційної маси підприємства банкрута нежитлового приміщення АДРЕСА_1; визнання недійсними результатів біржових торгів проведених 27.12.2012 товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" з продажу зазначеного майна, оформленого протоколом № 32 від 27.12.2012; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № 747 від 03.06.2013 та направити справу в цій частині на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Касаційна скарга гр. ОСОБА_5 обґрунтована порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 27, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом".
Крім того, до суду касаційної інстанції звернулася гр. ОСОБА_6 та просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2016 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2016 року у справі № 38/5005/6636/2012 щодо задоволення скарги прокуратури Дніпропетровської області в частині визнання неправомірними дій ліквідатора КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради" арбітражного керуючого Барановського О.М. щодо включення до ліквідаційної маси підприємства банкрута нежитлового приміщення АДРЕСА_2; визнання недійсними результатів біржових торгів проведених 27.12.2012 товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" з продажу зазначеного майна, оформленого протоколом № 28 від 27.12.2012; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № 780 від 03.06.2013 та направити справу в цій частині на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Доводи касаційної скарги гр. ОСОБА_6 зводяться до порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 27, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом".
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Оскільки провадження у даній справі порушено 06.08.2012 року, а постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури прийнята 14.08.2012 року, то суди дійшли вірного висновку щодо розгляду даної справи із застосуванням положень Закону, в редакції, що діяла до 19.01.2013 року.
Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до частини 4 статті 25 Закону дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута, особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута, кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів, особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом або договором, оспорює правомірність віднесення активів або коштів до ліквідаційної маси.
Прокуратурою Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради подано до місцевого суду скаргу (з урахуванням поданого уточнення щодо вимог) на дії ліквідатора банкрута, якою прокурор просив визнати неправомірними дії ліквідатора банкрута КЖЕП "Лівобережжя" арбітражного керуючого Барановського О.М. щодо включення до ліквідаційної маси банкрута зазначеного нерухомого майна, визнати неправомірними дії ліквідатора арбітражного керуючого Барановського О.М. щодо продажу з відкритих торгів зазначеного майна, визнати недійсними результати біржових торгів, проведених 27 грудня 2012 року з продажу нерухомого майна та визнати недійсними договори купівлі-продажу, укладених в результаті проведення оскаржуваного аукціону.
Задовольняючи скаргу прокуратури, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що дії ліквідатора по включенню спірного майна до складу ліквідаційної маси є незаконними, що виключає саму по собі реалізацію такого майна.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів, з огляду на наступне.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради було зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 10.10.2000 року.
Наказом комітету комунальної власності міської ради від 17.02.2004 року № 15-КВ затверджено нову редакцію Статуту КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради.
Згідно із пунктом 1.1 Статуту комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради (надалі - Підприємство) створено на базі і є правонаступником Обласного житлово-комунального підприємства "Лівобережжя", затвердженого рішенням Дніпропетровської обласної ради № 267-12/ХХІІІ від 13.07.2000 року та перереєстрованого виконкомом Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутатів від 30.07.2001 року, реєстраційний № 04052436Ю0020353.
Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Статуту підприємство засновано на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровськ. Власником підприємства є територіальна громада міста Дніпропетровськ в особі Дніпропетровської міської ради. Органом управління майном підприємства є комітет комунальної власності міської ради.
Згідно з пунктом 1 наказу комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради № 23-КВ від 26.02.2004 року "Про зміну форми правового режиму майна, закріпленого за житлово-комунальними підприємствами" за КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради закріплено майно на праві господарського відання.
Частиною 1 статті 136 Господарського кодексу України встановлено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Статтею 327 Цивільного кодексу України закріплено, що у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Відповідно до частин 1, 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
За приписами пункту 3.2 Статуту майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади м. Дніпропетровська і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, підприємство користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.
Пунктом 3.4 Статуту зазначено, що відчуження та списання майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Дніпропетровська і закріплене за підприємством на праві господарського відання, здійснюється в порядку, що встановлений чинним законодавством, за згодою власника із погодженням з органом управління майном.
Судами встановлено, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 02.12.2009 року № 52/52 (з наступними змінами і доповненнями) вирішено передати з балансу комунальних виробничих житлових ремонтно-експлуатаційних підприємств на баланс комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради об'єкти нерухомого майна.
В подальшому рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.06.2011 року № 45/12 вирішено припинити юридичну особу КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради шляхом ліквідації.
Також, рішенням Дніпропетровської міської ради від 28.03.2012 року № 41/22, зокрема, вирішено організацію дій, пов'язаних з виконанням цього рішення та подальшої ліквідації підприємства покласти на голову комісії з питань припинення юридичних осіб ОСОБА_16
Як встановлено судами обох інстанцій, Дніпропетровською міською радою 02.03.2011 року прийнято рішення № 16/9, яким вирішено провести реорганізацію комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих Департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради шляхом передачі з їх балансу на баланс Комунального підприємства "Бюро з обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради окремо розташованих нежитлових будівель і споруд, призначених для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру. Також, цим рішенням зобов'язано попередніх балансоутримувачів у 4-х місячний строк з дати прийняття цього рішення оформити відповідно до чинного законодавства України передачу нерухомого майна та внести відповідні зміни до бухгалтерського обліку (пункт 3 рішення).
Суди звернули увагу, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2011 року у справі № 15/5005/15549/2011, яке в силу ст. 115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим до виконання на всій території України, зобов'язано КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради передати шляхом підписання ліквідаційною комісією КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_16 авізо та актів приймання-передачі зі свого балансу на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради 118 об'єктів нерухомого комунального майна.
До того ж, надавши преюдиціального значення ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 року у справі № 804/53/15, якою залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2015 року та вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.04.2016 року у справі № 201/17998/15-к (провадження № 1-кп/201/62/2016), що набрав законної сили 23.05.2016 року відносно ОСОБА_16, судами встановлено протиправність дій голови ліквідаційної комісії КЖЕП "Лівобережжя" щодо невиконання обов'язку зняти обтяження та передати майно комунального підприємства на баланс комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, а також умисне невиконання рішень Господарського суду Дніпропетровської області щодо яких його було зобов'язано передати майно Комунального підприємства на баланс Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради.
Разом з тим, судами з'ясовано, що при зверненні до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство голова ліквідаційної комісії боржника посилався на те, що згідно даних балансу станом на 31.05.2012 року загальної вартості активів достатньо для покриття вимог кредиторів, але в процесі проведення ліквідаційних дій основні засоби - житловий фонд на загальну балансову вартість 5 114 182 грн. та об'єкти комунальної інфраструктури на загальну балансову вартість 2 871 142,91 грн. підлягають безоплатній передачі в комунальну власність. Більш того, зазначене також було продубльовано судом першої інстанції у постанові про визнання КЖЕП "Лівобережжя" банкрутом від 14.08.2012.
Згідно із статтею 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, здійснює наступні повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута відповідно до законодавства; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до статті 26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Однак, суди встановили, що в порушення вимог Закону про банкрутство, арбітражний керуючий включив нерухоме майно, зокрема, нежитлові приміщення до складу ліквідаційної маси без достатніх правових підстав.
Крім зазначеного, суди також встановили, що Господарським судом Дніпропетровської області у даній справі 21.05.2013 року була винесена ухвала за результатами розгляду скарги КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, відповідно до якої заявнику було відмовлено в задоволенні скарги на дії ліквідатора щодо включення нерухомого майна до ліквідаційної маси.
При цьому критично оцінюючи всі докази в сукупності, враховуючи конкретні обставини справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що розгляд скарги 21.05.2013 відбувався господарським судом за участю іншого суб'єктного складу, вказана скарга мала інше обґрунтування, ніж скарга подана прокурором Дніпропетровської області в особі Дніпропетровської міської ради. До того ж, заява прокуратури Дніпропетровської області містить також доводи щодо невідповідності вимогам законодавства дій арбітражного керуючого, що стосуються реалізації майна на відкритих біржових торгах та визнання недійсними результатів торгів і договорів купівлі-продажу нерухомого майна.
В зв'язку з викладеним, колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи правові підстави та обсяг вимог, що викладені у скарзі прокурора, та в доповненнях до скарги, що була предметом розгляду в оскаржуваних ухвалі та постанові, вважає, що мотивація ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2013 не має в даному випадку преюдиціального значення для правовідносин, що склалися та не є перешкодою для розгляду господарським судом заяви прокуратури Дніпропетровської області.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що дії ліквідатора арбітражного керуючого Барановського О.М. щодо включення нерухомого майна до ліквідаційної маси є незаконними.
Відповідно до частини 1 статті 30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що встановлення судами факту незаконного включення майна до ліквідаційної маси виключає можливість реалізації такого майна.
Водночас, судами встановлено, що 25.12.2012 року комітетом кредиторів, зокрема, вирішено здійснити продаж майна банкрута шляхом проведення відкритих біржових торгів з метою встановлення переможця торгів на придбання майна банкрута, включеного до ліквідаційної маси; встановити початкову вартість продажу майна - оціночну вартість майна, визначену незалежним експертом-оцінювачем; організувати та провести торги із залученням спеціалізованої організації - біржі; з переможцями торгів укласти договори купівлі-продажу в порядку, складі, умовах та строках придбання відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та інших положень відповідного діючого законодавства; оплату послуг експерта-оцінювача, біржі та спеціалістів з технічних досліджень і підготовки документів для продажу здійснити за рахунок коштів, отриманих від продажу майна банкрута. При цьому, в рішенні комітету кредиторів не було конкретизовано щодо якого майна надається дозвіл на реалізацію.
За приписами частини 2 статті 30 Закону ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються із комітетом кредиторів. При цьому, продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" та інших нормативно-правових актів з питань приватизації.
Згідно з частиною 3 статті 30 Закону у разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих держаних підприємств (малу приватизацію)".
Статтею 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, повинна містити такі відомості: назву об'єкта приватизації, його місцезнаходження; обсяг та основну номенклатуру продукції (робіт, послуг), у тому числі експортної; кількість та склад робочих місць; баланс активів і пасивів, рентабельність за останні три роки; відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташований об'єкт, умови користування ними; обсяги викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів, стан земельної ділянки, стан природоохоронного обладнання та споруд, сплату екологічних зборів та платежів (у разі їх наявності), інші екологічні відомості; початкову ціну, умови продажу та експлуатації об'єкта; суму грошових коштів, що має вноситися покупцями, у розмірі 10 відсотків початкової ціни об'єкта; назву банку, адресу та номер рахунку, відкритого для розрахунків за придбані об'єкти приватизації; кінцевий термін прийняття заяви на участь в аукціоні, конкурсі; час та місце особистого ознайомлення з об'єктом; час та місце проведення аукціону, конкурсу; адресу, номер телефону, час роботи служби по організації аукціону, конкурсу; іншу інформацію, яку визначає орган приватизації.
Зазначена інформація публікується не пізніш як за 20 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, місцевих друкованих виданнях та інших виданнях, визначених органами приватизації.
Таким чином, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" вимагають встановлення певного строку (періоду в часі), протягом якого будуть подаватись пропозиції щодо придбання майна, та виключають можливість продажу майна банкрута без дотримання такого строку, оскільки недотримання вищезазначеного позбавляє потенційних покупців можливості дізнатись про продаж майна банкрута та прийняти участь в аукціоні.
Однак, при дослідженні обставин справи, суди встановили відсутність доказів виконання вимог частини 2 статті 30 Закону щодо належного оповіщення про продаж майнових активів банкрута. При цьому, 27.12.2012 року, тобто через два дні після прийняття комітетом кредиторів рішення про продаж майна шляхом проведення відкритих біржових торгів, нерухоме майно було реалізовано товарною біржею "Регіональна універсальна біржа"
За правилами ч. 2 ст. 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" порушення, зокрема, коли не виконано вимог щодо змісту інформації, передбаченої ст. 15 зазначеного Закону та терміну її опублікування, можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні.
До того ж, ліквідатором проведено державну реєстрацію права господарського відання на нежитлові приміщення за КЖЕП "Лівобережжя" лише у 2013 року, тобто після реалізації нерухомого майна на біржових торгах.
Крім цього, судами встановлено, що із ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.06.2014 року у справі № 200/10669/14-к (провадження № 1-кс/3911/14) вбачається, що на вимогу Прокуратури міста регіональним відділенням Фонду державного майна проведено рецензування звітів суб'єкта оціночної діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_17 про незалежну оцінку об'єктів нерухомого майна. Рецензентом встановлено, що надані звіти класифікуються за ознакою абзацу 5 пункту 67 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 року, як такі, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісними та непрофесійними і не можуть бути використані. Після оцінки майна, Товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" проведено у м. Кривому Розі по вул. Отто Брозовського, 74 у орендованому приміщенні у грудні 2012 року за участю брокера ОСОБА_18 на підставі договору із КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради відкриті біржові торги з купівлі-продажу майна, що знаходилось на балансі КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради та належало територіальній громаді міста Дніпропетровська. В період 2013 року арбітражний керуючий Саричева Н.В. уклала договори купівлі-продажу з ТОВ "Тулс", ПП "Цесія", "Компанія з обмеженою відповідальністю "Емінтія Ентер Прайзис ЛТД", ТОВ "Маркетгруп", ТОВ "Ренесансінвестгруп", ТОВ "Соляріс". Суди на підставі даних ДП "Інформаційно-ресурсний центр" встановили, що ПП "Цесія" є засновником Товарної біржі "Регіональна універсальна біржа". Перевіркою встановлено, що службові особи Дніпропетровської міської ради, КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, арбітражні керуючі Барановський О.М., Саричева Н.В., суб'єкт оціночної діяльності Фізична особа-підприємець ОСОБА_17 зловживаючи своїм становищем, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди у період 2012-2013 років всупереч інтересам територіальної громади міста Дніпропетровська допустили відчуження за заниженою вартістю об'єктів комунального майна територіальної громади міста Дніпропетровська, загальною залишковою балансовою вартістю 3 059 млн. грн., що розташовані у місті, які знаходились на балансі КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради на користь суб'єктів господарювання, чим спричинили тяжкі наслідки.
Таким чином, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій з тим, що дії арбітражного керуючого Барановського О.М. щодо реалізації майна банкрута на відкритих біржових торгах є неправомірними, оскільки вчинені з порушенням норм статей 26, 29 та 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Правовими наслідками визнання біржових торгів недійсними в даному випадку, є визнання недійсними відповідних договорів купівлі-продажу спірного нерухомого майна, що укладені за результатами таких торгів, вказані договори купівлі - продажу є на думку суду касаційної інстанції кінцевим результатом оформлення результатів відчуження нерухомого майна на відкритих біржових торгах.
Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України (ст. 215 ЦК України).
Враховуючи встановлений судами попередніх інстанцій факт того, що спірні об'єкти комунального нерухомого майна не належали підприємству-банкруту, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вірними висновки судів про наявність фактичних та правових підстав для визнання оспорюваних договорів купівлі-продажу недійсними на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 203, ст. 215 ЦК України, оскільки спірне комунальне майно було відчужено не його власником, а особою, у даному випадку ліквідатором, яка не мала для цього необхідного обсягу цивільної дієздатності.
Суд касаційної інстанції вважає, що при зверненні в інтересах Дніпропетровської міської ради до господарського суду у справу про банкрутство зі скаргою на дії ліквідатора щодо включення до ліквідаційної маси підприємства - банкрута комунального нерухомого майна, а також - з вимогою про визнання дій ліквідатора арбітражного керуючого Барановського О.В. щодо продажу з відкритих біржових торгів спірного нерухомого майна неправомірними, про визнання недійсними результатів біржових торгів, а також про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладених за результатами вказаних біржових торгів, прокуратурою Дніпропетровської області не порушені правила об'єднання вимог і суди попередніх інстанцій правомірно розглянули їх в одному провадженні, в межах справи про банкрутство № 38/5005/6636/2012.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна ( органом уповноваженим управляти майном) банкрута, особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів, особою, яка посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вимоги прокурора, що викладені в скарзі і в доповненнях до скарги, в даному випадку, об'єднані підставами виникнення і є взаємопов'язаними.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що прокуратура Дніпропетровської області звернулася із скаргою в особі Дніпропетровської міської ради. Як зазначалося вище, за приписами пункту 3.2 Статуту майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади м. Дніпропетровська. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
За правилами ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, прокурор бере участь у розгляді справи в інтересах громадянина, в даному випадку в інтересах об'єднання громадян - територіальної громади, яка є власником майна.
Відповідно до частини 2 статті 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
За приписами ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі 38/5005/6636/2012 прийняті за результатами повного розгляду усіх обставин, що мають значення для справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а також Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Доводи касаційних скарг не спростовують правомірності висновків судів попередніх інстанцій.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі 38/5005/6636/2012 належить залишити без змін, а касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонінвестгрупп", гр. ОСОБА_4, гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонінвестгрупп", гр. ОСОБА_4, гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2016 року у справі № 38/5005/6636/2012 залишити без змін.
Головуючий О.Є. Короткевич
Судді Б.М. Поляков
Н.Г. Ткаченко
Судове рішення № 66959772, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 31.05.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 38/5005/6636/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: