Ухвала суду № 66959131, 02.06.2017, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

02.06.2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 642/2690/17-ц

Провадження № 2/642/1178/17

02 червня 2017 року суддя Ленінського районного суду міста Харкова Грінчук О.П. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5, про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності,

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності.

При вирішенні питання про відкриття провадження було встановлено, що позовна заява не відповідає ст. 119 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.80 ЦПК України,ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Відповідно до положень Постанови пленуму Вищого Спеціалізованого суду із розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 10, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістомстатті 80,пункту 4частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача.

Статтею 2 Закону України „Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VI, розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою встановлюється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем зазначено ціну позову 135000 грн., як вартість ? частини спірного домоволодіння. На підтвердження вартості домоволодіння надано інформаційну довідку складену АН «Гарант-нерухомість».

Разом з тим, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна" (затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 № 1442) з урахуванням вимог Національного стандарту № 1 (затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440), яким визначено загальні засади.

Згідно з приписами п. 50 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав"проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.

Частиною 6 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"унормовано, щоположення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.Ст. 11 Закону України цього ж Законувизначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний) підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Окрім того, відповідно до ст. 5 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", законом визначено перелік субєктів , які можуть здійснювати таку оціночну діяльність, а ст. 6 цього ж Закону визначено вимоги до оцінювача.

Враховуючи викладене, із вказаної інформаційної довідки про вартість спірного домоволодіння, суд не може встановити, чи здійснював вказану оцінку правомочний субєкт оціночної діяльності та чи дотримувалася при цьому процедура оцінювання, яка передбачена Законом.

Враховуючи викладене, вважаю, що заявлена ціна позову не підтверджена позивачем, а тому позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення вказаних недоліків.

Окрім того, позивачем не сплачено судовий збір.

Зважаючи на те, що кошти сплачені в рахунок судового збору надходять до державного бюджету України та направлені на забезпечення функціонування держави, несплата належної суми судового збору була б грубим порушенням прав та інтересів держави та її громадян.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог викладених у ст.ст. 119-121 ЦПК України, підлягає залишенню без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків позовної.

Так, враховуючи наведене, відповідно до ст. 121 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5, про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності, - залишити без руху та надати термін для усунення недоліків, який згідно вимог ст. 121 ЦПК України не може перевищувати пяти днів з дня отримання ухвали.

Розяснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачеві.

Ухвала щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку, через суд першої інстанції, протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Грінчук О.П.