Ухвала суду № 66958198, 02.06.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/3036/17

провадження № 1-кп/415/490/17

УХВАЛА

Іменем України

"02" червня 2017 р. м. Лисичанськ

Колегія суддів Лисичанського міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

судді Калмикової Ю.О.

судді Чернобривко Л.Б.

за участю: секретаря Гуртової К.О.

прокурора Панасенко В.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017130240000688 від 07.04.2017 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 Краснодарського краю, громадянки України, зареєстрованої: ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А :

29 травня 2017 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017130240000688 від 07.04.2017 року у відношенні ОСОБА_2, обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченої, захисника та потерпілого, зазначивши при цьому про відсутність підстав для закриття справи або повернення обвинувального акту.

Потерпілий ОСОБА_3, обвинувачена ОСОБА_2 і її захисник ОСОБА_1 не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентуєпорядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з долученими до нього відповідно до ст. 291 КПК України додатками, приходить до наступного висновку.

Кримінальне провадження підсудне Лисичанському міському суду Луганської області.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.

Враховуючи відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України та обмежень, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України суд приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченої, захисника та потерпілого.

До Лисичанського міського суду надійшло письмове клопотання обвинуваченої ОСОБА_2, в якому вона просить змінити їй запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за адресою її бітьків, у звязку з тим, що в неї на утриманні є троє неповнолітніх дітей, один і яких є інвалідом, раніше вона не судима та у лікаря нарколога і психіатра на обліку не перебуває.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 підтримала доводи свого клопотання та просила суд змінити їй запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_1 просив задовольнити клопотання обвинуваченої ОСОБА_2

Потерпілий ОСОБА_3 заперечував проти клопотання обвинуваченої і просив суд відмовити в задоволенні зазначеного клопотання.

Прокурор Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченої та звернувся до Лисичанського міського суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2 та в обґрунтування клопотання зазначив, що у відношенні обвинуваченої ОСОБА_2 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду від 08.04.2017 року застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за яке, згідно санкції статті, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7-ми до15-ти років, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, ризики не зменшились. Про те, що обвинувачена ОСОБА_2 може переховуватись від суду відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 ч.1 КК України, відсутність постійного місця роботи та як наслідок, відсутність постійного джерела доходів, те, що ОСОБА_2 негативно характеризується за місцем проживання, а також той факт, що ОСОБА_2 28.01.2016 року вже спричиняла ножем тілесні ушкодження ОСОБА_5, про що зроблено відмітку в Журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Лисичанського МВ № 766 від 28.01.2016 року. Враховуючи що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_2 не розпочатий, просив суд продовжити обвинуваченій строк тримання під вартою на 60 діб.

Потерпілий ОСОБА_3 підтримав клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_2

Захисник ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Обвинувачена ОСОБА_2 підтримала думку свого захисника.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у п. 74 рішення від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України» відповідно до якої «відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали, чи можливо належним чином продовжити (якщо так, то за яких умов) застосування на стадії судового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства», «не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції».

Згідно п.п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду..

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який відповідно до санкції статті карається позбавленням волі від 7-ми до 15-ти років та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченої суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачена може переховуватись від суду відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення в якому вона обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому, ОСОБА_2 являючись працездатною особою не працює, негативно характеризується за місцем проживання, обвинувачується у вчиненні у стані алкогольного спяніння особливо тяжкого умисного злочину, повязаного з позбавленням життя людини, що відповідно до ст. 3 Конституції України визнається найвищою соціальною цінністю.

Суд не відхиляє доводів обвинуваченої, враховує її сімейний стан, але вважає що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченою процесуальних обовязків та запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстав для зміни або скасування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченої ОСОБА_2 суд не вбачає.

Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченою покладених на неї процесуальних обовязків, а також відсутність підстав для зміни та скасування запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченій запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України. В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу відмовити за необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 197, 314-317, 372 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130240000688 від 07.04.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 ч.1 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду на 12 червня 2017 року на 10 годину 00 хвилин.

Розгляд кримінального провадження проводити судом колегіально.

Про час та місце проведення судового розгляду повідомити прокурора, обвинувачену, захисника, потерпілого, а також свідків, відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 ч.1 КК України на 60 днів, тобто по 31 липня 2017 року включно.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 31 липня 2017 року включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копіію ухвали негайно вручити захиснику і прокурору та направити обвинуваченій.

Головуюча суддя: М.М. Старікова

Судді Ю.О. Калмикова

ОСОБА_6