Рішення № 66957978, 07.06.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/2137/17

Провадження № 2/415/994/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.17 року Лисичанський міський суд Луганської області

в складі: головуючої судді Чернобривко Л.Б.,

за участю секретаря Дьомінової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лисичанська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «шахта ім. Д.Ф.Мельникова» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду із позовною заявою до ПАТ «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «шахта ім. Д.Ф.Мельникова» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що він працював у ВП «шахта ім. Д.Ф.Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля» з 10.01.2006 по 19.10.2016. Звільнений наказом № 945к від 19.10.2016 за ч. 3 ст. 38 КЗпП, за власним бажанням. В день звільнення йому було видано трудову книжку, але повний розрахунок, відповідно до ст. 116 КЗпП не проведений. Всього заборгованість по заробітній платі складає 35010 гривень 07 копійок. Повний розрахунок по заробітній платі позивач отримав 28.02.2017. Середньоденна заробітна плата складає 251 гривня 71 копійка. Згідно розрахунку сума компенсації середнього заробітку за час затримки розрахунку з 19.10.2016 по 28.02.2017 становить (132 дні * 251,71грн) 33225 гривень 72 копійки.

На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 33225 гривень 72 копійки за період з 19.10.2016 по 28.02.2017.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявився, подав заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності, позов підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, позовні вимоги визнав, просив справу розглядати у його відсутність, про що надав письмову заяву.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Згідно з трудовою книжкою, серії АХ № 450434, заповненою 20 лютого 2003 року, вбачається, що ОСОБА_1 10.01.2006 прийнятий на роботу у відокремлений підрозділ «шахта ім. Д.Ф.Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля» (а.с.6-7).

19 жовтня 2016 року звільнений на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням (а.с.7).

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем з 10.01.2006 до 19.10.2016.

Відповідно до ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73), Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

З довідки № 69 від 02.03.2017 виданої ПАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП «шахта ім. Д.Ф.Мельникова» вбачається, що середньоденна заробітна плата із двух календарних місяців ОСОБА_1 складає 251 гривня 71 копійка (а.с.8).

Судровим наказом Лисичанського міського суду Луганської області з ПАТ «Лисичанськвугілля» на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість із заробітної плати в розмірі 35010 гривень 07 копійок, про що свідчить копія постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.11).

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середньомісячна зарплата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після предявлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Отже, середній заробіток позивача за час затримки розрахунку по заробітній платі за період з 19.10.2016 по 28.02.2017 становить 33225 гривень 72 копійки (251,71 грн. - середньоденна заробітна плата х 132 дні = 33225,72 грн).

Представником відповідача не надано доказів відсутності вини відповідача в несвоєчасній виплаті позивачу всіх належних йому сум при звільненні з роботи, що є обовязком відповідача відповідно до засад змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «шахта ім. Д.Ф.Мельникова» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягають задоволенню.

Оскільки позовну заяву задоволено, тому на підставі ст. 88 ЦПК України судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 640 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України ст. 43 Конституції України, ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73), ст.ст. 116, 117 КЗпП України, абз. 3 п. 2, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року, Законом України «Про судовий збір», суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «шахта ім. Д.Ф.Мельникова» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «шахта ім. Д.Ф.Мельникова» (ідентифікаційний код 26349183) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.10.2016 по 28.02.2017 в розмірі 33225 (тридцять три тисячі двісті двадцять пять) гривень 72 копійки без урахування обовязкових податків та зборів та судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Лисичанський міський суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.Б.Чернобривко