Ухвала суду № 66956687, 30.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2017 року м. Київ К/800/17107/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Головчук С.В., Заїки М.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року

у справі № 813/99/16

за позовом ОСОБА_1

до Виконуючого обов'язки начальника Головного управління державної міграційної служби у Львівській області Бабунича Володимира Миколайовича, Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області

про визнання протиправним і скасування наказу, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконуючого обов'язки начальника ГУ ДМС України у Львівській області Бабунич В.М., ГУ ДМС України у Львівській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ №402-к/тм від 29.12.2015 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та постановлено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, не вбачає порушень судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що з 27.08.2014 року ОСОБА_1 призначено на посаду провідного спеціаліста сектора з централізованого оформлення документів №20 управління з питань громадянства, реєстрації та роботи з громадянами з тимчасово окупованої території України ГУ ДМС України у Львівській області, як така, що успішно пройшла стажування, в порядку переведення з СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів, а з 22.04.2015 року переведена на посаду провідного спеціаліста сектора централізованого оформлення документів №2 управління з питань громадянства, реєстрації та роботи з громадянами з тимчасово окупованої території України ГУ ДМС України у Львівській області, у звязку із змінами штатного розпису на 2015 рік.

Наказом в.о. начальника ГУ ДМС України у Львівській області №402-к/тм від 29.12.2015 року позивачу оголошено догану за неналежне виконання службових обов'язків, що призвело до порушення службової дисципліни.

Підставою для прийняття оспорюваного наказу слугували висновок службової перевірки від 30.09.2015 року, службова записка в.о. завідувача сектору КЗтаАМ від 26.08.2015 року, акт про відмову від надання пояснень ОСОБА_1 від 15.12.2015 року.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закон України «Про державну службу» (далі - Закон) основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Частиною 1 статті 14 Закону передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у своїх поясненнях, наданих 17.08.2015 року вказала, зокрема, що їй відомо, що у разі відсутності головного спеціаліста сектора ОСОБА_3, позивач виконує його обов'язки, у т.ч. із ведення діловодства, проте не зобов'язана друкувати вхідну електронну кореспонденцію й вести облік такої; доступ до електронної пошти має керівник сектора ЦОД №2 ОСОБА_4, а тому друк електронної поштової кореспонденції повинен здійснювати керівник або працівник міграційної служби, який знаходиться за даним комп'ютером і має до нього доступ.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції досліджено, що з електронної копії службової записки т.в.о. завідувача сектора ЦОД №2 ОСОБА_3 від 05.05.2015 року №5733 та додатку до неї - таблиці із зазначенням інформації про працівників, відповідальних за використання електронної пошти та проведення заходів з протидії витоку службової інформації ДМС у секторі ЦОД №2 вбачається, що головного спеціаліста сектору ОСОБА_3 та провідного спеціаліста ОСОБА_1 визначено відповідальними за роботу з електронною поштою.

Наведене підтверджує той факт, що позивач є відповідальною за роботу з електронною поштою незалежно від того чи присутній або відсутній на роботі головний спеціаліст ОСОБА_3

Також, судом встановлено ряд недоліків при оформленні позивачем документів, як головним спеціалістом сектору ЦОД №2, зокрема: в матеріалах справи від 18.08.2015 року на ім'я ОСОБА_5, наявна заява про надання послуги з оформлення паспорта в оперативному порядку, яка не підписана заявником; в матеріалах справи від 02.03.2015 року малолітнього ОСОБА_6, відсутня довідка про реєстрацію місця проживання дитини. Згідно заяви-згоди на оформлення дитині паспорта, батьки зареєстровані за різними адресами; в матеріалах справи від 18.08.2015 року малолітньої ОСОБА_7, відсутня згода батьків на оформлення дитині паспорта; в заявах-анкетах громадян ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на штампах про затвердження дозволу на оформлення паспорта відсутня дата затвердження; в заявах-анкетах громадян ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 відсутні підписи уповноваженої особи, яка прийняла заяви.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо правомірності оспорюваного наказу ГУ ДМС України у Львівській області прийнято оскаржуваний наказ від 29.12.2015 №402-к/тм.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф.Загородній

Судді С.В. Головчук

М.М. Заїка