Ухвала суду № 66956646, 17.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2017 року м. Київ К/800/7921/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Олексієнка М.М.,

Штульман І.В.,

провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи

за позовною заявою Харківської міської ради до заступника прокурора Харківської області, третя особа - споживче товариство «Житлово-будівельний кооператив «АВАНТАЖ», про визнання дій протиправними,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Харківської міської ради на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2015 року Харківська міська рада звернулась до суду з даним позовом, в якому просила визнати протиправними дії заступника прокурора Харківської області щодо подання до Господарського суду Харківської області позовної заяви від 26 серпня 2015 року до відповідачів - Харківської міської ради та СТ «ЖБК «Авантаж», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, Реєстраційна служба, Управління Держземагенства, Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції Управління Держземагенства про визнання незаконним та скасування пункту 11.3 додатку 1 до рішення 15 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок будівництва об'єктів» №693/12 від 25 квітня 2012 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року, закрито провадження у справі.

В обґрунтування касаційної скарги представник позивача посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування зазначених судових рішень.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що заступник прокурора Харківської області в інтересах держави звернувся до господарського суду Харківської області з позовом від 26 серпня 2015 року до Харківської міської ради та СТ «ЖБК «Авантаж», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, Реєстраційна служба, Управління Держземагенства, Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції Управління Держземагенства про визнання незаконним та скасування пункту 11.3 додатку 1 до рішення 15 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок будівництва об'єктів» від 25 квітня 2012 року №693/12.

Вважаючи такі дії заступника прокурора Харківської області щодо звернення до Господарського суду Харківської області із зазначеним позовом протиправними, Харківська міська рада звернулась до суду адміністративної юрисдикції з цим позовом.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звернення прокурора до суду з позовом в інтересах інших осіб не є спором за своєю правовою природою, оскільки таке звернення не породжує зобов'язань, які виникають із владних управлінських функцій для позивача, а є реалізацією права суб'єкта владних повноважень на звернення до суду.

Водночас, суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що звернення заступника прокурора до суду з позовом в інтересах держави є реалізацією таким суб'єктом владних повноважень своїх процесуальних прав і жодним чином не пов'язано зі здійсненням ним владних управлінських функцій і право на таке звернення та наявність підстав для такого звернення перевіряється, у цьому випадку, господарським судом відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, а тому відсутні правові підстави вважати, що спір між позивачем і відповідачем є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до положень частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Водночас, у частині другій статті 4 КАС України закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України «Про прокуратуру». Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Положеннями частин першої і третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Враховуючи вказані обставини та вищезазначені норми права, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій щодо відсутності у цьому випадку публічно-правового спору між заступником прокурора Харківської області та Харківською міською радою, відповідні дії прокурора жодним чином не порушують прав та законних інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а обґрунтованість та наявність у заступника прокурора Харківської області відповідних підстав для звернення з позовом до суду господарської юрисдикції повинні досліджуватись цим судом під час вирішення питання про порушення провадження у справі.

Таким чином, в межах доводів касаційної скарги, порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід залишити відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

З огляду на те, що доводи касаційної скарги правильності висновків судів не спростовують, останні під час розгляду справи вірно застосували норми матеріального права та не порушили норми процесуального права, відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для скасування прийнятого ним рішення відсутні.

Керуючись статями 220, 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Харківської міської ради відхилити, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді В.В. Швець

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман