Ухвала суду № 66956561, 30.05.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2017 р.м.ОдесаСправа № 766/15026/16-а

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Гаврилов Д.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Домусчі С.Д.,

ОСОБА_1,

за участю: секретар судового засідання Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні (Херсонське обєднане Управління Пенсійного фонду України Херсонської області) на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 16 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні (Херсонське обєднане Управління Пенсійного фонду України Херсонської області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні (правонаступник - Херсонське обєднане Управління Пенсійного фонду України Херсонської області), в якому позивач просив: визнати протиправним та скасувати рішення (протокол) Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні № 179 від 04.11.2016 року щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні зарахувати до стажу роботи, що дає право позивачу на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року увесь період навчання курсантом у Херсонському училищі міліції МВС України з 01.09.1993 року по 20.08.1996 року включно як військову службу, роботу слідчим, заступником начальника слідчого відділення та старшого слідчого відділення Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області з 20.08.1996 року по 14.08.2002 року включно, роботу слідчим прокуратури Генічеського району Херсонської області, помічником прокурора Генічеського району Херсонської області, старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Херсонської області, прокурора відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Херсонської області, Нижньосірогозького міжрайонного прокурора Херсонської області, прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Херсонської області з 21.08.2002 року по 01.06.2016 року включно, загальною тривалістю станом на 01.06.2016 року 22 роки 08 місяців 25 днів; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні призначити позивачу з 02.06.2016 року пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 16 лютого 2017 року заявлений позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні, оформлене протоколом засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком пенсій), № 179 від 04.11.2016 року, щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні зарахувати до стажу роботи, що дає право позивачу на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року увесь період навчання курсантом у Херсонському училищі міліції МВС України з 01.09.1993 року по 20.08.1996 року включно як військову службу, роботу слідчим, заступником начальника слідчого відділення та старшого слідчого відділення Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області з 20.08.1996 року по 14.08.2002 року включно, роботу слідчим прокуратури Генічеського району Херсонської області, помічником прокурора Генічеського району Херсонської області, старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Херсонської області, прокурора відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Херсонської області, Нижньосірогозького міжрайонного прокурора Херсонської області, прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Херсонської області з 21.08.2002 року по 01.06.2016 року включно, загальною тривалістю станом на 01.06.2016 року 22 роки 08 місяців 25 днів. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні призначити позивачу з 02.06.2016 року пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям по справі нового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції, зокрема, норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.06.2016 року позивач звернувся з письмовою заявою до Управління пенсійного фонду України у м. Херсоні про призначення йому пенсії за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року.

За результатами розгляду вказаної заяви Комісія з розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення Управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні своїм рішенням, оформленим протоколом № 73 від 10.06.2016 року, відмовила позивачу в призначені пенсії за вислугу років, пославшись на те, що згідно пункту 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Не погодившись із вказаним рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.07.2016 року у справі № 766/5817/16-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 року, заявлений позивачем позов задоволено частково, рішення (протокол) Управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні № 73 від 10.06.2016 року про відмову позивачу у призначенні пенсії за вислугу років згідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» визнано протиправним та скасовано, а Управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні зобовязано повторно розглянути заяву позивача щодо призначення йому пенсії за вислугу років згідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».

04.11.2016 року відповідачем розглянуто повторно заяву позивача про призначення йому пенсії за вислугу років та за результатами її розгляду прийнято рішення № 179 про відмову позивачу у призначенні пенсії за вислугу років згідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» через відсутність необхідного пільгового стражу роботи та законодавчих підстав.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи заявлені позивачем позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заявлених вимог позивача з огляду на викладене.

Так, приймаючи рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за вислугу років та доходячи висновку про відсутність необхідного у позивача пільгового стажу для призначення пенсії за вислугу років, відповідачем не було враховано період проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ на посаді молодшого начальницького складу з 01.09.1993 року по 20.08.1996 року курсант Херсонського училищі міліції МВС України, пославшись на те, що училище міліції не відноситься до вищого навчального закладу, тому період навчання позивача у Херсонському училищі міліції МВС України не підлягає зарахуванню до стажу, що дає йому право на призначення пенсії за вислугу років, як працівнику прокуратури.

За наведених обставин, відповідач дійшов висновку, що стаж роботи позивача на посадах, які дають йому право на призначенні пенсії згідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», складає 19 років 09 місяців 05 днів.

Також, вказане рішення відповідача вмотивоване тим, що у звязку з неприйняттям до 01.06.2015 року закону щодо призначення пенсій, у тому числі, спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру» згідно пункту 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ.

Аналогічні доводи відповідачем викладені і в поданій апеляційній скарзі.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими доводами відповідача з огляду на викладене.

Згідно ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII (чинного та в редакції на момент звернення позивача за призначенням пенсії) прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців.

Відповідно до ч. 6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, у вказаній редакції, до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

Тобто, з наведеного вбачається, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, зокрема, зараховується період проходження військової служи, а також період роботи на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, оскільки, позивач проходив навчання в навчальному закладі системи МВС України в період з 1993 року по 1996 рік, то до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми законодавства, які діяли на зазначений період часу, а саме Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-XII в редакціях, що діяли в період з 1993 року по 1996 рік.

Так, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 18 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-XII, у вказаній редакції, особи, прийняті на службу до міліції, в тому числі слухачі й курсанти шкіл міліції, які перебувають на військовому обліку, на час служби знімаються з нього і перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ України.

Навчання у школах Міністерства внутрішніх справ України після здобуття середньої освіти прирівнюється до проходження військової служби.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, позивач 01.09.1993 року зарахований курсантом Херсонського училища міліції МВС України за наказом ХУМ МВС України від 31.08.1993 року № 60 о/с, який він закінчив в серпні 1996 року за спеціальністю «правознавство», йому присвоєно кваліфікацію молодший спеціаліст-юрист, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією диплому ІЛ ВЕ № 002521 та архівною довідкою ГУ НП в Херсонській області від 24.03.2016 року № 679/2/02/2-2016.

При цьому, наявною у матеріалах справи копією трудової книжки позивача та наведеної архівною довідкою ГУ НП в Херсонській області від 24.03.2016 року № 679/2/02/2-2016 підтверджено, що після закінчення Херсонського училища міліції МВС України позивач продовжив службу в органах МВС України до серпня 2002 року та 21.08.2002 року його призначено на посаду слідчого прокуратури Генічеського району Херсонської області, з 15.03.2011 року по 20.05.2012 року - помічником прокурора Генічеського району Херсонської області, з 21.05.2012 року по 22.08.2012 року - старшим прокурором відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури прокуратури Херсонської області, з 23.08.2012 року по 29.08.2013 року - прокурором відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Херсонської області, з 30.08.2013 року по 14.12.2015 року - Нижньосірогозьким міжрайонним прокурором Херсонської області, з 15.12.2015 року по 22.07.2016 року - прокурором відділу ювенальної юстиції прокуратури Херсонської області.

Більш того, з копії трудової книжки позивача та архівної довідки ГУ НП в Херсонській області від 24.03.2016 року № 679/2/02/2-2016 вбачається, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ безперервно 8 років 11 місяців 13 днів саме з 01.09.1993 року, при цьому, з вересня 1993 року по серпень 1996 року на посадах молодшого начальницького складу - курсант Херсонського училища міліції МВС України.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з огляду на положення ч. 6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, період служби позивача з 1993 року по 1996 рік зараховується до вислуги років, що дає йому право на пенсію згідно ст. 86 цього Закону.

Зазначена правова позиція колегії суддів узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України щодо застосування спірних норм законодавства викладеною, зокрема, в постанові від 09.06.2015 року № 21-207а15.

Таким чином, враховуючи наявний у позивача стаж, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно відхилені посилання відповідача, як на підставу для відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, на пункт 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ, оскільки наведені доводи відповідача були підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років попереднім рішенням відповідача, яке скасовано рішенням суду, що набрало законної сили. Таким чином, при повторному розгляді заяви позивача про призначенні пенсії за вислугу років на виконання рішення суду, що набрало законної сили, відповідач не міг використовувати висновки рішення, що було визнано протиправним та скасовано.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги повністю спростовуються наведеними вище висновками суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно вимог ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 16 лютого 2017 року залишити без задоволення.

Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 16 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець