Постанова № 66955287, 06.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" червня 2017 р. К/800/23382/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року

у справі № 818/449/15

за позовом Приватного підприємства "Аграрні Інвестиції"

до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області,

Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області

про стягнення суми бюджетного відшкодування та пені

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Аграрні Інвестиції" (далі по тексту - позивач, ПП "Аграрні Інвестиції") звернулось до суду з адміністративним позовом до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач 1, Глухівська ОДПІ) та Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області (далі по тексту - відповідач 2, ГУ ДКСУ в Сумській області) про стягнення суми бюджетного відшкодування та пені.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року, позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Аграрні Інвестиції" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2014 року в сумі 641 331,00 грн. та пені в розмірі 42366,31 грн., а всього 683 697,31 грн.

У касаційній скарзі Глухівська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та відповідно до вимог статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Глухівською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПП "Аграрні Інвестиції" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за лютий 2014 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2014 року, за результатами якої складено довідку документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування від'ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість №772/15-34950459 від 26 серпня 2014 року.

У вказаній довідці зазначено, що за результатами перевірки по ПП "Аграрні Інвестиції" уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2014 року (загальна, від 19.06.2014 року вхідний номер 9035280463) заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів в сумі 82946 грн., від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 29075 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2014 року в сумі 641331грн., порушень не встановлено.

Таким чином, довідкою документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування від'ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість №772/15-34950459 від 26 серпня 2014 року підтверджено позивачу бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за травень 2014 року в сумі 641331 грн.

03 грудня 2014 року позивач звернувся до Глухівської ОДПІ з листом (вих. №52 від 03.12.2014 року) про необхідність надання до органу Державного казначейства України висновку про проведення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ПП "Аграрні Інвестиції", у тому числі в сумі 641331грн. за декларацію за травень 2014 року.

У зв'язку із ненаданням висновку до органу казначейства та невідшкодуванням суми ПДВ, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що з 06 вересня 2014 року позивачу не відшкодована своєчасно сума ПДВ у розмірі 641331,00 грн. стала заборгованістю бюджету та не погашена до 03 лютого 2015 року, тому підлягає нарахуванню на неї пеня за 151 день з 06 вересня 2014 року по 03 лютого 2015 р. у розмірі 42366,31 грн.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначені у статті 200 Податкового кодексу України в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України). Саме нормами зазначеної статті регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Однак, згідно з пунктом 200.14 названої статті, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

За змістом пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Глухівська об'єднана податкова інспекція головного управління Міндоходів України у Сумській області в порушення вимог п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України не подала висновок із зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Разом з цим рішення судів про задоволення позовних вимог щодо стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ та пені є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. У цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Водночас колегія суддів зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Оскільки при вирішенні спору суди неправильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, касаційну скаргу Глухівської ОДПІ слід задовольнити частково, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року скасувати щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з ПДВ і пені, та зобов'язати Глухівську ОДПІ надати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Сумській області висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України 17 листопада 2015 року у справі № 21-4371а15, від 31 травня 2016 року № 21-451а16.

Відповідно до частини 1 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210 - 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області задовольнити частково.

2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року щодо стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Аграрні Інвестиції" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2014 року в сумі 641 331,00 грн. та пені в розмірі 42366,31 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення. Зобов'язати Глухівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Сумській області прийняти висновок із значенням суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та подати його Головному управлінню Державної казначейської служби України в Сумській області.

3. Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак Ю.І. Цвіркун