Ухвала суду № 66955157, 30.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2017 року м. Київ К/800/45050/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Заїки М.М., Мойсюка М.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2015 року

у справі № 826/10995/15

за позовом ОСОБА_1

до Державної фіскальної служби України, Департаменту персоналу Державної фіскальної служби України

третя особа: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання незаконними та протиправними дій, скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ДФС України, Департаменту персоналу ДФС України, третя особа: ГУ ДФС у м. Києві, в якому просила:

- визнати протиправними (незаконними) дії ДФС України в частині прийняття та оформлення наказу № 878-о від 17.03.2015 про звільнення ОСОБА_1 з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади»;

- визнати протиправними (незаконними) дії ДФС України в частині прийняття та оформлення наказу № 878-о від 17.03.2015 про звільнення ОСОБА_1 з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» та на підставі доповідної записки № 657/99-99-04-01-02-18 від 17.03.2015 р.;

- визнати протиправними (незаконними) дії ДФС України в частині прийняття та оформлення наказу № 878-о від 17.03.2015 про звільнення ОСОБА_1 з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» в період перебування на лікарняному (хвороби);

- визнати дії посадових (службових) осіб ДФС України та Департаменту персоналу ДФС України в частині, що стосуються оформлення доповідної записки № 657/99-99-04-01-02-18 від 17.03.2015 - незаконними, та такими, що не відповідають вимогам Закону України «Про очищення влади» та порушують її права, свободи та інтереси;

- скасувати наказ ДФС України № 878-о від 17.03.2015 про звільнення ОСОБА_1 з посади та поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ ДФС у м. Києві з 17.03.2015, допустивши негайне виконання рішення суду в цій частині;

- зобов'язати відповідачів проінформувати Міністерство юстиції України та відкликати відомості та подану інформацію про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 червня 2015 року позов задоволено частково.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції, а позовну заяву залишено без розгляду.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, не вбачає порушень судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, і тому вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 08 червня 2015 року позивач звернулась з даним позовом до адміністративного суду, що підтверджує відбиток штампу Окружного адміністративного суду м. Києва про одержання вхідної кореспонденції за вх. №П/826/10995/15.

Водночас, до матеріалів адміністративного позову позивачем долучено копію листа Державної фіскальної служби України від 01 квітня 2015 року №3001/І/99-99-04-01-01-14 направленого на адресу ОСОБА_1.у відповідь на вх. б/н від 17 березня 2015 року, яким позивача повідомлено, що наказом ДФС від 17.03.2015 №878-о її звільнено з посади заступника начальника Головного управління ДФС у м. Києві з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади».

Також в матеріалах справи містяться копія супровідного листа від 18 березня 2015 року №2493/І/99-99-04-01-02-14 про направлення на адресу ОСОБА_1копії наказу Державної фіскальної служби України від 17 березня 2015 року №878-о.

Тобто, перебіг місячного строку для звернення до адміністративного суду з цим позовом у позивача виник, як найменше 19 березня 2015 року та закінчився 19 квітня 2015 року, натомість із адміністративним позовом остання звернулась 08 червня 2015 року.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив також із того, що ОСОБА_1 попередньо у квітні 2015 року зверталась до адміністративного суду із позовом щодо визнання протиправним та скасування наказу ДФС України № 878-о від 17.03.2015 та поновлення на посаді, проте ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 червня 2015 року у справі №826/7063/15 позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі заявленого позивачем клопотання.

Тобто, позивач була обізнана про винесення оскаржуваного наказу та повинна була знати про можливе порушення її прав чи законних інтересів, ще у квітні 2015 року, проте своїм правом на їх захист вчасно не скористалася.

Клопотання про поновлення пропущеного для звернення до суду строку із зазначенням поважності причин такого пропуску, позивачем подано не було.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 155 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Слід зауважити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися із адміністративним позовом, але у задоволенні цього позову може бути відмовлено на тій підставі, що пропущено строк звернення.

В той же час, як поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, і відповідно позовні вимоги ОСОБА_1 правомірно залишені без розгляду, у зв'язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф.Загородній

Судді М.М. Заїка

М.І. Мойсюк