Ухвала суду № 66955110, 30.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2017 року м. Київ К/800/31018/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А., Головчук С.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року

у справі № 803/399/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Турія-Агро»

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

ТОВ «Турія-Агро» звернулося до суду з адміністративним позовом до Луцької ОДПІ Волинської області ДПС, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001912201 від 22 жовтня 2012 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22 жовтня 2012 року № 0001912201 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2 596 000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Луцька ОДПІ Волинської області ДПС не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеної камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності ТзОВ «Турія-Агро» з податку на додану вартість за серпень 2012 року складено акт від 24 вересня 2012 року № 4534/15-2/37259205 та винесено податкове повідомлення-рішення від 22 жовтня 2012 року № 0001912201, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2012 року на 2 727 322,00 грн.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За правилами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, відповідно пункту 11 Підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» Прикінцевих положень Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТзОВ «Лотекс» (продавець) та ТзОВ «Турія-Агро» (покупець) укладені договори купівлі-продажу.

На підтвердження виконання вказаних договорів між ТзОВ «Лотекс» та ТзОВ «Турія-Агро» укладені акти приймання-передачі від 01 липня 2011 року та від 19 липня 2011 року та виписано податкові накладні.

20 серпня 2012 року ТзОВ «Турія-Агро» подало до Луцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року, в якій сформувало податковий кредит за податковими накладними № 1 від 01 липня 2011 року та №№ 2-9 від 19 липня 2011 року у загальному розмірі 2727322,00 грн., що підтверджуються рядком 10 розділу ІІ податкової декларації, а також додаток № 8 до неї, а саме: заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) в якій відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України товариство заявило про порушення ТзОВ «Лотекс» порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а саме: податкової накладної №1 від 01 липня 2011 року на суму 131 321,65 грн.; податкової накладної №2 від 19 липня 2011 року на суму 2 140 400,00 грн.; податкової накладної №7 від 19 липня 2011 року на суму 197 800,00 грн.; податкової накладної №8 від 19 липня 2011 року на суму 107 600,00 грн.; податкової накладної №9 від 19 липня 2011 року на суму 102 000,00 грн.

Проте, податкові накладні № 1 від 01 липня 2011 року на суму 131 321,65 грн., № 2 від 19 липня 2011 року на суму 2 140 400,00 грн., № 7 від 19 липня 2011 року на суму 197 800,00 грн., № 8 від 19 липня 2011 року на суму 107 600,00 грн., № 9 від 19 липня 2011 року на суму 102 000,00 грн. підлягали обов'язковій реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, проте не були зареєстровані контрагентом позивача - ТзОВ «Лотекс».

Тоді як, податкові накладні від 19 липня 2011 року № 3 на суму 3 180,00 грн., № 4 на суму 42 800,00 грн., № 5 на суму 1 180,00 грн., № 6 на суму 1 040,00 грн. не підлягали реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних згідно Прикінцевих положень Податкового кодексу України.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198.2 Податкового кодексу України, відповідно до якого датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Судами досліджено, що на виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з порушенням ТзОВ «Лотекс» порядку реєстрації податкових накладних від 01 липня 2011 року № 1 та від 19 липня 2011 року №№ 7-9, ТзОВ «Турія-Агро» подало заяву із скаргою на свого контрагента разом з відповідними первинними документами - договорами купівлі-продажу та актами приймання-передачі товарів.

Першою з подій у зв'язку з якою у ТзОВ «Турія-Агро» виникло право на формування податкового кредиту по операціям з ТзОВ «Лотекс» було отримання позивачем товарів на підставі відповідних актів прийому-передачі від 01 липня 2011 року та від 19 липня 2011 року.

Оскільки абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не передбачено одночасного подання розрахункових документів та первинних документів, що підтверджують факт отримання товарів, ТзОВ «Турія-Агро» до заяви зі скаргою на ТзОВ «Лотекс» не було зобов'язано подавати платіжні доручення, які підтверджують факт перерахування коштів, оскільки першою з подій було отримання товарів на підставі актів прийому-передачі від 01 липня 2011 року та 19 липня 2011 року.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано не прийняли до уваги доводи Луцької ОДПІ викладені у акті перевірки від 24 вересня 2012 року № 4534/15-2/37259205 про порушення строків подання заяви зі скаргою на свого постачальника, оскільки за змістом абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України така заява подається саме у тому податковому періоді, в якому безпосередньо формується податковий кредит, тобто в даному випадку товариство правомірно подало такі заяви разом з податковою декларацією за липень 2012 року.

Стосовно строків включення податкових накладних виписаних у липні 2011 року до складу податкового кредиту за липень 2012 року.

Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Судами встановлено, що податкова накладна № 1 виписана контрагентом позивача 01 липня 2011 року, в той час як решта податкових накладних (№№ 2-9) - 19 липня 2011 року. Період з 1 липня 2011 року по 30 червня 2012 року мав 366 календарних днів, відтак позивач мав право включити податкові накладні, які були виписані у липні 2011 року до складу податкову кредиту у тому податковому періоді, на який припадає 365 день з дня виписки відповідної накладної, а саме: податкову накладну від 01 липня 2011 року № 1 в якій ПДВ становить 131321,65 грн. - до 30 червня 2012 року; податкові накладні №№ 2-9 від 19 липня 2011 року в яких загальна сума ПДВ становить 2596000,00 грн. - до 18 липня 2012 року.

Оскільки останній день 365 денного строку включення податкової накладної № 1 від 01 липня 2011 року до складу податкового кредиту припадає на 30 червня 2012 року, тобто за звітний податковий період червня 2012 року, декларацію з якого позивач мав подати до 20 липня 2012 року, позивач неправомірно сформував податковий кредит за зазначеною податковою накладною у липні 2012 року (декларація подається до 20 серпня 2012 року), оскільки пропустив відповідний строк, чим порушив абзац 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України. Решта податкових накладних №№2-9 від 19 липня 2011 року правомірно включені позивачем до складу податкового кредиту, оскільки останній день 365 денного строку передбаченого абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (18 липня 2012 року) припадає на звітний податковий період липня 2012 року.

Доказів правомірності оспорюваного податкового повідомлення-рішення в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість ТзОВ «Турія-Агро» на 2596000,00 грн., яке сформоване на підставі податкових накладних №№ 2-9 від 19 липня 2011 року, відповідачем надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 22 жовтня 2012 року № 0001912201 лише в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ ТзОВ «Турія-Агро» на 131321,65 грн., яке сформовано на підставі податкової накладної № 1 від 01 липня 2011 року.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф.Загородній

Судді О.А. Веденяпін

С.В. Головчук