Ухвала суду № 66955053, 30.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2017 року м. Київ К/800/19709/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Головчук С.В., Заїки М.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року

у справі № 826/1923/15

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління юстиції у м. Києві

третя особа: Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

про визнання протиправними дій, скасування державної реєстрації акта, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративного позовом до ГУ юстиції у м. Києві, в якому просив:

- визнати протиправними дії ГУЮ у м. Києві з реєстрації акту виконавчого органу Київської міської ради від 30.01.2015 року №66;

- скасувати державну реєстрацію акту від 05.02.2015 року за №№9/1120, 10/1121.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено

У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 30.01.2015 року прийнято розпорядження №66 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху». Наведене розпорядження зареєстроване ГУЮ у м. Києві на підставі наказу від 05.02.2015 року №70 за №9/1120 та 10/1121.

Згідно п. 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади (надалі - Положення №731) державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що:

а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;

б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Відповідно до п. 8 Положення №731 визначають, що нормативно-правовий акт, що подається на державну реєстрацію, має відповідати вимогам законодавства про мови та інших актів законодавства, узгоджуватися з раніше прийнятими актами і викладатися згідно з правописом та з дотриманням правил нормопроектувальної техніки.

Пунктом 13 Положення №731 передбачено підстави з яких у державній реєстрації нормативно-правового акту відмовляється.

Судами попередніх інстанцій досліджено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2015 року у справі №826/1922/15, яка набрала законної сили 10.09.2015 року, встановлено, що КМДА мала повноваження приймати розпорядження №66, а вимоги щодо оприлюднення проекту вказаного розпорядження у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» були дотримані.

Також, судами встановлено, що аналіз положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дає підстави для висновку, що його приписами не визначено порядок встановлення тарифів на, зокрема, транспортні послуги, не закріплено, що такі дії мають бути вчинені на пленарному засіданні міської ради і оформлені виключно у формі рішення.

Частиною 1 статті 10-1 Закону визначено, що виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Так, Указом Президента України від 24.07.1995 року №640/95 «Про обласні, Київську та Севастопольську міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації» утворено обласні, Київську та Севастопольську міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації. Державні адміністрації є місцевими органами державної виконавчої влади.

Отже, системний аналіз наведених норм, а також враховуючи офіційне тлумачення ряду положень нормативних актів у справі про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у м. Києві, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 25.12.2003 року №21-рп/2003, дає підстави для висновку, що КМДА має подвійний правовий статус, будучи одночасно й виконавчим органом Київської міської ради, і місцевим органом виконавчої влади. КМДА є одночасно й місцевим органом виконавчої влади, й виконавчим органом Київської міської ради.

Відповідно до п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України №1548 від 25.12.1996 року (в редакції станом на момент прийняття оскаржуваного рішення) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, виконавчі органи Львівської і Криворізької міських рад регулюють (встановлюють) тарифи на перевезення пасажирів і вартість проїзних квитків у міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі (який працює в звичайному режимі руху).

З огляду на те, що виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) входить до складу органів місцевого самоврядування у м. Києві згідно вимогам ст. 7 Закону, державна реєстрації її актів прямо передбачена приписами Указу №493/92 та Положення №731.

Згідно абзацу 2 п. 1.1 глави 1 розділу VII Регламенту зазначено, що розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - розпорядження) підписуються Київським міським головою. У разі відсутності Київського міського голови розпорядження підписує перший заступник голови, а у разі відсутності останнього - один із заступників голови, на якого покладено виконання обов'язків Київського міського голови у встановленому порядку.

Однак, згідно п. 4.3 регламенту №1810 та п. 5 розпорядження КМДА від 03.09.2014 року №979 «Про тимчасовий розподіл обов'язків між Київським міським головою, першим заступником голови Київської міської державної адміністрації, заступниками голови Київської міської державної адміністрації» у разі відсутності (відрядження, відпустка, хвороба) Київського міського голови його обов'язки як голови Київської міської державної адміністрації виконує перший заступник голови, а у разі відсутності останнього - один із заступників голови згідно з окремим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Наведе свідчить про обов'язок першого заступника Київського міського голови виконувати обов'язку останнього як голови виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У той час як секретар Київської міської ради, будучи заступником Київського міського голови, не є першим його заступником, а відтак підписувати розпорядження КМДА не уповноважений.

Судами попередніх інстанцій досліджено, що перший заступником голови КМДА у період прийняття розпорядження №66 був ОСОБА_2, який його і підписав, оскільки згідно розпорядження КМДА від 28.01.2015 року №49 голова Київської міської ради - ОСОБА_3, у період з 29 по 30 січня 2015 року перебував у відрядженні у м. Берлін (Федеративна Республіка Німеччина).

З урахування викладеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій ГУЮ у м. Києві з реєстрації акту виконавчого органу Київської міської ради від 30.01.2015 року №66.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності жодної з наведених, а також будь-яких інших правових підстав для скасування державної реєстрації розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.01.2015 року №66 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху».

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф.Загородній

Судді С.В. Головчук

М.М. Заїка