Ухвала суду № 66955051, 30.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2017 року м. Київ К/800/12260/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Головчук С.В., Заїки М.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2016 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року

у справі № 826/19274/15

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення від 03.07.2015р. в частині, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 03.07.2015р. в частині.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року, адміністративний позов задоволено.

У касаційній скарзі, Міністерство юстиції України, не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований арбітражним керуючим на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 17.07.2013р. №1252.

Наказом Міністерства юстиції України від 03.08.2015р. №1392/5 на арбітражного керуючого ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Підставою для видання оспорюваного рішення слугували подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 03.07.2015р. №321 та протокол Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 03.07.2015р. №32/07/15.

Згідно п. 1.3 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (надалі - Порядок №1284/5) контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Міністерство юстиції України (далі - Мін'юст) як державний орган з питань банкрутства та за дорученням Мін'юсту України головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства (далі - орган контролю).

Відповідно до пункту 2.8 Розділу ІІ Порядку, для проведення перевірки орган державного контролю видає наказ про проведення перевірки, в якому зазначаються: підстава для проведення перевірки; вид перевірки; склад комісії з перевірки; арбітражний керуючий, щодо якого буде здійснюватися захід; місце проведення перевірки з урахуванням вимог пункту 3.1 розділу ІІІ цього Порядку; предмет перевірки; строки проведення перевірки; інші організаційні заходи, спрямовані на забезпечення проведення перевірки. У наказі про проведення позапланової невиїзної перевірки додатково зазначається строк, до якого арбітражний керуючий зобов'язаний надіслати вмотивовану відповідь та копії відповідних документів на запит органу контролю в межах предмета звернення. Зазначений строк повинен бути достатнім, враховувати час на перебіг поштової кореспонденції та забезпечити належні можливості для арбітражного керуючого для підготовки такої відповіді.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач листом №83 від 02.06.2015р. надав документи на виконання вимог повідомлення №426/10-37 від 21.05.2015р. про проведення позапланової невиїзної перевірки. Вказані документи отримані третьою особою 04.06.2015р., що підтверджено поштовим повідомленням, яке наявне у матеріалах справи, пояснення арбітражного керуючого ОСОБА_1 надійшли на адресу Управління 04.06.2016 року, однак зареєстровані були тільки 16.06.2016 року.

Тобто, судами досліджено, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 своєчасно виконано вимоги повідомлення №426/10-37 від 21.05.2015р. Головного територіального управління юстиції у м. Києві про проведення позапланової невиїзної перевірки.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до правомірного висновку щодо протиправності рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 03.07.2015р. в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф.Загородній

Судді С.В. Головчук

М.М. Заїка