Ухвала суду № 66954961, 31.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" травня 2017 р. м. Київ К/800/33658/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Єрьоміна А. В., Мороз Л. Л.,

секретарі судового засідання: Гуловій О. І.,

за участю представника позивача: Багірова Р.А.,

представника відповідача: Корчинської М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПОС-ТОРГ" до Волинської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Волинської митниці Державної фіскальної служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року,

у с т а н о в и л а :

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПОС-ТОРГ" (далі - ТОВ "ОПОС-ТОРГ") звернулось до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби (далі - Волинська митниця ДФС), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 205000011/2016/000032/2 від 25 березня 2016 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2016/00082.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що під час здійснення митного контролю ТОВ "ОПОС-ТОРГ" було подано для митного оформлення на митний пост "Луцьк" Волинської митниці ДФС вантажну митну декларацію № 205070000/2016/010222 разом із товаросупровідними документами на товар, який заявлений в режимі "ІМ-40".

Позивач вказує, що митна вартість під час митного оформлення товарів, які ввозились на територію України визначалась за основним методом, тобто за ціною договору (контракту).

Однак, застосувавши інший метод ніж заявлений ТОВ "ОПОС-ТОРГ", відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення Волинська митниця ДФС вважає те, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути прийнятий у зв'язку із наданням декларантом або уповноваженою ним особою документів, які містять розбіжності, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості товарів.

З метою запобігання псування товару позивач був змушений у відповідності до пункту 2 частини третьої статті 52 Митного кодексу України здійснити подальше митне оформлення товару зі сплатою митних платежів згідно з другорядним методом, який визначено органом доходів і зборів в оскаржуваному рішенні.

Позивач вказує, що 28 квітня 2016 року та 23 травня 2016 року звернувсь до відповідача із заявами, в яких просив вирішити питання стосовно скасування рішення про коригування митної вартості, надавши усі додаткові документи, які органом доходів і зборів витребовувались, однак, за наслідками розгляду заяв відповідачем проінформовано про неможливість застосування основного методу митної вартості товарів, оскільки до ціни товару не було включено транспортні витрати, які фактично були сплачені, або підлягають сплаті за оцінюючий товар.

Вважаючи, що такі дії та рішення відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства стосовно порядку митного оформлення товарів та застосування методів визначення митної вартості товарів, позивач звернувсь до суду з вимогою про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 205000011/2016/000032/2 від 25 березня 2016 року та картки відмови № 205070000/2016/00082.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № 205000011/2016/000032/2 від 25 березня 2016 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2016/00082.

Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь ТОВ "ОПОС-ТОРГ" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2756,00 гривень.

У своїй касаційній скарзі Волинська митниця ДФС, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "ОПОС-ТОРГ" та компанією "VESTEY FOODS INTERNATIONAL LTD" (Великобританія) укладено контракт № 23/07 від 23 липня 2015 року щодо поставки елементів м'яса з наявних в Європейському Союзі підприємств, відповідно до якого позивач придбаває товар за кількістю, вартістю, умовами поставки та оплати, вказаних в специфікаціях щодо кожної поставки, які є невід'ємними частинами даного контракту.

З метою митного оформлення ввезеного на територію України товару, а саме: "напівтуші свинні заморожені, 20298 кг без щоковини, без харчових добавок, спецій, солі та інших приправ, без теплової кулінарної обробки, без консервування, необвалені. Торгівельна марка - немає даних. Виробник: Nortura SA. Країна відправлення - NO (Норвегія). Маркування: EFTA 111, EFTA 116. Дата виробництва: 08/2015. Термін придатності: 08/2016 при t -18С" позивачем надано органу доходів і зборів вантажну митну декларацію № 205070000/2016/010222, в якій зазначено митну вартість за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження вартості позивачем одночасно подано: зовнішньоекономічний договір № UK 23/07 від 23 липня 2015 року та специфікацію № 4 до нього; інвойс № SI017447 від 18 березня 2016 року; міжнародну товарно-транспортну накладну (СМR) від 18 березня 2016 року; сертифікат про походження товару № J1095564 від 21 березня 2016 року; сертифікат якості від 18 березня 2016 року; ветеринарне свідоцтво ЄРД-00 № 653636 від 24 березня 2016 року; прайс-лист від 18 березня 2016 року; акт фізичного огляду від 24 березня 2016 року № 205070000/2016/1000986; копію декларації країни відправлення № 061090-2016029490 від 21 березня 2016 року.

Так, заявлена митна вартість товару по вантажній митній декларації № 205070000/2016/010222 від 24 березня 2016 року у відповідності до інвойсу № SI017447 від 18 березня 2016 року склала 14817,54 Євро, який станом на момент подання декларації становив 29,061429 грн./Євро, що в національній валюті склала - 430618,89 гривень.

Не погоджуючись із визначеною декларантом митною вартістю товарів у декларації, органом доходів і зборів прийнято рішення № 205000011/2016/000032/2 про коригування митної вартості, відповідно до якого митну вартість визначено за резервним методом.

Таким чином, прийняття Волинською митницею ДФС оскаржуваного рішення слугувало збільшенням митних платежів, внаслідок чого митну вартість товару скориговано з 14817,54 Євро до 54804,60 Євро.

Зі змісту оскаржуваного рішення контролюючого органу вбачається, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), оскільки документи, які подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, а саме: 1) відповідно до пункту 3.1 контракту № UK 23/07 від 23 липня 2015 року покупець проводить оплату в Євро відповідно до специфікації, зокрема № 4 від 10 березня 2016 року, в якій передбачена передоплата або оплата по факту. Разом з цим, в інвойсі № SI017447 від 18 березня 2016 року не зазначено умови оплати, тобто між сторонами чітко не обумовлено коли саме виникає зобов'язання покупця перед продавцем щодо оплати за товар; 2) відповідно до інвойсу та специфікації умови поставки СРТ Луцьк, а в експортній декларації країни відправлення - FCA Haugesund (Норвегія); 3) відповідно до пункту 4.3 між сторонами обумовлюються всі витрати, які включені до ціни товару за умовами тільки FCA та EXW, відповідно піддається сумніву умови поставки СРТ Луцьк, оскільки вищенаведені факти свідчать про невключення транспортних витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що є невід'ємними складовими митної вартості, враховуючи також, що відстань від Haugesund (Норвегія) до кордону України (Яготин) складає 2312 км.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2016/00082.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості товару, ніж заявлений декларантом у вантажній митній декларації № 205070000/2016/010222 від 24 березня 2016 року.

Таку позицію Волинського окружного адміністративного суду підтримав і Львівський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Згідно із частиною вісім статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про митну вартість товарів та метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 264 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються до органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Згідно із статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур"" від 15 лютого 2011 року, якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

В силу частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За нормами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Так, контроль правильності визначення митної вартості товарів включає в себе контроль правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості товарів.

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З оскаржуваного рішення контролюючого органу вбачається, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), оскільки документи, які подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, а саме: 1) відповідно до пункту 3.1 контракту № UK 23/07 від 23 липня 2015 року покупець проводить оплату в Євро відповідно до специфікації, зокрема № 4 від 10 березня 2016 року, в якій передбачена передоплата або оплата по факту. Разом з цим, в інвойсі № SI017447 від 18 березня 2016 року не зазначено умови оплати, тобто між сторонами чітко не обумовлено коли саме виникає зобов'язання покупця перед продавцем щодо оплати за товар; 2) відповідно до інвойсу та специфікації умови поставки СРТ Луцьк, а в експортній декларації країни відправлення - FCA Haugesund (Норвегія); 3) відповідно до пункту 4.3 між сторонами обумовлюються всі витрати, які включені до ціни товару за умовами тільки FCA та EXW, відповідно піддається сумніву умови поставки СРТ Луцьк, оскільки вищенаведені факти свідчать про невключення транспортних витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що є невід'ємними складовими митної вартості, враховуючи також, що відстань від Haugesund (Норвегія) до кордону України (Яготин) складає 2312 км.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до поданої декларації, поставка товару ввезеного на митну територію України здійснювалась на умовах CPT UA Луцьк, Україна згідно з Incoterms 2010, що відповідає пункту 4.2 укладеного зовнішньоекономічного договору № UK 23/07 від 23 липня 2015 року, специфікації № 4 до зазначеного договору та інвойсу № SI017447 від 18 березня 2016 року.

Умови поставки CPT означають здійснення продавцем поставки товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим.

Разом з цим, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення, що в свою чергу означає прийняття покупцем всіх ризиків та будь-яких витрат, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Проте, з експортної декларації країни відправлення вбачається, що поставка товару здійснювалась на умовах FCA Haugesund Норвегія згідно із Incoterms 2010.

Так, у пункті 4.3 договору № UK 23/07 від 23 липня 2015 року вказано, що за умовами поставки FCA та EXW ціна товару містить всі витрати, пов'язані з відправкою товару, а саме: пакування, завантаження товару, здійснення митних формальностей та інші витрати, пов'язані з експортом товару та доставкою його до місця призначення.

З урахуванням умови поставки FCA, що насамперед передбачає зобов'язання продавця здійснити постачання товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

Однак судами попередніх інстанцій не було враховано розбіжності в умовах поставки та калькуляцію компанії "Vestey Foods" від 12 квітня 2016 року, що міститься в матеріалах справи.

Слід звернути увагу, що згідно з інвойсом компанії "PHU Vassilis" № 0060/2016 від 30 березня 2016 року місце доставки та розвантаження вказано місто Луцьк, вартість доставки за маршрутом Haugesund Норвегія - місто Луцьк України становить 3400,00 Євро.

Враховуючи умови поставки CPT Луцьк, митна вартість товару визначається на основі фактурної вартості, при цьому віднімаються витрати по транспортуванню, які понесені від кордону України до обумовленого місця, тобто місто Луцьк.

Проте, в інвойсі компанії "PHU Vassilis" № 0060/2016 від 30 березня 2016 року, а також враховуючи інформацію з калькуляції від 12 квітня 2016 року, витрати понесені до кордону України та після його перетину не розподілено, що прямо суперечить умовам поставки CPT Луцьк.

Слід зауважити, в специфікації № 4 до контракту № UK 23/07 від 23 липня 2015 року вартість товару становить 32100,00 Євро, в інвойсі № SI017447 від 18 березня 2016 року зазначено, що відвантажено товар на суму 14817,54 Євро, але 16 березня 2016 року проведено оплату за товар в сумі 14600,00 Євро, при цьому вага залишається однаковою.

Доводи стосовно здійснення передоплати в сумі 14600,00 Євро та 217,54 Євро - оплати по факту поставки товару спростовуються специфікацією № 4 від 10 березня 2016 року, в якій чітко вказано, що передоплата та оплата здійснюється по факту.

Враховуючи розбіжності в умовах поставки, а також розбіжність у вартості оплати, які в свою чергу, чітко врегульовані пунктом 8 специфікації № 4 від 10 березня 2016 року, що є невід'ємною частиною укладеного контракту № UK 23/07 від 23 липня 2015 року, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає достатнім для виникнення сумнівів про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом та, як наслідок, витребування органом доходів і зборів додаткових документів.

З огляду на наведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди попередніх інстанцій передчасно прийшли до висновку про задоволення адміністративного позову ТОВ "ОПОС-ТОРГ".

Враховуючи викладене, судами першої та апеляційної інстанцій не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення, що є порушенням статей 159, 195 Кодексу адміністративного судочинства України.

При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми матеріального та процесуального права, які призвели до прийняття необґрунтованого судового рішення і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

За встановленим частиною другою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України правилом, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки для вирішення цього спору необхідно встановлювати нові обставини, чого відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може робити суд касаційної інстанції, справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 159, 223, 227, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді А. В. Єрьомін

Л. Л. Мороз