Ухвала суду № 66954783, 25.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2017 року місто Київ К/800/21257/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Донця О.Є.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся з до суду позовом до Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області, в якому просив: визнати неправомірними дії та рішення УПФ в Коростишівському районі Житомирської області щодо відмови в перерахунку пенсії на підставі довідки від 26 січня 2016 року №18/4, виданої прокуратурою Житомирської області у зв'язку із змінами розміру заробітної плати, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області здійснити перерахунок і виплату пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, яка була чинна на час призначення у січні 2009 року, у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці від 26 січня 2016 року №18/4, виданої прокуратурою Житомирської області, з 01 січня 2016 року без обмеження максимального розміру, встановленим Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», з урахуванням раніше виплачених коштів.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій Пенсійного фонду щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 із розрахунку 90 % від його середнього заробітку на підставі довідки від 26 січня 2016 року №18/4 як таких, що всупереч вимогам статті 22 Конституції України звужують обсяг прав позивача.

Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 12.04.2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано неправомірними дії та рішення Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області від 26 лютого 2016 року №1263/03 щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки від 26 січня 2016 року №18/4, виданій прокуратурою Житомирської області у зв'язку із змінами розміру заробітної плати, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_2 у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати на підставі довідки від 26 січня 2016 року №18/4, виданій прокуратурою Житомирської області, з 01 березня 2016 року без обмеження максимальним розміром, встановленим Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи», з урахуванням раніше виплачених коштів.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 працював в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах з 1993 року.

В січні 2009 року позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

19 лютого 2016 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки від 26 січня 2016 року №18/4, виданої прокуратурою Житомирської області.

Листом відповідача від 26 лютого 2016 року №1263/03 ОСОБА_2 відмовлено в перерахунку пенсії.

Вважаючи незаконними дії Пенсійного фонду щодо відмови здійснити перерахунок пенсії, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з наявності у позивача права на перерахунок пенсії із розрахунку 90 % від його середнього заробітку на підставі довідки від 26 січня 2016 року №18/4.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що норми законодавства, на підставі яких позивач просить перерахувати йому пенсію, на момент звернення ОСОБА_2 до Пенсійного фонду за перерахунком втратили чинність, а отже відповідачем правомірно відмовлено позивачу у задоволенні заяви про перерахунок пенсії.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VIII внесено зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, зокрема частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

15.07.2015 року набув чинності Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII.

Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу першого частини 2 статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини 5 статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

Згідно з частиною 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що зазначені зміни законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.

Поряд з цим, на час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було.

З 15 грудня 2015 року та на час виникнення спірних правовідносин діючим законодавством України не було визначено механізму перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ.

Відсутність на час звернення позивача до відповідача затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, не є доказом неправомірності дій відповідача.

Колегія суддів звертає увагу, що за змістом рішення «Великода проти України» від 03.06.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

За таких обставин, беручи до уваги встановлені судами обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції не допущено.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: