Ухвала суду № 66953824, 06.06.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1078/16

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Танасогло Т.М.,

суддів Бойка А.В.,

ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування вимоги та рішення -,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2016 року ФОП ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2, позивач) звернулася до суду з позовом до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області (правонаступником якої є ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, далі відповідач) про скасування вимоги від 13 серпня 2016 року та скасування рішення № 74 від 08 вересня 2015 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

07 серпня 2015 року на підставі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки № 463 і повідомлення № 300 відповідачем у серпні 2015 року здійснено перевірку інформації, що свідчить про можливі порушення позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства, результати якої оформлені актом від 13 серпня 2015 року № 976/14-04-17-02-00/285806569. /а. с. 12-15/

Перевіркою встановлено, що єдиний соціальний внесок не нараховувався на фонд оплати праці громадянки ОСОБА_3, не утримувався з її доходу. Таким чином, було встановлено порушення п. 2 ст. 6, п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", у звязку з чим встановлено заниження єдиного внеску на суму 1 860,70 грн.

13 серпня 2015 року відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу № Ф-9 на суму 1 860,70 грн. /а. с. 11/, а 08 вересня 2015 року прийнято рішення № 74, яким до позивача застосовано штрафні санкції за донарахування єдиного внеску в розмірі 825,18 грн. /а. с. 16/

Не погоджуючись з вищевикладеним позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням висновків суду в адміністративній справі № 814/2546/15 та відсутності жодних нових доказів, які не були досліджені у вказаній справі, відповідачем не доведено факту заниження позивачем єдиного внеску на суму 1 860,70 грн., таким чином не доведено правомірність оскаржуваних вимоги та рішення.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування".

В апеляційній скарзі вказується на те, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим апелянтом ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року та ухвалення нової постанови, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Колегія суддів не погоджується з таким доводом апелянта з огляду на наступне.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ч. 8 ст. 9 вказаного Закону платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону (до яких відноситься і позивач), під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Колегією суддів встановлено, що питання щодо трудових відносин між ОСОБА_3 та позивачем, з приводу отримання заробітної плати на суму з якої не нарахований єдиний внесок, вже досліджувалися Миколаївським окружним адміністративним судом під час судового розгляду справи № 814/2546/15 про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених за висновками акту перевірки від 02 липня 2015 року.

Згідно вищевказаної постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року, яка набрала законної сили, вбачається, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були скасовані судом, оскільки первинними документами бухгалтерського та податкового обліку не було підтверджено отримання ОСОБА_3 заробітної плати від ФОП ОСОБА_2 У вказаній справі відповідач не спростував доводи позивача про надуманість суджень контролюючого органу щодо отримання ОСОБА_3 не облікованих доходів та не надав достатніх та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції.

При цьому було встановлено, що ОСОБА_3 лише мала намір працювати роздавальником листівок і 25 лютого 2015 року уклала з позивачем відповідний договір. Однак до роботи не приступила і кошти від позивача не отримала.

Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Окрім того дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що вони не містять будь-яких фактів підтверджуючих правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних вимоги від 13 серпня 2016 року та рішення № 74 від 08 вересня 2015 року.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про не доведеність відповідачем факту заниження ФОП ОСОБА_2 єдиного внеску на суму 1 860,70 грн., а відтак оскаржувані вимога та рішення є протиправними та підлягають скасуванню, що правильно було встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на користь Державної судової адміністрації України на рахунок №:31215256700001, отримувач коштів: ГУК у м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, код ЄДРПОУ 22030106, судовий збір в розмірі 606 грн. 32 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направленні її копій сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв