Ухвала суду № 66953750, 06.06.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/7106/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді : Бойка А.В.,

суддів: Димерлія О.О.,

ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рівєра Девелопмент» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

17.12.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Рівєра Девелопмент» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій по проведенню перевірки, за результатами якої складено акт №1692/15-17-22-01-23-37803953 від 19.11.2014 року та прийнято податкові повідомлення-рішення №0001092201, №0001102201, №0001112201 та №0001122201 від 08.12.2014 року, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001092201, №0001102201, №0001112201 та №0001122201 від 08.12.2014 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Рівєра Девелопмент» задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0001092201, №0001102201 та №0001112201 від 08.12.2014 року повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001122201 від 08.12.2014 року в частині зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Рівєра Девелопмент» суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 911 593 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області 14.02.2017 року подала апеляційну скаргу, обґрунтовану порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам відповідача про відсутність реально вчинених господарських операцій між ТОВ «Рівєра Девелопмент» та його контрагентами ТОВ «Будівельна компанія «Едельвейс», ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція», ТОВ «Спецпідряд сервіс», ТОВ «Еко-буд-монтаж», внаслідок чого позивачем завищені витрати з податку на прибуток та податковий кредит з ПДВ.

Апелянт посилається на те, що ТОВ «Рівєра Девелопмент» завищено витрати внаслідок віднесення до їх складу процентів за позиками, отриманими від нерезидента «Dinkmar limited» (Республіка Кіпр), оскільки отримані кошти були направлені не на проведення дохідної фінансово-господарської діяльності товариства, а спрямовані для надання поворотної фінансової допомоги третім особам.

Також, апелянт посилається на те, що позивачем безпідставно завищено в бухгалтерському на податковому обліку собівартість реалізованої частки обєкту будівництва в частині прямих матеріальних витрат, тобто на вартість матеріалів, переданих товариством субпідрядним організаціям і фактично не використаних ними в процесі будівництва обєкту.

У звязку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 року та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «Рівєра Девелопмент» у повному обсязі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказів ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області №323 від 30.09.2014р. та №357 від 04.11.2014р., відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання, у період з 23.10.2014р. по 12.11.2014р. посадовими особами ГУ Міндоходів в Одеській області та ДПІ в Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Рівєра Девелопмент» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.10.2011р. по 31.12.2013р., за результатами якої складено акт перевірки №1692/15-17-22-01-23-37803953 від 19.11.2014р.

Актом перевірки №1692/15-17-22-01-23-37803953 від 19.11.2014р. зафіксовано порушення позивачем:

- п.п.14.1.27, п.п.14.1.36, п.п.14.1.185 п.14.1 ст.14, п.135.1 ст.135, п.п.136.1.2 п.136.1 ст.136, п.138.2, п.138.4, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 962516 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.14, п.201.15 ст.201 ПК України, внаслідок чого занижено податкове зобовязання з ПДВ в розмірі 839255 грн. та завищено відємне значення ПДВ в розмірі 178471 грн. в грудні 2013 року.

Зокрема, актом перевірки зафіксовано: завищення товариством податкового кредиту в розмірі 882035,51 грн. та завищення витрат з податку на прибуток в розмірі 463532 грн. по фіктивних господарських операціях з контрагентами ТОВ «Будівельна компанія «Едельвейс», ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція», ТОВ «Спецпідряд сервіс», ТОВ «Еко-буд-монтаж»; завищення ТОВ «Рівєра Девелопмент» у 2013 році у бухгалтерському та податковому обліку собівартості реалізованої частки обєкту будівництва (багатоповерхового житлового будинку з вбудованими обєктами побутового обслуговування та соціальної інфраструктури, будівельна адреса: Одеська область, Комінтернівський район, с.Фонтанка, комплекс оздоровчого та рекреаційного призначення «Чорноморська Рівєра», вул. Гоголя, 23а, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:02:003:1715) в частині прямих матеріальних витрат на суму 3500827 грн., тобто на вартість матеріалів, переданих ТОВ «Рівєра Девелопмент» субпідрядним організаціям та фактично не використаних ними у процесі будівництва на момент передачі обєкту замовнику; завищення витрат, які враховуються при визначенні обєкта оподаткування, на загальну суму 2002769 грн. внаслідок віднесення позивачем до складу витрат процентів за позиками, отриманими від нерезидента «Dinkmar limited» (Республіка Кіпр), оскільки отримані кошти були направлені позивачем не на проведення доходної фінансово-господарської діяльності, а спрямовані для надання поворотної фінансової допомоги третім особам; завищення податкового кредиту в розмірі 132000 грн. в липні 2012 року внаслідок відсутності документів, які підтверджують факт транспортування та використання в господарській діяльності бетонних сумішей, отриманих від ПП «Агракар»; завищення податкового кредиту в розмірі 2232 грн. в серпні 2013 року по господарських взаємовідносинах з ПП «ВКФ «Альфа-грант», оскільки позивачем задекларований податковий кредит на 2232 грн. більше, ніж ПП «ВКФ «Альфа-грант» задекларовано податкових зобовязань з ПДВ; завищення податкового кредиту в розмірі 50 грн. в травні 2012 року по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Український сертифікаційний центр», оскільки у позивача відсутня податкова накладна, виписана постачальником; завищення податкового кредиту в розмірі 1400 грн. в жовтні 2012 року по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Фавоній» (ТОВ «Мілана-Транс-Сервіс»), оскільки контрагентом не підтверджено суму податкових зобовязань по ТОВ «Рівєра Девелопмент» у розмірі 1400 грн.; безпідставне врахування товариством у складі доходу від реалізації товарів вартості переданого інвестору обєкту інвестування безумовне майнове право на новозбудоване майно за винятком ПДВ, у той час коли ТОВ «Рівєра Девелопмент», як продавець, у момент оплати за вказане майно не було платником ПДВ.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області 08.12.2014 року прийнято податкові повідомлення-рішення: №0001092201, яким ТОВ «Рівєра Девелопмент» збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1203145 грн. (у т.ч. за основним платежем - 962516 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 240629 грн.); №0001102201, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ в розмірі 1049069 грн. (в т.ч. за основним платежем - 839255 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 209814 грн.); №0001112201, яким ТОВ «Рівєра Девелопмент» зменшено розмір відємного значення суми ПДВ у розмірі 178471 грн.; №0001122201, яким товариству зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 935026 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов ТОВ «Рівєра Девелопмент» про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень, дійшов висновку про обґрунтованість доводів податкового органу лише в частині щодо безпідставного врахування ТОВ «Рівєра Девелопмент» у складі доходу від реалізації товарів вартості переданого інвестору обєкту інвестування безумовне майнове право на новозбудоване майно за винятком ПДВ, у той час коли ТОВ «Рівєра Девелопмент», як продавець, у момент оплати за вказане майно не було платником ПДВ. Щодо іншої частини зафіксованих актом перевірки №1692/15-17-22-01-23-37803953 від 19.11.2014р. порушень, то суд першої інстанції зазначив, що відповідачем, як субєктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обовязок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено їх наявності, а тому визначення товариству за такі порушення до сплати грошових зобовязань та нарахування штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним.

Також, суд першої інстанції визнав необґрунтованими доводи ТОВ «Рівєра Девелопмент» про протиправність дій ДПІ у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області по проведенню перевірки, за результатами якої складено акт №1692/15-17-22-01-23-37803953 від 19.11.2014р. та прийнято податкові повідомлення-рішення №0001092201, №0001102201, №0001112201 та №0001122201 від 08.12.2014р., зазначивши, що планову виїзну перевірку товариства проведено відповідачем з дотриманням вимог ст.ст. 77, 81 ПК України.

На підставі ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає постанову суду першої інстанції від 22.12.2016р. в межах вимог апеляційної скарги ДПІ у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області, тобто в частині вимог ТОВ «Рівєра Девелопмент», які задоволено оскаржуваною постановою.

В п.3.1 акту перевірки №1692/15-17-22-01-23-37803953 від 19.11.2014р. зафіксовано завищення ТОВ «Рівєра Девелопмент» податкового кредиту в розмірі 882035,51 грн. по фіктивних господарських операціях з контрагентами ТОВ «Будівельна компанія «Едельвейс» в розмірі 119025,76 грн., ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція» в розмірі 69491,05 грн., ТОВ «Спецпідряд сервіс» в розмірі 292440,86 грн., ТОВ «Еко-буд-монтаж» в розмірі 401077,84 грн., а також завищення витрат з податку на прибуток в розмірі 463532 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Спецпідряд сервіс», ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція» та ТОВ «Будівельна компанія «Едельвейс».

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи зі змісту ст.ст. 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, а сум витрат до складу валових, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов'язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності ТОВ «Рівєра Девелопмент» у перевірений період було будівництво житлових і нежитлових будівель, при здійсненні якого товариством укладено ряд договорів підряду, серед іншого, з контрагентами ТОВ «Будівельна компанія «Едельвейс», ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція», ТОВ «Спецпідряд сервіс» та ТОВ «Еко-буд-монтаж», з наступним відображенням вказаних господарських операцій у власному бухгалтерському та податковому обліку.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що 30.05.2012р. між ТОВ «Рівєра Девелопмент», як замовником, та ТОВ «Спецпідряд сервіс», як підрядником, укладено договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт №3, за умовами якого Підрядник зобовязується в порядку та строки, передбачені договором, відповідно до проектної документації, наданої Замовником, виконати будівельні роботи по будівництву 2 індивідуальних житлових будинків за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с.Фонтанка, вул. Гоголя, 23а, а Замовник зобовязується надати підряднику фронт робіт, прийняти виконані роботи та оплатити їх Підряднику. Приймання-передача виконаних робіт підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, оформленими за формою КБ-2В та КБ-3.

В підтвердження виконання ТОВ «Спецпідряд сервіс» підрядних робіт згідно умов договору №3 від 30.05.2012р. позивачем надано до перевірки та до суду податкову накладну №2038 від 30.05.2012р. на суму 100774,17 грн., акт прийому виконаних будівельних робіт, складені за формою КБ-2В за травень 2012 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 за травень 2012 року, платіжні доручення на оплату виконаних будівельних робіт.

07.06.2012р. між ТОВ «Рівєра Девелопмент», як замовником, та ТОВ «Спецпідряд сервіс», як підрядником, укладено договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт №03/06, за умовами якого Підрядник зобовязується в порядку та строки, передбачені договором, відповідно до проектної документації, наданої Замовником, виконати будівельні роботи по будівництву групи з 32 індивідуальних зблокованих житлових будинків, що будуть побудовані на земельній ділянці, загальною площею 5,1358 га за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с.Фонтанка, вул. Гоголя, 23а, а Замовник зобовязується надати Підряднику фронт робіт, прийняти виконані роботи та оплатити їх підряднику. Вартість робіт визначається у актах виконаних підрядних робіт, які складаються підрядником один раз на 3 місяці. Розрахунки за договором здійснюються замовником на протязі 5 банківських днів здати підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2В, КБ-3. Факт приймання виконаних робіт або окремого етапу робіт, підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, оформленими за формою Кб-2В та Кб-3.

В підтвердження виконання ТОВ «Спецпідряд сервіс» підрядних робіт згідно умов договору №03/06 від 07.06.2012р. позивачем надано до перевірки та до суду податкові накладні №3907 від 01.06.2012р., №3908 від 03.06.2012р., №3909 від 04.06.2012р., №3910 від 05.06.2012р., №3911 від 06.06.2012р., №3912 від 07.06.2012р., №3744 від 30.06.2012р.; акт прийомки виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В за червень 2012 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 за червень 2012 року, підсумкову відомість ресурсів, технічний паспорт на бетонні та залізобетонні вироби №76 від 03.05.2012р., протокол №181-С за результатами сертифікаційних випробувань цегли керамічної, сертифікат на вміст радіоактивних речових №56 від 13.07.2010р., платіжні доручення на оплату.

22.11.2012р. між ТОВ «Рівєра Девелопмент», як замовником, та ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція», як виконавцем, укладено договір №211, за умовами якого Виконавець бере на себе зобовязання виготовити вхідні двері торгової марки «Briani» у комплектації, визначеної в п.1.2. договору (товар) та відповідно до замовлень, узгоджених та підписаних Замовником, доставку товару на обєкти будівництва, монтаж товару, проведення замірів, а Замовник зобовязується в порядку та на умовах визначених договором, прийняти товар та здійснити його оплату. Ціна договору визначена в розмірі 211065,60 грн. (в т.ч. 35177,60 грн. ПДВ). Виконавець зобовязується здійснити поставку та монтаж товару за адресою: с.Фонтанка, вул. Гоголя, 23а; зобовязується надати покупцю примірник (оригінал) видаткової накладної, податкової накладної, сертифікату якості підприємства-виробника.

06.12.2012р. між сторонами договору №211 від 22.11.2012р. укладено додаткову угоду №1 до нього, згідно якої ціна договору склала 222297,60 грн. (в т.ч. ПДВ 37049,60 грн.).

В підтвердження поставки ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція» дверей та їх монтажу згідно умов договору №211 від 22.11.2012р. позивачем надано до перевірки та до суду податкові накладні №101 від 23.11.2012р., №100 від 23.11.2012р., №102 від 23.11.2012р., №5 від 09.01.2013р., №73 від 13.12.2012р., №74 від 13.12.2012р., №76 від 21.12.2012р.; видаткові накладні №129 від 12.12.2012р., №148 від 26.12.2012р., №131 від 26.12.2012р., №148 від 26.12.2012р., №131 від 26.12.2012р., №129 від 12.12.2012р., акти надання послуг, сертифікат відповідності серії ВВ № UA1.033.0080797-12.

22.11.2012р. між ТОВ «Рівєра Девелопмент», як замовником, та ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція», як виконавцем, укладено договір №171, за умовами якого Виконавець бере на себе зобовязання виготовити вхідні двері торгової марки «Briani» у комплектації, визначеної в п.1.2. договору (товар) та відповідно до замовлень, узгоджених та підписаних Замовником, доставку товару на обєкти будівництва, монтаж товару, проведення замірів, а Замовник зобовязується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти товар та здійснити його оплату. Ціна договору визначена в розмірі 17172,60 грн. (в т.ч. ПДВ 2862,10 грн.). Виконавець зобовязується здійснити поставку та монтаж товару за адресами: с.Фонтанка, вул. Гоголя, 48 та вулиця Гоголя, 52; зобовязується надати покупцю примірник (оригінали) видаткової накладної, податкової накладної, сертифікату якості підприємства-виробника.

В підтвердження поставки ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція» дверей та їх монтажу згідно умов договору №171 від 22.11.2012р. позивачем надано до перевірки та до суду податкові накладні, видаткову накладну №128 від 05.12.2012р., акт надання послуг №128 від 05.12.2012р., сертифікат відповідності серії ВВ № UA1.033.0080797-12, платіжні доручення.

27.11.2012р. між ТОВ «Рівєра Девелопмент», як замовником, та ТОВ «Будівельна компанія «Едельвейс», як підрядником, укладено договір №27/11/12, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобовязується на свій ризик, власними та/або залученими силами та засобами, з власних матеріалів та обладнання виготовити та поставити у власність Замовника фасадний декор згідно графіку виконання робіт та технічного завдання на виготовлення, які є додатком №1 до даного договору в групі з 32 зблокованих індивідуальних житлових будинків, розташованих за адресою: с. Фонтанка, вулиця Грецька, 1, 3, 5, 7, 9, 11, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, а також штукатурку фасадів на обєкті згідно графіка виконання робіт, який є додатком №2 до даного договору, а Замовник зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи у відповідності до умов договору.

В підтвердження виконання ТОВ «Будівельна компанія «Едельвейс» будівельних робіт та поставки будівельних матеріалів згідно умов договору №27/11/12 від 27.11.2012р. позивачем надано до перевірки та до суду податкові накладні на суму ПДВ 119025,76 грн., видаткові накладні №3706 від 30.11.2012р. та №11/28 від 28.11.2012р., акт прийомки виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В за січень 2013 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, підсумкову відомість ресурсів, сертифікат відповідності №UA 1.090/0093429-12, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-04/130005 від 27.12.2012р., №05.03.02-03/24416 від 27.03.2012р., №05.03.02-04/23583 від 04.06.2012р., платіжні доручення.

04.12.2012р. між ТОВ «Рівєра Девелопмент», як замовником, та ТОВ «Еко-буд-монтаж», як підрядником, укладено договір №4/12/12, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобовязується на свій ризик, власними та/або залученими силами та засобами, з власних матеріалів та обладнання виготовити та поставити фасадний декор в групі з 32 зблокованих індивідуальних житлових будинків, розташованих за адресою: с.Фонтанка, вулиця Грецька, 1, 3, 5, 7, 9, 11, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65 та групи з 25 зблокованих індивідуальних житлових будинків, розташованих за адресою: с.Фонтанка, вул. Дворянська, 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, монтаж фасадного декору на обєкті, нанесення декоративної штукатурки на обєкт, а Замовник зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи у відповідності до умов договору.

В підтвердження виконання ТОВ «Еко-буд-монтаж» будівельних робіт згідно умов договору №4/12/12 від 04.12.2012р. та поставки будівельних матеріалів позивачем надано до перевірки та до суду податкові накладні на суму ПДВ 401077,84 грн., видаткові накладні №1759 від 22.01.2013р., №1758 від 21.01.2013р., №1654 від 18.01.2013р., №РН-ЕБ02854 від 22.02.2013р., графік виконаних робіт, технічне завдання з проектним кресленням, акт виконаних робіт від 29.04.2013р., платіжні доручення ПАТ «Марфін Банк», ПАТ «Банк Восток» та АБ «Південний».

10.12.2012р. між ТОВ «Рівєра Девелопмент», як замовником, та ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція», як виконавцем, укладено договір №10/12, за умовами якого Виконавець бере на себе зобовязання виготовити вхідні двері торгової марки «Briani», доставку товару на обєкти будівництва, монтаж товару, проведення замірів, а Замовник зобовязується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти товар та здійснити його оплату. Ціна договору визначена в розмірі 177476,10 грн. (в т.ч. ПДВ 29579,35 грн.). Виконавець зобовязується здійснити поставку та монтаж товару за адресою: с.Фонтанка, вул. Гоголя, 23А.

В підтвердження поставки ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція» дверей відповідно до умов договору №10/12 від 10.12.2012р. та їх монтажу позивачем надано до перевірки та до суду податкові й видаткові накладні, акти надання послуг, сертифікат відповідності серії ВВ № UA1.033.0080797-12.

Зазначені договори підписано директорами підприємств, їх підписи завірено відповідними печатками юридичних осіб.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів доходить висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій між ТОВ «Рівєра Девелопмент» та ТОВ «Будівельна компанія «Едельвейс», ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція», ТОВ «Спецпідряд сервіс» і ТОВ «Еко-буд-монтаж».

Позивачем доведено, що на час здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами останні були зареєстровані як юридичні особи, а також були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Апеляційний суд враховує, що ТОВ «Будівельна компанія «Едельвейс», ТОВ «Спецпідряд сервіс» та ТОВ «Еко-буд-монтаж» мають право на здійснення господарської діяльності, повязаної із створенням обєктів архітектури згідно ліцензій, виданих Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 24.04.2012р., 01.07.2011р. та 13.11.2012р. відповідно.

В акті перевірки зазначено, що під час її проведення позивачем надано акт довільної форми ТОВ «Еко-буд-монтаж» від 29.04.2013р. на суму 198 900 грн., тоді як пунктом 5.1 договору від 04.12.2012р. визначено, що факт приймання виконаних будівельних робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, оформленими за формами КБ-2 та КБ-3. На зазначену обставину посилався апелянт і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

При цьому, податковим органом не враховано, що згідно додаткової угоди №1 від 10.12.2012р. до договору від 04.12.2012р. сторони домовилися оформлювати акти виконання робіт по договору складанням акту виконаних робіт або актів виконаних робіт по формі КБ-2В та КБ-3.

В акті перевірки №1692/15-17-22-01-23-37803953 від 19.11.2014р. та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області, в підтвердження висновків про відсутність у ТОВ «Рівєра Девелопмент» обєктів оподаткування за господарськими операціями з ТОВ «Будівельна компанія «Едельвейс», ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція», ТОВ «Спецпідряд сервіс» та ТОВ «Еко-буд-монтаж», посилається на те, що у вказаних постачальників товарів (робіт, послуг) відсутні основні засоби, трудові ресурси, виробничі потужності, що свідчить про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання будь-яких робіт, послуг та постачання товарів, що є доказом відсутності реальності господарських операцій. При цьому, такі відомості взято відповідачем зі змісту акту ДПІ у м.Херсоні ГУ Міндоходів в Херсонській області №46/21-03-22-04/36580776 від 23.01.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «БК «Проектреконструкція», код ЄДРПОУ 36580776, щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та контрагентами-покупцями за травень-грудень 2012 року та січень-вересень 2013 року», акту ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №476753-22-3/37634001 від 29.08.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спецпідряд сервіс», код ЄДРПОУ 37634001, щодо документального підтвердження господарських відносин з контрагентами за період вересень 2011 року-липень 2013 року», матеріалів кримінальних проваджень №32013170000000048 за ч.1 ст.205 КК України, №3201317000000046 за ч.1 ст.205 КК України, №3201416000000076 за ч.2 ст.205 КК України.

Однак, колегія суддів вважає, що сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобовязаннях платника податків, у звязку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на декларування витрат в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

Чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В свою чергу, податковий орган не надав пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб, транспортних засобів тощо достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між позивачем та його контрагентами.

Апеляційний суд, також, зазначає, що порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб'єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість. Факт порушення контрагентом може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагента, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

У справі, що розглядається, ДПІ у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області, як субєктом владних повноважень, на якого покладено обовязок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагенти діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апелянта про необхідність вивчення платником податків всіх обставин можливостей здійснення господарських операцій його контрагентами постачальниками товарів (робіт, послуг). На думку апеляційного суду, при укладені договорів головним для субєкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як субєкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагентів - постачальників товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів критично ставиться до посилань апелянта на зареєстровані кримінальні провадження №32013170000000048 за ч.1 ст.205 КК України, №3201317000000046 за ч.1 ст.205 КК України та №3201416000000076 за ч.2 ст.205 КК України, оскільки за результатами розгляду матеріалів вказаних кримінальних проваджень судом не був постановлений обвинувальний вирок, що підтверджується відповідями СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області, прокуратури Одеської області та Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області.

В силу вимог ч.1 ст.17 Кримінально-процесуального кодексу України до моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду, постановленим за результатами розгляду матеріалів вказаних кримінальних проваджень, суд не може посилатися на факт реєстрації таких проваджень або їх матеріали, як на доказ при розгляді адміністративної справи.

Варто зазначити, що ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування валових витрат та податкового кредиту, яке б позбавляло його права на їх формування по взаємовідносинах з ТОВ «Будівельна компанія «Едельвейс», ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція», ТОВ «Спецпідряд сервіс» та ТОВ «Еко-буд-монтаж».

Дослідивши наявні в матеріалах справи укладені ТОВ «Рівєра Девелопмент» договори з ТОВ «Будівельна компанія «Едельвейс», ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція», ТОВ «Спецпідряд сервіс» та ТОВ «Еко-буд-монтаж» апеляційний суд встановив, що вказані договори відповідають вимогам ст.203 ЦК України, не порушують публічний порядок, не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також такі договори судом недійсними не визнавалися, а отже є чинними.

За наведених обставин, враховуючи, що валові витрати та податковий кредит позивача за договорами з ТОВ «Будівельна компанія «Едельвейс», ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція», ТОВ «Спецпідряд сервіс» та ТОВ «Еко-буд-монтаж» підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, реальність вказаних господарських операцій та їх пов'язаність з господарською діяльністю позивача встановлена в ході судового розгляду, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність віднесення ТОВ «Рівєра Девелопмент» вказаних витрат до складу валових відповідного періоду, а сум ПДВ до складу податкового кредиту товариства.

Доводи апеляційної скарги ДПІ у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області таких висновків суду першої інстанції не спростовують.

В акті перевірки №1692/15-17-22-01-23-37803953 від 19.11.2014р. відповідачем зафіксовано завищення ТОВ «Рівєра Девелопмент» у липні 2012 року податкового кредиту в розмірі 132000 грн. за наслідками здійснення господарських операцій з ПП «Агракар» за договором поставки від 01.07.2012р. При цьому, в обґрунтування таких висновків податковий орган посилається лише на відсутність у позивача документів, які підтверджують факт транспортування та використання в господарській діяльності бетонних сумішей, отриманих від ПП «Агракар».

Апеляційний суд встановив, що 01.07.2012р. між ПП «Агракар», як постачальником, та ТОВ «Рівєра Девелопмент», як покупцем, укладено договір поставки, за умовами якого Постачальник зобовязується здійснити виготовлення та постачання товарного бетону, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити його. Поставка товару здійснюється автотранспортом постачальника на умовах DDP. Місце постачання зазначається в заявці покупця з віднесенням на нього транспортних видатків.

В підтвердження поставки ПП «Агракар» бетонних сумішей на користь ТОВ «Рівєра Девелопмент» та оприбуткування товару позивачем надано до перевірки податкові накладні на суму ПДВ 132000 грн., видаткові накладні, звіт по проводках за травень 2012 року грудень 2012 року, платіжні доручення, зауважень щодо достатності та правильності оформлення яких акт перевірки не містить та апелянт не зазначає.

Також, позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції, в підтвердження перевезення придбаного у ПП «Агракар» товару, надано товарно-транспортні накладні №12 від 07.07.2012р., №13 від 09.07.2012р., №15 від 13.07.2012р., №17 від 16.07.2012р., №18 від 17.07.2012р., №19 від 18.07.2012р., №20 від 19.07.2012р., №21 від 20.07.2012р., №21 від 21.07.2012р., №23 від 23.07.2012р., №24 від 24.07.2012р., №25 від 25.07.2012р., №26 від 26.07.2012р., №27 від 27.07.2012р., №29 від 30.07.2012р., №38 від 20.09.2012р., №43 від 21.09.2012р., №45 від 28.09.2012р., №54 від 23.11.2012р., №61 від 28.11.2012р., №64 від 29.11.2012р., які містять всі реквізити первинних документів, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник апелянта посилався на те, що зазначені товарно-транспортні накладні ПП «Агракар» не надано до перевірки, у звязку з чим, відповідно до ст.44 ПК України, ці накладні вважаються такими, що були відсутні у платника податків на момент складення податкової звітності, а тому не мають братися до уваги судом при вирішенні спору.

Апеляційний суд не погоджується з такими доводами апелянта, оскільки норми податкового законодавства, що регулюють порядок формування податкового кредиту у податковому обліку платника, не обмежують період подання платником необхідних первинних документів на підтвердження сформованого кредиту лише часом проведення податкової перевірки.

Не дає підстави для такого висновку і пункт 44.6 статті 44 ПК, відповідно до якого у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Наведена норма Кодексу лише визначає статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, та порядок використання цих документів податковим органом у разі їх подання платником до прийняття рішення, однак жодним чином не обмежує право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. Завдяки цьому забезпечується збір та дослідження доказів судом під час вирішення податкового спору.

Більше того, як правильно зазначив суд першої інстанції, товарно-транспортні накладні не є єдиним та безумовним доказом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, оскільки іншим документом, на підставі якого здійснюється перевезення та оприбуткування товару, є документ, що свідчить про передавання товару від продавця до покупця, зокрема видаткова накладна. Як зазначалось вище, ТОВ «Рівєра Девелопмент» надано до перевірки видаткові накладні в підтвердження отримання придбаного у ПП «Агракар» товару.

Дорожні документи на товар є обов'язковими для водіїв на шляху переміщення товарів та бухгалтерської звітності постачальника, а не покупця товару та мають бути наявні у водія з моменту списання товару зі складу постачальника, в момент перевезення та є необхідним документом в бухгалтерській звітності постачальника для включення ним до валових витрат, витрати на транспортування товару. У разі необхідності екземпляр товарно-транспортної накладної надається постачальником покупцю на вимогу останнього.

Виходячи з умов договору поставки від 01.07.2012р., укладеного між ТОВ «Рівєра Девелопмент» та ПП «Агракар», така необхідність була відсутня, оскільки умовами вказаного договору передбачено, що продавець надає покупцеві видаткову та податкову накладну.

А відтак, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає необґрунтованими висновки акту перевірки №1692/15-17-22-01-23-37803953 від 19.11.2014р. про завищення ТОВ «Рівєра Девелопмент» податкового кредиту ПДВ в розмірі 132000 грн. за липень 2012 року.

З аналогічних підстав судова колегія знаходить недоведеними висновки ДПІ у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області про завищення позивачем в травні 2012 року податкового кредиту в розмірі 50 грн. по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Український сертифікаційний центр» з посиланням на відсутність у товариства податкової накладної, виписаної постачальником, оскільки така податкова накладна (№19398 від 20.03.2012р.) міститься в матеріалах справи та за формою і змістом складена відповідно до вимог ст.201 ПК України, у звязку з чим є належною підставою для формування ТОВ «Рівєра Девелопмент» податкового кредиту.

Щодо посилання апелянта на те, що відповідно до даних підсистеми співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту інформаційної системи на рівні Державної фіскальної служби України «Податковий блок» у постачальника ТОВ «Український сертифікаційний центр» відсутні податкові зобовязання по ТОВ «Рівєра Девелопмент» на суму 50 грн., то колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки вважає, що несплата контрагентом позивача відповідних сум податкових зобовязань за наслідками здійснення спірних операцій не може слугувати обєктивною ознакою недобросовісності позивача та підтверджувати отримання ним необґрунтованої податкової вигоди.

Більше того, ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції ДПІ у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області не надано підтвердження наявності розбіжностей в інформаційній системі на рівні Державної фіскальної служби України «Податковий блок», тоді як, згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно акту перевірки ТОВ «Рівєра Девелопмент» в серпні 2013 року завищено податковий кредит в розмірі 2232 грн. по господарських взаємовідносинах з ПП «ВКФ «Альфа-грант».

Апеляційний суд встановив, що 30.06.2013р. між ПП «Виробнича комерційна фірма «Альфа-грант» як постачальником, та ТОВ «Рівєра Девелопмент», як покупцем, укладено договір поставки №1789, за умовами якого Постачальник зобовязується поставити та передати у власність Покупця товар газобетоні блоки, а Покупець зобовязується прийняти даний товар та сплатити його вартість. Ціна договору складає 620000 грн. (в т.ч. ПДВ 103333,33 грн.). Право власності переходить до Покупця в момент фактичного відвантаження товару в місці доставки та підписання Покупцем видаткових та/або товарно-транспортних накладних.

В підтвердження поставки ПП «ВКФ «Альфа-грант» газобетону за договором №1789 від 30.06.2013р. ТОВ «Рівєра Девелопмент» надало до перевірки та до суду видаткову накладну №РН-0001654 від 28.08.2013р. на здійснення поставки газобетону в кількості 72 кубічних метри вартістю 44640 грн.

ПП «ВКФ «Альфа грант» за фактом здійснення вказаної поставки виписано на користь ТОВ «Рівєра Девелопмент» податкові накладні №124 від 28.08.2013р. на суму ПДВ 2232 грн. та №127 від 29.08.2013р. на суму ПДВ 2232 грн.

До висновку про завищення позивачем податкового кредиту в розмірі 2232 грн. по господарських взаємовідносинах з ПП «ВКФ «Альфа-грант» контролюючий орган дійшов з посиланням на те, що ТОВ «Рівєра Девелопмент» задекларовано податковий кредит на 2232 грн. більше, аніж ПП «ВКФ «Альфа-грант» задекларовано податкових зобовязань з ПДВ. Однак, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що заниження податкових зобовязань контрагентом постачальником не може бути самостійною підставою для позбавлення права на податковий кредит покупця.

Факт порушення контрагентом може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платнику було відомо чи могло бути відомо про відповідні порушення контрагентом, чого у даній справі відповідачем не доведено.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податку за неправомірні дії іншого платника підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення по справі «Булвес АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що «… компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обовязків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності…».

Тобто, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків та неможливості застосування негативних наслідків до добросовісного платника через порушення з боку його контрагента.

Також, актом перевірки №1692/15-17-22-01-23-37803953 від 19.11.2014р. зафіксовано завищення ТОВ «Рівєра Девелопмент» в жовтні 2012 року податкового кредиту в розмірі 1400 грн. по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Фавоній» (ТОВ «Мілана-Транс-Сервіс») з посиланням виключно на те, що згідно відомостей акту ДПІ у Голосіївському районі м.Києва №252/3-22-70/35726601 від 08.04.2013р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мілана-транс-сервіс» (код ЄДРПОУ 35726601) з питань правильності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.08.2010р. по 31.04.2011р., з 01.07.2011р. по 31.07.2011р., з 01.11.2011р. по 31.07.2012р., з 01.09.2012р. по 30.11.2012р., з 01.01.2013р. по 31.01.2013р.» не підтверджено суму податкових зобовязань ТОВ «Мілана-транс-сервіс», серед іншого, по ТОВ «Рівєра Девелопмент» у розмірі 1400 грн.

З матеріалів справи вбачається, що господарські операції між ТОВ «Рівєра Девелопмент» та ТОВ «Фавоній» (ТОВ «Мілана-Транс-Сервіс») відбувалися на виконання умов договору доручення про надання транспортно-експедиційних послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні №280912 від 28.09.2012р., за умовами якого ТОВ «Мілана-Транс-Сервіс», як повірений, зобовязується за винагороду надавати ТОВ «Рівєра Девелопмент», як довірителю, послуги з організації перевезення вантажів до пункту призначення, в тому числі шляхом залучення для виконання перевезень третіх осіб та видачі їх особі, яка має право на одержання вантажів, а також надаватиме інші послуги, повязані з перевезенням вантажів відповідно до замовлення, а Довіритель зобовязується прийняти та оплатити надані послуги. Довіритель (експедитор) надає одну чи декілька з наступних послуг: здійснює організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та за її межами; розсилає товарно-транспортну документацію; здійснює розрахунки з усіма учасниками транспортного процесу; приймає участь у складанні актів у випадках, передбачених чинним законодавством.

В підтвердження надання ТОВ «Фавоній» (ТОВ «Мілана-Транс-Сервіс») транспортно-експедиційних послуг на виконання умов вказаного договору та їх оплати, позивачем надано до перевірки та до суду податкові накладні №1 від 01.10.2011р. на суму ПДВ 866,67 грн. та №12 від 02.10.2012р. на суму ПДВ 533,33 грн., акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000955 та №ОУ00000965, платіжні доручення.

Зазначені первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; зауваження щодо їх оформлення в акті перевірки №1692/15-17-22-01-23-37803953 від 19.11.2014р. відсутні.

Посилання апелянта лише на податкову інформацію, зафіксовану актом ДПІ у Голосіївському районі м.Києва №252/3-22-70/35726601 від 08.04.2013р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мілана-транс-сервіс» (код ЄДРПОУ 35726601) з питань правильності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.08.2010р. по 31.04.2011р., з 01.07.2011р. по 31.07.2011р., з 01.11.2011р. по 31.07.2012р., з 01.09.2012р. по 30.11.2012р., з 01.01.2013р. по 31.01.2013р.» , на думку колегії суддів, не може вважатися достатньою підставою для визнання вказаних господарських операцій такими, що не відбувалися, та для висновку про завищення ТОВ «Рівєра Девелопмент» в жовтні 2012 року податкового кредиту на суму ПДВ 1400 грн., сформованого на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Фавоній» (ТОВ «Мілана-Транс-Сервіс»), оскільки відповідно до вимог Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 року №1232, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Аналізуючи положення п.73.5 ст.73 ПК України, п.п. 6, 7 Порядку №1232, слідує висновок, що зустрічна звірка може бути проведена податковим органом лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, оскільки зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними з метою з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Наявність же в акті про неможливість проведення зустрічної звірки висновку про нереальність господарських операцій прямо суперечить вищезазначеним нормам та зразку форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, так як наслідком неможливості проведення зустрічної звірки з підстав відсутності суб'єкта господарювання за юридичною адресою має бути лише висновок про відсутність такого суб'єкта за місцезнаходженням із зазначенням фактичних обставин.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, за своєю правовою природою акт про неможливість проведення зустрічної звірки не повинен містити висновки щодо реальності здійснення господарської діяльності.

Оскільки встановлено, що в акті ДПІ у Голосіївському районі м.Києва №252/3-22-70/35726601 від 08.04.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мілана-транс-сервіс» викладені висновки, які за змістом не відповідають назві та інформаційному призначенню вказаного документа, тому, на думку колегії суддів, інформація, зафіксована таким актом, не може вважатися податковою інформацією, яка має враховуватися контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника податків.

На підставі наведеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність віднесення в жовтні 2012 року ТОВ «Рівєра Девелопмент» до складу податкового кредиту з ПДВ сум податку, сплаченого ТОВ «Мілана-транс-сервіс».

Актом перевірки, також, зафіксовано, що в порушення п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.141.1 ст.141 ПК України, позивачем завищено витрати, які враховуються при визначенні обєкта оподаткування, на загальну суму 2002769 грн. внаслідок віднесення до складу витрат процентів за позиками, отриманими від нерезидента «Dinkmar limited» (Республіка Кіпр), оскільки отримані кошти були направлені позивачем не на проведення доходної фінансово-господарської діяльності, а спрямовані для надання поворотної фінансової допомоги третім особам.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 24.02.2012р. між Компанією «Dinkmar limited» (Республіка Кіпр), як кредитором, та ТОВ «Рівєра Девелопмент», як позичальником, укладено договір позики №24-02, за умовами якого Кредитор надає позичальнику позику на суму 2000000 (два мільйони) доларів США на термін до 24.02.2014р., але не раніше реєстрації цього договору в Управлінні Національного Банку України в Одеській області шляхом видачі реєстраційного свідоцтва, зі сплатою 9,8% річних. Позика надається для загальних корпоративних цілей Позичальника та для поповнення обігових коштів. Нараховані відсотки з позикою підлягають до сплати Позичальником у термін не пізніше останнього дня використання позики.

10.02.2014р. сторони договору №24-02 уклали додаткову угоду до нього, згідно якої термін повернення позики був визначений 24.02.2017р.

Також, 01.10.2012р. між Компанією «Dinkmar limited» (Республіка Кіпр), як кредитором, та ТОВ «Рівєра Девелопмент», як позичальником, укладено договір позики №01-10, за умовами якого Кредитор надає позичальнику позику на суму 2000000 (два мільйони) доларів США на термін по 24.02.2014р., але не раніше реєстрації цього договору в Управлінні Національного Банку України в Одеській області шляхом видачі реєстраційного свідоцтва, зі сплатою 9,8% річних. Позика надається для загальних корпоративних цілей Позичальника та для поповнення обігових коштів. Нараховані відсотки з позикою підлягають до сплати позичальником у термін не пізніше останнього дня використання позики.

03.09.2013р. сторони договору №01-10 уклали додаткову угоду №1 до нього, згідно якої термін повернення позики визначений 24.02.2016р.

За користування позиками Компанії «Dinkmar limited» ТОВ «Рівєра Девелопмент», відповідно до умов договорів №24-02 від 24.02.2012р. та №01-10 від 01.10.2012р., нараховано відсотки в сумі 2 002 769 грн., які відображено товариством в податковому обліку шляхом віднесення їх до складу валових витрат підприємства.

Під час проведення перевірки податковий орган встановив, що у перевірений період ТОВ «Рівєра Девелопмент» укладено ряд договорів надання поворотної фінансової допомоги, за якими позивач виступав одержувачем коштів на безпроцентній поворотній основі, а саме:

- договір №04/04-13 від 04.04.2013р. з ТОВ «Діоніс 2010» на суму 1000000 грн. зі строком повернення до 04.04.2015р. На виконання умов вказаного договору ТОВ «Діоніс 2010» перераховано на користь ТОВ «Рівєра Девелопмент» поворотну фінансову допомогу в розмірі 820500 грн., яку позивачем частково повернуто в розмірі 153300 грн.;

- договір №22-02/13 від 22.02.2013р. з ТОВ «Мегатренд-Юг» на суму 500000 грн. зі строком повернення до 22.02.2015р. На виконання умов вказаного договору ТОВ «Мегатренд-Юг» перераховано на користь ТОВ «Рівєра Девелопмент» поворотну фінансову допомогу в розмірі 232900 грн., яку позивачем повністю повернуто;

- договір №ФП-1911 від 19.11.2013р. з ТОВ «ПЗРГ «Одесагаз» на суму 2000000 грн. зі строком повернення до 19.11.2015р. На виконання умов вказаного договору ТОВ «ПЗРГ «Одесагаз» перераховано на користь ТОВ «Рівєра Девелопмент» поворотну фінансову допомогу в розмірі 1000000 грн., яку позивачем повністю повернуто;

- договір №СП-1804 від 18.04.2013р. з ДП «Торговий дім «Одесагаз» на суму 400000 грн. зі строком повернення до 18.04.2015р. На виконання умов вказаного договору ДП «Торговий дім «Одесагаз» перераховано на користь ТОВ «Рівєра Девелопмент» поворотну фінансову допомогу в розмірі 370000 грн., яку позивачем повністю повернуто;

- договір від 26.04.2013р. з ФОП ОСОБА_2 на суму 60000 грн. зі строком повернення до 26.04.2015р. На виконання умов вказаного договору ФОП ОСОБА_2 надав ТОВ «Рівєра Девелопмент» поворотну фінансову допомогу в розмірі 52890 грн., яку позивачем повністю повернуто;

- договір №26/02-13 від 26.02.2013р. з ТОВ «Регіон» на суму 10000000 грн. зі строком повернення до 26.02.2015р. На виконання умов вказаного договору ТОВ «Регіон» перерахована на користь ТОВ «Рівєра Девелопмент» поворотна фінансова допомога в розмірі 4944845 грн., яку позивачем повністю повернуто;

- договір №30/11-12 від 30.11.2012р. з ТОВ «Регіон» на суму 10000000 грн. зі строком повернення до 30.12.2014р. На виконання умов вказаного договору ТОВ «Регіон» перерахована на користь ТОВ «Рівєра Девелопмент» поворотна фінансова допомога в розмірі 4626569 грн., яку позивачем повністю повернуто.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у перевірений період ТОВ «Рівєра Девелопмент» укладено ряд договорів поворотної фінансової допомоги, за якими позивач виступав підприємством, яке надає таку допомогу на безпроцентній основі іншим юридичним особам (одержувачам коштів), зокрема:

- договір від 26.06.2012р. з ТОВ «Берег-сервіс та Ко» на суму 500000 грн. зі строком повернення до 26.06.2014р. На виконання умов вказаного договору ТОВ «Рівєра Девелопмент» перераховано на користь ТОВ «Берег-сервіс та Ко» поворотну фінансову допомогу в розмірі 313500 грн., яку одержувачем коштів частково повернуто позивачу в розмірі 177335 грн.;

- договір №27/12-1 від 27.12.2012р. з ТОВ «Берег строй сервіс» на суму 38600 грн. зі строком повернення до 27.12.2013р. На виконання умов вказаного договору ТОВ «Рівєра Девелопмент» перераховано на користь ТОВ «Берег строй сервіс» поворотну фінансову допомогу в розмірі 772045 грн., яку одержувачем коштів повністю повернуто позивачу;

- договір №1 від 03.09.2012р. з ТОВ «Мегатренд-Юг» на суму 60000 грн. зі строком повернення до 03.09.2015р. На виконання умов вказаного договору ТОВ «Рівєра Девелопмент» перераховано на користь ТОВ «Мегатренд-Юг» поворотну фінансову допомогу в розмірі 9541,69 грн., яку одержувачем коштів повністю повернуто позивачу;

- договір №27/04 від 28.04.2012р. з ТОВ «Регіон» на суму 500000 грн. зі строком повернення до 28.04.2013р. На виконання умов вказаного договору ТОВ «Рівєра Девелопмент» перераховано на користь ТОВ «Регіон» поворотну фінансову допомогу в розмірі 5261831 грн., яку одержувачем коштів повністю повернуто позивачу;

- договір №09/01-13 від 09.01.2013р. з ТОВ «Регіон» на суму 587000 грн. зі строком повернення до 09.01.2014р. На виконання умов вказаного договору ТОВ «Рівєра Девелопмент» перераховано на користь ТОВ «Регіон» поворотну фінансову допомогу в розмірі 587000 грн., яку одержувачем коштів повністю повернуто позивачу;

- договір №15/02-13 від 15.02.2013р. з ТОВ «Регіон» на суму 5000000 грн. зі строком повернення до 15.02.2015р. На виконання умов вказаного договору ТОВ «Рівєра Девелопмент» перераховано на користь ТОВ «Регіон» поворотну фінансову допомогу в розмірі 7706680 грн., яку одержувачем коштів повністю повернуто позивачу.

В акті перевірки №1692/15-17-22-01-23-37803953 від 19.11.2014р. контролюючий орган, з посиланням на укладення позивачем вказаних договорів надання поворотної фінансової допомоги, дійшов висновку, що отримані від Компанії «Dinkmar limited» кошти за договорами позики не використовуються у господарській діяльності позивача, який протягом перевіреного періоду мав достатньо коштів для здійснення своєї основної діяльності. Вказане стало підставою для висновку про завищення ТОВ «Рівєра Девелопмент» витрат, які враховуються при визначенні обєкта оподаткування, на загальну суму 2002769 грн. внаслідок віднесення до складу витрат процентів за позиками, отриманими від нерезидента «Dinkmar limited» (Республіка Кіпр).

Судом першої інстанції, з метою визначення обґрунтованості таких висновків ДПІ у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області, призначено судову економічну експертизу, на вирішення якої, серед іншого, було поставлено питання чи підтверджуються документально висновки ДПІ у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області, зазначені у п.3.1.2 акту перевірки №1692/15-17-22-01-23-37803953 від 19.11.2014р., щодо завищення задекларованих ТОВ «Рівєра Девелопмент» показників у рядку 06.3 «фінансові витрати» на суму 2002769 грн.

Згідно висновку судово-економічної експертизи №1611/1612 від 30.06.2016р. висновки ДПІ в акті перевірки щодо завищення задекларованих ТОВ «Рівєра Девелопмент» показників у рядку 06.3 «фінансові витрати» на суму 2002769 грн. (у т.ч. у 2 кварталі 2012 року на суму 49465 грн., у 3 кварталі 2012 року на суму 40391 грн., у 4 кварталі 2012 року на суму 8379 грн., у 2013 році на суму 1904534 грн.) документально не підтверджуються.

Відповідно п.п.14.1.267 п.14.1 ст.14 ПК України позика грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Згідно п.141.1. ПК України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Відповідно п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138 ПК України до витрат, що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування відносяться фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

З аналізу вказаних норм податкового законодавства слідує, що платник податків має право на віднесення до складу валових витрат відсотків за користування коштами, отриманими в якості позики від інших юридичних осіб, в тому числі від нерезидентів, лише у випадку, якщо використання таких коштів повязано з господарською діяльністю платника податків.

Посилання відповідача на невикористання позивачем отриманих від ТОВ «Рівєра Девелопмент» грошових коштів в своїй господарській діяльності обґрунтовано виключно наданням позивачем поворотної фінансової допомоги ТОВ «Регіон», ТОВ «Берег-сервіс та Ко», ТОВ «Мегатренд-Юг», ТОВ «Берег-строй Сервіс». Однак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі доводи ДПІ у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджено належними доказами.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник ТОВ «Рівєра Девелопмент» пояснив, що отриманні від нерезидента «Dinkmar limited» (Республіка Кіпр) позики спрямовувались на поповнення обігових коштів підприємства для здійснення своєї основної діяльності будівництва житлових будинків. Протягом перевіряємого періоду товариство мало декілька джерел надходження обігових коштів, в тому числі і виручка від реалізації готових будівельних обєктів, аванси від інвесторів та замовників, отримання позики та поворотної фінансової допомоги, у звязку з чим висновки контролюючого органу, що саме кошти позики від нерезидента «Dinkmar limited» (Республіка Кіпр) були спрямовані на надання фінансової допомоги іншим контрагентам, без посилання на докази, які це підтверджують, є безпідставними.

Оскільки ДПІ у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області не доводить та жодним доказом не ідентифікує, що саме грошові кошти отриманні від нерезидента «Dinkmar limited» (Республіка Кіпр) за договорами №24-02 від 24.02.2012р. та №01-10 від 01.10.2012р., були використанні для надання позивачем фінансової допомоги контрагентам і ці кошти не були використанні в межах господарської діяльності ТОВ «Рівєра Девелопмент», тому суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат підприємства 2 002 769 грн., які є сплаченими Компанії «Dinkmar limited» відсотками за користування позиченими коштами.

Апеляційний суд встановив, що 10.07.2012р. між ТОВ «Рівєра Девелопмент», як підрядником, та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Чорноморська Рівєра», як замовником, укладено договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт №25/07/2012, обєктом якого є багатоквартирний житловий будинок з вбудованими обєктами побутового обслуговування та соціальної інфраструктури, будівельна адреса: Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, комплекс житлового, оздоровчого та рекреаційного призначення «Чорноморська Рівєра», вул. Гоголя, 23а (кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:02:003:1715).

За умовами вказаного договору Замовник уповноважує Підрядника від імені та в інтересах Замовника, в якості представника Замовника, вчиняти будь-які заходи, які необхідні для будівництва Обєкта, у тому числі укладати договори підряду, поставки, а також інші, що повязані з будівництвом Обєкта в якості Замовника. Вартість робіт визначається у актах виконаних підрядних робіт, які складаються Підрядником один раз на три місяці. Розрахунки за договором здійснюються замовником протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2В, КБ-3. Забезпечення будівельних робіт матеріалами, устаткуванням, машинами, механізмами покладається на Підрядника. За загальним правилом роботи виконуються з матеріалів Підрядника. Підрядник залучає для виконання окремих Робіт субпідрядні організації і забезпечує координацію їх діяльності. Факт приймання виконаних робіт (або окремого етапу робіт) підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, оформленими за формою КБ-2 та КБ-3, підписаним сторонами.

Додатковою угодою №2 від 31.12.2013р. до договору №25/07/2012 від 10.07.2012р. передбачено, що сторони дійшли згоди, що Замовник ОК «ЖБК «Чорноморська Рівєра» приймає та компенсує Підряднику ТОВ «Рівєра Девелопмент» вартість робіт виконаних субпідрядниками за Обєктом станом на 31.12.2013 року у сумі 8289079,67 грн. (в т.ч. ПДВ 1381513,28 грн.) та вартість матеріалів, придбаних Підрядником для виконання робіт за Обєктом станом на 31.12.2013р., в сумі 18408236,9 грн. (в т.ч. ПДВ 3068039,48 грн.). Загальна вартість робіт та матеріалів, що підлягає компенсації, складає 26697316,57 грн. (в т.ч. ПДВ 4449552,76 грн.)

На виконання умов договору №25/07/2012 від 10.07.2012р. ТОВ «Рівєра Девелопмент», як замовником, укладено договори підряду, зокрема, з підрядниками ТОВ Компанія «Екстерєр Дизайн», колективною фірмою «ВеСТТ», ТОВ «АТ Браво»:

- договір на виконання робіт №45/10/2012 від 24.10.2012р. з ТОВ Компанія «Екстерєр-Дизайн», за умовами якого підрядник зобовязується в порядку та в строки, передбачені договором та додатковими угодами до нього, відповідно до робочої документації та технічного завдання, наданого замовником, на свій ризик, своїми механізмами, власними людськими ресурсами виконати будівельно-монтажні роботи для влаштування фундаментної плити (ростверк) багатоквартирного житлового будинку з вбудованими обєктами побутового обслуговування та соціальної інфраструктури, будівельна адреса: Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, комплекс житлового, оздоровчого та рекреаційного призначення «Чорноморська Рівєра», вул. Гоголя, 23а, а Замовник зобовязується в порядку та строки, передбачені договором, надати підрядникові фронт робіт, прийняти виконані роботи та оплатити їх підряднику; Замовник надає підряднику власні будівельні матеріали: арматуру металічну та плівку, Підрядник використовує власні будівельні матеріали бетон; факт приймання виконаних робіт підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, оформленими за формою КБ-2 та КБ-3, підписаними сторонами;

- договір підряду на виконання робіт №41/10/2012 від 11.10.2012р. з колективною фірмою «ВеСТТ», за умовами якого Підрядник зобовязується в порядку та строки, передбачені договором та додатковими угодами до нього, відповідно до робочої документації та технічного завдання, наданого замовником, на свій ризик, своїми механізмами, власними людськими ресурсами виконати будівельно-монтажні роботи для влаштування фундаментної плити (ростверк) багатоквартирного житлового будинку з вбудованими обєктами побутового обслуговування та соціальної інфраструктури, будівельна адреса: Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, комплекс житлового, оздоровчого та рекреаційного призначення «Чорноморська Рівєра», вул. Гоголя, 23а, а Замовник зобовязується в порядку та строки, передбачені договором, надати підрядникові фронт робіт, прийняти виконані роботи та оплатити їх підряднику; факт приймання виконаних робіт підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, оформленими за формою КБ-2 та КБ-3, підписаними сторонами;

- договір №03-2609 від 25.09.2012р. з ТОВ «АТ Браво», за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобовязання після погодження із Замовником технічного завдання передати у власність покупця товар, асортимент, кількість та якість якого зазначається в специфікації, поставити його замовнику та виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи системи відеоспостереження на обєкті замовника за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с.Фонтанка, вулиця Гоголя 23а.

В акті перевірки №1692/15-17-22-01-23-37803953 від 19.11.2014р. зазначено, що позивачем у 2013 році безпідставно завищено у бухгалтерському та податковому обліку собівартість реалізованої частки обєкту будівництва (багатоповерхового житлового будинку з вбудованими обєктами побутового обслуговування та соціальної інфраструктури, будівельна адреса: Одеська область, Комінтернівський район, с.Фонтанка, комплекс оздоровчого та рекреаційного призначення «Чорноморська Рівєра» вул. Гоголя, 23а, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:02:003:1715) в частині прямих матеріальних витрат на суму 3500827 грн., тобто на вартість матеріалів, переданих ТОВ «Рівєра Девелопмент» субпідрядним організаціям та фактично не використаних ними у процесі будівництва обєкту відповідно до первинних документів (актів приймання виконання будівельних робіт за формою № КБ-2в, підсумкових відомостей ресурсів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3) на момент передачі обєкту замовнику ОК «ЖБК «Чорноморська Рівєра» станом на 31.12.2013р.

Апеляційний суд встановив, що судом першої інстанції в частині вказаних висновків відповідача ухвалою від 10.03.2016р. призначено судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання чи підтверджуються документально висновки ДПІ у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області, зазначені у п.3.1.2 акту перевірки №1692/15-17-22-01-23-37803953 від 19.11.2014р., щодо завищення у бухгалтерському та податковому обліку собівартості реалізованої частки об'єкту будівництва (багатоповерхового житлового будинку з вбудованими об'єктами побутового обслуговування та соціальної інфраструктури, за будівельною адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, комплекс житлового, оздоровчого та рекреаційного призначення «Чорноморська Рів'єра», вул. Гоголя, 23а) в частині прямих матеріальних витрат на суму 3 500 827 грн.

У висновку судово-економічної експертизи №1611/1612 від 30.06.2016р. зазначено, що проведеним дослідженням документально не підтверджуються висновки ДПІ у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо завищення ТОВ «Рівєра Девелопмент» у бухгалтерському та податковому обліку собівартості реалізованої частки обєкту будівництва в частині прямих матеріальних витрат на суму 3500827 грн.

Зокрема, в дослідницькій частині висновку експертизи зазначено, що ТОВ «Рівєра Девелопмент», на виконання умов пункту 1.4 договору №45/10/2012 від 24.10.2012р., укладеного з ТОВ Компанія «Екстерєр-Дизайн», та пункту 1.4. договору №41/10/2012 від 11.10.2012р., укладеного з Колективною фірмою «ВеСТТ», передано вказаним підрядникам для виконання підрядних робіт матеріали на загальну суму 11986179,04 грн. (без ПДВ), а на виконання умов договору №03-2609 від 25.09.2012р., укладеного з ТОВ «АТ Браво», - на суму 9873,45 грн. Тобто, підрядниками передано матеріалів на загальну суму 11996052,48 грн. (без ПДВ).

Відповідно до Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за грудень 2013 року (форма №КБ-3) вартість будівельних робіт по будівництву, без урахування ПДВ, становить 22247763,81 грн.

На виконання пункту 5.1 Договору №25/07/2012 від 10.07.2012, укладеного з Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Чорноморська Рівєра», по завершенню етапу робіт на обєкті (багатоквартирний житловий будинок з вбудованими обєктами побутового обслуговування та соціальної інфраструктури, будівельна адреса: Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, комплекс житлового, оздоровчого та рекреаційного призначення «Чорноморська Рівєра», вул.Гоголя, 23 а, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:02:003:1715), сторонами складений акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 31.12.2013р. на загальну суму (без ПДВ) 22247763,81 грн..

Також, з наданої на дослідження оборотно-сальдової відомості ТОВ «Рівєра Девелопмент» по рахунку 231 «Виробництво» за період з 27.10.2011р. по 31.12.2013р. відображено собівартість реалізованої продукції, робіт, послуг власного виробництва в розмірі 22247763,81грн.

У висновку експерта, також, зазначено, що дослідженням наявних в матеріалах справи актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, підсумкових відомостей ресурсів та довідок про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 встановлено, що підрядниками ТОВ Компанія «Екстерєр-Дизайн», КФ «ВеСТТ», ТОВ «АТ Браво» станом на 31.12.2013р. використано матеріалів на загальну суму 13115583,24 грн.

Дослідженням актів списання матеріалів встановлено, що ТОВ «Рівєра Девелопмент» списано вартість матеріалів, які надані підрядникам для виконання підрядних робіт на загальну суму (без ПДВ) 15340197,53 грн. (в т.ч. КФ «ВеСТТ» на суму 12479176,15 грн., ТОВ «АТ «Браво» на суму 9878,94 грн., ТОВ «Компанія «Екстерєр Дизайн» на суму 2851147,8 грн.); дослідженням видаткової накладної №16 від 31.12.2013р. встановлено, що ТОВ «Рівєра Девелопмент» реалізовано ОК «ЖБК «Чорноморська Рівєра» матеріали на загальну суму 18408236,9 грн. (в т.ч. ПДВ 3068039,48 грн.), які були придбані ТОВ «Рівєра Девелопмент» для виконання будівельних робіт; дослідженням податкової декларації з податку на прибуток ТОВ «Рівєра Девелопмент» за 2013 рік встановлено, що підприємство декларувало витрати в розмірі 26721279 грн., в т.ч. собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) (ряд.05.1 Декларації) в розмірі 24429618,00 грн. та дохід, що враховується при визначенні обєкта оподаткування в розмірі 25786253 грн., в т.ч. дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) в розмірі 24563513 грн. (ряд.02.1 Декларації).

З наданої на дослідження оборотної-сальдової відомості ТОВ «Рівєра Девелопмент» по рахунку 361 «розрахунки з покупцями та замовниками» за період з 27.10.2011р. по 31.12.2013р. встановлено, що підприємством відображено вартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг в розмірі 46581461,57 грн. Крім того, дослідженням аналізу рахунку 361 «розрахунки з покупцями та замовниками» за період з 28.10.2011р. по 31.12.2013р. встановлено, що до складу реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг віднесено суму реалізованих ОК «ЖБК «Чорноморська Рівєра» матеріалів в розмірі 18408236,90 грн.; дослідженням аналізу рахунку 703 «дохід від реалізації робіт, послуг» за період з 28.10.2011р. по 31.12.2013р. встановлено збільшення ТОВ «Рівєра Девелопмент» доходу на суму реалізованих ОК «ЖБК «Чорноморська Рівєра» матеріалів в розмірі 18408236,90 грн.

Дослідивши акти приймання-передачі матеріалів від ТОВ «Рівєра Девелопмент» до ТОВ Компанія «Екстерєр-Дізайн», КФ «ВеСТТ», довідки за формою КБ-3 про вартість будівельних робіт, виконаних ТОВ Компанія «Екстерєр-Дізайн», КФ «ВеСТТ», акти за формою КБ-2В прийомки будівельних робіт, виконаних ТОВ Компанія «Екстерєр-Дізайн», КФ «ВеСТТ», підсумкові відомості ресурсів, акти списання матеріалів, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість висновків судово-економічної експертизи щодо не підтвердження завищення ТОВ «Рівєра Девелопмент» у бухгалтерському та податковому обліку собівартості реалізованої частки обєкту будівництва в частині прямих матеріальних витрат на суму 3500827 грн., тобто на вартість матеріалів, переданих TOB «Рівєра Девелопмент» субпідрядним організаціям та фактично не використаних ними у процесі будівництва обєкту на момент передачі обєкта замовнику ОК «ЖБК «Чорноморська Рівєра», станом на 31.12.2013р.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки висновок експерта, відповідно до ст.ст. 69, 70 КАС України, серед іншого, є належним доказом, на підставі якого суд встановлює наявність або відсутність обставин, які мають значення для вирішення спору та містить інформацію щодо предмету доказування.

Колегія суддів, також, враховує, що в акті перевірки №1692/15-17-22-01-23-37803953 від 19.11.2014р. ДПІ у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області посилається виключно на умови договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт №25/07/2012 від 10.07.2012р., укладений між позивачем та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Чорноморська Рівєра», який не мав фіксованої ціни. При цьому, в акті перевірки не відображено, що додатковою угодою №2 від 31.12.2013р. до договору №25/07/2012 від 10.07.2012р. встановлено, що Замовник ОК «ЖБК «Чорноморська Рівєра» приймає та компенсує Підряднику ТОВ «Рівєра Девелопмент» вартість робіт виконаних субпідрядниками за Обєктом станом на 31.12.2013 року у сумі 8289079,67 грн. (в т.ч. ПДВ 1381513,28 грн.) та вартість матеріалів, придбаних Підрядником для виконання робіт за Обєктом станом на 31.12.2013р., в сумі 18408236,9 грн. (в т.ч. ПДВ 3068039,48 грн.). Загальна вартість робіт та матеріалів, що підлягає компенсації складає 26697316,57 грн. (в т.ч. ПДВ 4449552,76 грн.).

Відповідно до п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. №27/4248, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійсненні.

Таким чином, оскільки дохід за компенсацією, нарахованою ТОВ «Рівєра Девелопмент» на користь замовника ОК «ЖБК «Чорноморська Рівєра», був визнаний на момент підписання додаткової угоди та акту приймання-передачі від 31.12.2014р., тому витрати, що повязанні з нарахуванням зазначеної компенсації та підтверджені первинними документами від субпідрядників та постачальників будматеріалів, на думку колегії суддів, були правомірно відображені товариством в тому ж податковому періоді.

На підставі викладеного вище, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області №0001092201, №0001102201 та №0001112201 від 08.12.2014 року та податкового повідомлення-рішення №0001122201 від 08.12.2014 року в частині зменшення ТОВ «Рівєра Девелопмент» суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 911 593 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, в апеляційній скарзі відсутні обґрунтування її вимог з посиланням на конкретні норми, які порушено Одеським окружним адміністративним судом при прийнятті оскаржуваної постанови та на докази, які спростовують відповідні висновки суду.

Доводи апеляційної скарги податкового органу висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її задоволення та скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.О. Димерлій

Суддя:О.В. Єщенко