Постанова № 66952841, 31.05.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 рокуЛьвів№ 876/4324/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Кузьмич С.М., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання:Мельничук Б.Б.

представників апелянта:ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.02.2017р. у справі № 809/70/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

10.01.2017 р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0014961701, №0015031701 від 25.04.2016 року та податкової вимоги №20940-25 від 02.09.2016 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 р. позов задоволено.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права

Апелянт просить суд, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарг, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи в період з 18.03.2016 р. по 31.03.2016 р. податковий орган провів документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 року.

За результатами перевірки складено Акт № 1179/09-15-13-04-09/НОМЕР_1 від 07.04.2016 року у якому встановлено порушення позивачем:

- п.177.2, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого донарахована податку з доходів фізичних осіб в розмірі 10854,69 грн за 2015 рік;

- пп.1.2, п.п. 1.6 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України за № 2755-VІ від 02.12.2010р. (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого донараховано військовий збір за 2015 рік в сумі 1085,47 грн.

Податковий орган встановив, що ОСОБА_3 облік доходів та витрат вів неналежним чином, а саме: не заповнював правильно графи книги обліку доходів і витрат. Так, в графі 5 «реквізити документа, що підтверджує понесені витрати» не заповнював реквізити документів по понесених витратах вартості реалізованих товарно-матеріальних цінностей, записував тільки «відомість за відповідний місяць», в графі 2 не відображав в доходах 2015 р. суми акцизного податку та ін., чим порушив п.п. 6.2-6.5 п. 6 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування та фізичні особи які проводять незалежну професійну діяльність який затверджений наказом Міндоходів і зборів України від 16.09.2013 р. за № 481 та який зареєстровано в Мінюсті України 01.10.2013 р. за № 1686/24218, п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України, п. 176.1 ст. 176, п. 177.10 ст. 177 розділу ІV Податкового кодексу України.

Крім того, податковий орган встановив, що позивач в книзі обліку доходів і витрат в графі 2 з 16.02.2015 р. по 31.12.2015 р. не відобразив в доходах суми акцизного податку в розмірі 72364,59 грн., які включені до вартості проданих товарів та не задекларував в порушення п.п. 6.2 п. 6 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи які проводять незалежну професійну діяльність.

На підставі акту перевірки, податковий орган прийняв податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 25.04.2016р., яким збільшено суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 16282,03 грн., в тому числі 10854,69 грн. основного платежу та 5427,34 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № НОМЕР_3 від 25.04.2016 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на 1356,84 грн., в т.ч. 1085,47 грн. основного платежу та застосовано штрафні (фінансових) санкції у сумі 271,37 грн.

Також, податковий орган направив позивачу податкову вимогу № 20940-25 від 02.09.2016 року, якою повідомив, що станом на 01.09.2016 року сума податкового боргу платника податків за узгодженим грошовим зобов'язанням становить 13085,45 грн., у тому числі по податку на доходи фізичних осіб 12574,60 грн. та військового збору 510,85 грн.

Порядок обчислення акцизного податку регулюється розділом VI Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до п.п.14.1.4 п. 14.1 ст. 14 ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку (п.п. 14.1.145 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно із п. 177.2 ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.10 ст. 177 ПК України передбачено, що фізичні особи-підприємці зобовязані вести Книгу обліку доходів і витрат і мати підтверджуючі документи щодо походження товару

Згідно п. 5, п.п. 6-1-6-8 п. 6, п. 9 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування та фізичні особи які проводять незалежну професійну діяльність який затверджений наказом Міндоходів і зборів України від 16.09.2013 р. за № 481 та який зареєстровано в Мінюсті України 01.10.2013 р. за № 1686/24218 передбачено, що сума акцизного податку у разі її включення до вартості проданих товарів зазначається фізичною особою-підприємцем на загальній системі оподаткування у графі 2 «Сума доходу, отриманого віз здійснення господарської діяльності» книги обліку доходів і витрат.

Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, визначено пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ.

Так, в силу п.177.4 до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

177.4.3. суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Однак, вказаний перелік не містить акцизного збору, включеного до вартості товару та сплаченого під час його придбання.

Тобто, ототожнення позивачем акцизного податку та податку на додану вартість у цьому випадку не є правильним.

Таким чином, фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування не має право включити до витрат суму сплаченого акцизного збору, включеного до вартості товару, який нею придбавається з метою подальшої реалізації.

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину що оскільки, позивач як фізична особа-підприємець не є юридичною особою і платником податку на прибуток тому, формує доходи та витрати відповідно до ст. 177 ПК України «Оподаткування доходів отриманих фізичною особою-підприємцем від проводження господарської діяльності крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування».

Отже, в силу приписів п.164.1 ст.164, п.177.2 ст.177 ПК України та п. 2 ч. 6 Порядку № 481 акцизний податок як складова ціни товару, що сплачується під час його придбання покупцем є коштами, що надходять на адресу продавця (виручкою у грошовій або негрошовій формі), а тому включається до складу загального оподатковуваного доходу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки вимога про сплату боргу від 02.09.2016 № 20940-25 винесена правомірно, а донарахування позивачу контролюючим органом грошових зобовязань та застосування штрафних санкцій проведено згідно вимог чинного законодавства.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що постанову слід скасувати та прийняти нову якою відмовити в позові.

Керуючись ст.160, ст.195, ст.198, ст.202, ст.207, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.02.2017р. у справі № 809/70/17 скасувати.

В позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання постановою законної сили.

Суддя ОСОБА_4 Суддя ОСОБА_5 Суддя ОСОБА_6 Постанова складена в повному обсязі 06.06.2017 року.