Ухвала суду № 66952720, 31.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2202/16 Головуючий у 1-й інстанції: Горобцова Я.В. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

31 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,

секретаря Андрієнко Н.А.,

за участю:

позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3,

представника відповідача: Уланського М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, за апеляційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Переяслав - Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області (замінена правонаступником - Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління у Київській області), у якому, з урахуванням заяв про уточнення та зміну позовних вимог, просив:

- визнати протиправною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 16 травня 2016 року №Ф-0003861702;

- визнати протиправною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 16 травня 2016 року №Ф-0003881702;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 16 травня 2016 року №0003831702;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 16 травня 2016 року №0003841702;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 16 травня 2016 року №0003821702;

- визнати протиправним і скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київської області від 11 липня 2016 року №0004681702;

- визнати протиправним і скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київської області від 11 липня 2016 року №0004691702.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не спростовано доводи позивача про безпідставність та необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушень позивачем вимог податкового законодавства, що свідчить про безпідставність та протиправність оскаржуваних рішень.

З такими висновками суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що на підставі пп. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України, згідно наказу Переяслав-Хмельницької ОДПІ №90 від 11.03.2016 року та відповідно до направлення на перевірку від 258.03.2016 року №226, виданого Переяслав-Хмельницької ОДПІ, посадовими особами останнього у період з 25.03.2016 по 07.04.2016 року проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та єдиного внеску на обов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 року.

За результатами перевірки складено акт №119/10/10-17-17-03/254100103 від 21.04.2016 року, відповідно до якого відповідачем встановлено порушення: п. 177.4, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, завищено валові витрати за перевіряємий період на суму - 994 195,95 грн., донараховано податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму - 163 625,40 грн.; відсутня книга обліку доходів та витрат; ст. 168 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємцю донараховано ПДФО із заробітної плати в сумі - 704,49 грн.; пп. 2 п.1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування», донараховано єдиний соціальний внесок в сумі 124 257,84 грн.; пп. 1 п. 2 ст. 6, пп. 2 п. 1 ст. 7 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування», донараховано єдиного соціального внеску утриманого з заробітної плати (3,6%) в сумі 175,39 грн. та нарахованого єдиного внеску на заробітну плату (36,8%) в сумі 1 792,90 грн.; пп. 1.1- 1.6 п. 16/1 підрозділу 10, розділу 20 «Перехідних положень» Податкового кодексу України, донараховано військового збору в сумі 5 253,25 грн.; п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, донараховано військового збору - 73,08 грн.; п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України.

За результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки, листом від 11.05.2016 №219/10-17-17-03/2541001033 «Відповідь на заперечення» внесено зміни в пункті 1, 3 та 5 висновку акта перевірки від 21.04.2016 №119/10/10-17-17-03/254100103 та зазначено:

- на порушення п. 177.4, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, завищено валові витрати за перевіряємий період на суму - 610045,31 грн., донараховано податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму - 98319,84 грн.;

- на порушення пп. 2 п.1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування», донараховано єдиний соціальний внесок в сумі 124 257,84 грн., залишається без змін;

- на порушення пп. 1.1 -1.6 п. 16/1 підрозділу 10 розділу 20 «Перехідних положень» Податкового кодексу України, донараховано військового збору в сумі 4517,40 грн. (том 1, а.с. 41-52).

У подальшому, на підставі акта перевірки Переяслав-Хмельницькою ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0003881702 від 16.05.2016 на суму 124 257,84 грн. (том 1, а.с. 53) та вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0003861702 від 16.05.2015 на суму 1968,29 грн. (том 1, а.с. 54).

Окрім того, винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0003821702 від 16.05.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що справляються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 122 899,80 грн., у тому числі 98 319,84 грн. за податковим зобов'язанням та 24 579,96 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1, а.с.55), податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0003841702 від 16.05.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на суму 5 738,10 грн., у тому числі 4 590,48 грн. за податковим зобов'язанням та 1 147,62 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1, а.с.56); податкове повідомлення-рішення форми «Р"»№0003831702 від 16.05.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п на суму 1 396,61 грн., у тому числі 704,49 грн. за податковим зобов'язанням та 686,12 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1, а.с.57).

Також, відповідачем винесено рішення від 18.05.2016 №0003871702 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 20 540,58 грн., та рішення №0003891702 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 787,32 грн. (том 1, а.с. 58-59), рішення №0004681702 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11.07.2016, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 787,32 грн. та рішення №0004691702 від 11.07.2016 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 20 540,58 грн. (том 2, а.с. 141-144).

За результатами розгляду скарги позивача, Головне управління ДФС України у Київській області листом від 24.06.2016 №070/14/10-36-10-01-04 скаргу ФОП ОСОБА_2 від 27.05.2016 задовольнило частково: вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2016 №Ф-0003881702, №Ф-0003861702 та податкові повідомлення-рішення від 16.05.2016 №0003841702, №0003831702, №0003821702 Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області залишило без змін, а рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідними фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.05.2016 №0003891702, №0003871702 Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області - скасувало (том 2, а.с. 105-114).

Уважаючи вищенаведені рішення відповідача протиправними, позивач звернувся у суд із даним адміністративним позовом.

Обговорюючи правомірність вказаних рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено статтею 177 Податкового кодексу України.

Положеннями пунктів 177.2, 177.4 приведеної норми передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України встановлено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до пункту 138.1 ст. 138 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір, втрата чинності - 01.01.2015) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 цієї статті).

Право платника податку на формування валових витрат виникає лише у звязку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, повинно підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Тобто, до витрат, які вливають на розрахунок чистого оподатковуваного доходу фізичної особи-підприємця, з якого сплачується податок на доходи фізичних осіб, відносяться лише документально підтвердженні витрати.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, водночас під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликала зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як убачається із акту податкової перевірки, висновок податкового органу про заниження позивачем суми чистого оподатковуваного доходу, що призвело до донарахування податку на доходи з фізичних осіб, жодним чином не обґрунтований, документально не підтверджується та лише припускається контролюючим суб'єктом. Так, з акту перевірки неможливо встановити, яким чином посадова особа, яка проводила перевірку, вирахувала вищезазначену суму розбіжностей та на підставі яких даних здійснила її розрахунок. Акт не містить посилань на конкретні документи, при дослідженні яких контролюючий орган дійшов таких висновків.

При цьому, податковий орган посилається на те, що при перевірці наданих первинних документів встановлено, що завищення валових витрат виникло по причині відсутності товаро - транспортних накладних та подорожніх листів, на підставі яких досліджується використання підприємцем дизпалива при здійсненні вантажних перевезень.

Разом з тим, відповідачем проігноровано та не надано належної оцінки поданим позивачем до перевірки та доданим до заперечень на акт перевірки численних первинних документів, які підтверджують реальність придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності.

Так, судом встановлено, що 17.03.2014 року між позивачем та ТОВ «КСЛ» укладено договір поставки №170314-1, відповідно до якого ТОВ «КСЛ» зобов'язувалося поставити та передати у власність ФОП ОСОБА_2 щебеневу продукцію в асортименті (том 2, а.с. 63-65).

01.01.2015 року між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «КСЛ» укладено договір поставки №5, відповідно до якого ТОВ «КСЛ» зобов'язувалося поставити та передати у власність ФОП ОСОБА_2 щебеневу продукцію в асортименті (том 2, а.с. 68-70).

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи долучено: видаткові накладні, які підтверджують отримання товару ФОП ОСОБА_2 (том 3, а.с. 14-15, 25-31, 35-36, 43, 51, 91-101, 135-143, том 4, а.с. 23, 39, 76-78, 90-94, 104-110, 117, 120, 123-125, 132, 139, 142, 143, 146, 152, 159, 160, 170-176), рахунок ТОВ «КСЛ» №СФ-0000030 від 12.03.2014 та №СФ-0000087 від 29.04.2014 (том 4, а.с. 24, 40), товарно-транспортні накладні ТОВ «КСЛ» (том. 3, а.с. 160-161, 163-164, 166-174, 198-200, 206-209, 218- 221, 231- 234, 235, 238, 239, 242-247, том 4, а.с. 185, 192, 196, 197, 199, 206, 212, 213, 215, 221, 223, 229, 230, 234, 236-239, 245-249, том 5, а.с. 1-4, 12, 14, 15, 23-27, 31, 36, 38-47, 58, 61, 64-65, 74-75, 81-82, 85-91, 97-102, 104-110, 116-125, 133-137, 143-150, 159-160, 170-171, 175-176, 186-188, 199-205, 209, 213, 218-220, 222-223, 228-229, 231-234, 238, 240-243, 248, том 6, а.с. 1-13, 15-24, 28-31, 37-40, 45-47, 62, 75-77, 80-85).

Також, на підтвердження розрахунків за господарськими операціями між ТОВ «Стейт Оіл» та ФОП ОСОБА_2 позивачем надано податкові накладні, виписані ТОВ «Стейт Оіл», разом з відповідними фіскальними чеками (том 2, а.с. 176-178, 180-188, 191-194, 197-201, 215-240, 242-249, том. 3 а.с. 1-8, том 7, а.с. 180-210, 213-217).

На підтвердження розрахунків за господарськими операціями між ТОВ «Бел Оіл» та ФОП ОСОБА_2 позивачем надано, виписані ТОВ «Бел Оіл», податкові накладні разом з відповідними фіскальними чеками (том 6, а.с. 87-111, 113-132, 134-162, 164-172, 175-179, 181-190, 193-223, 227-250, том 7 а.с. 1-38, 42-93, 102-158, 166-179).

На підтвердження розрахунків за господарськими операціями між ТОВ «Прем'єр-Ліга» та ФОП ОСОБА_2 позивачем надано, виписані ТОВ «Прем'єр-Ліга» податкові накладні (том 2, а.с. 196, 207-212, том 7, а.с. 211, 159-163, 97-99).

На підтвердження розрахунків за господарськими операціями між ПП «Автопетроліум» та ФОП ОСОБА_2 позивачем надано, виписані ПП «Автопетроліум», податкові накладні (том 6, а.с. 173, 191, 224, том 7, а.с. 39, 94-96).

Окрім того, на підтвердження здійснення господарських операцій ФОП ОСОБА_2 в матеріалах справи містяться: рахунок на оплату ТОВ «Агрошляхбуд» №36 від 30.04.2015, №92 від 30.06.2015 (том 3, а.с. 54, 131), акт надання послуг ТОВ «Агрошляхбуд» №47 від 30.04.2015, 164 від 30.06.2015 (том 3, а.с. 55, 132) та товарно-транспортні ТОВ «Агрошляхбуд» накладні (том 3, а.с. 195, 196, 197, 216, 222, 223, 225, 226).

Також, в матеріалах справи наявні видаткові накладні, виписані ТОВ «Агро-Техно-Сервіс» (том 3, а.с. 53, 75) та рахунок на оплату ТОВ «Агро-Техно-Сервіс» №30000726 від 23.04.2015, №30000993 від 12.05.2015 (том 3, а.с. 52, 74).

В матеріалах справи містяться видаткові накладні, виписані позивачу Дочірним підприємством «Автомаз-Україна» (том 4, а.с. 16, 17, 27), рахунок-фактура (том 3, а.с. 38, том 4 а.с. 2, 3, 28), виписані позивачу видаткові накладні ТОВ «Доктор Шина» (том .3 а.с. 105, 108), та відповідно, рахунок на оплату ТОВ «Доктор Шина» (том 3, а.с. 107, 108).

На підтвердження здійснення господарських операцій ФОП ОСОБА_2 з ТОВ «СТРІМ» позивачем надано видаткові накладні (том 3, а.с. 42, 44, 114, 120, 121, 127, том 4, а.с. 136) та рахунок-фактура (том 3, а.с. 45, том 4, а.с. 122).

Також, до матеріалів справи долучені видаткові накладні, виписані ТОВ «Винт» (том 3, а.с. 48, 72, 73, 123), рахунок- фактура ТОВ «Винт» (том 3, а.с. 122), видаткові накладні, виписані ТОВ «Фара-1» (том 3, а.с. 49, 50, 58-60, 64, 116, том 4, а.с. 98, 99, 131, 148, 161, 164, 167), рахунок-фактура ТОВ «Фара-1» (том 3, а.с. 57, 63, 77, 78, 115, том 4 , а.с. 130, 147, 162, 163, 168 та товарно-транспортні накладні ТОВ «Фара-1» (том. 3, а.с. 202, 203, 204, 241).

Окрім того, на підтвердження здійснення господарських операцій ФОП ОСОБА_2 з

ТОВ «ТІДІСІ Україна» в матеріалах справи наявні рахунок-фактура (том 3, а.с. 61, 66, 79, 83, 85, 109, том 4, а.с. 46, 58, 115), видаткові накладні, виписані ТОВ «ТІДІСІ Україна» (том 3, а.с. 80, 84, 57), акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) (том 3, а.с. 62, 86, том 4, а.с. 47, 116 та товарно-транспортні накладні (том 3 а.с. 217, 224).

Також, позивачем надані видаткові накладні, виписані ТОВ «Вольво Україна» (том 3, а.с. 69, 71), рахунок (том 3, а.с. 70), видаткові накладні, виписані ТОВ «Укравтозапчастина» Департамент Збуту (том 4, а.с. 11, 36, 114, 127, 150, 153) та рахунок ТОВ «Укравтозапчастина» (том 4, а.с. 126, 149, 151).

На підтвердження здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Шинна Компанія» в матеріалах справи містяться видаткові накладні (том 3, а.с. 19, том 4 а.с. 4-10, 38, 42, 51, 54, 60, 71, 75, 85, 87, 145), рахунок на оплату замовлення (том 3, а.с. 20, том 4, а.с. 37, 41, 52, 53, 55, 59, 70, 74, 84, 86, 144).

На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано видаткові накладні ПАТ «Богуслав кар'єр (том 4, а.с. 29), рахунок-фактура ТОВ «Ойл Груп ЛТД» (том 3, а.с. 22-23, том 4, а.с. 66, 67, 88, 89, 128, 129), рахунок-фактура ФОП ОСОБА_8 (том 4, а.с. 49,), видаткова накладна, виписана ФОП ОСОБА_8 (том 4, а.с. 50), видаткова накладна, виписана ФОП ОСОБА_9 (том 4, а.с. 103), рахунок на оплату ФОП ОСОБА_10 (том 4, а.с. 68, 138) та акт надання послуг ФОП ОСОБА_10 (том 4, а.с. 69, 137).

До того ж, на підтвердження господарських операцій з вищезазначеними контрагентами позивач надав товарно-транспортні накладні (том 3, а.с. 162, а.с. 165, 175-194, 201, 205, 210-215, 227-230, 236, 237, 240, 244, том 4, а.с. 180-184, 186-191, 193-195, 198, 200-205, 207- 210, 214, 216-220, 222, 224, 225, 227, 228, 231, 232, 233, 235, 240-244, том 5, а.с. 5-11, 13, 16-22, 28-30, 32-35, 37, 48-57, 59-60, 62-63, 66-73, 76-80, 83-84, 92-96, 103, 111-115, 126-132, 138-142, 151-158, 161-169, 172-173, 177-185, 189-198, 206, 210-212, 214-217, 221, 224-227, 230, 235-237, 239, 244-247, 250, том 6, а.с. 14, 25-27, 32-36, 41-44, 48-61, 63-74, 78-79).

Також, в матеріалах справи міститься додаткова угода №АО040000411 від 20.05.2015 до генерального договору поставки нафтопродуктів №5443/515/У/1/04 від 18.05.2015, укладена між ТОВ «Альянс Ойл Україна» та ФОП ОСОБА_2, за умовами якого позивач купив паливо дизельне підвищеної якості марки С виду І, 3, ІІІ; додаткова угода №АО040000462 від 12.06.2015 до генерального договору поставки нафтопродуктів №5 443/515/У/1/04 від 18.05.2015 та додаткова угода №АО040000502 від 26.06.2015 до генерального договору поставки нафтопродуктів №5443/515/У/1/04 від 18.05.2015. Також, наявні видаткові накладні на підтвердження факту отримання даного товару (том 3, а.с. 81-82, 103-104, 117-119, 128, 130).

Також, матеріалами справи підтверджується, що між ФОП ОСОБА_2 та водієм ОСОБА_6 укладений трудовий договір від 27.10.2009, який діє від 01.11.2009 та розірваний між сторонами 15.12.2014 за згодою сторін (том 7, а.с. 228-229), а також трудовий договір від 06.04.2015 (том 3, а.с. 152-153).

Окрім того, на підтвердження взаємовідносин позивача з АТ "Ощадбанк" стосовно оренди приміщення позивачем надано: акт надання послуг (том 3, а.с. 17, 32, 90, 134, том 4, а.с. 20, 44, 80, 96, 112, 134, 155, 178) та рахунок-фактура (том 3, а.с. 16, 33, 89, том 4 а.с. 21, 43, 79, 95, 111, 133, 154, 165, 177).

Отже, матеріалами справи підтверджується здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «КСЛ», ТОВ «Стейт Оіл», ТОВ «Бел Оіл», ТОВ «Прем'єр-Ліга», ПП «Автопетроліум», ТОВ «Агрошляхбуд», ТОВ «Агро-Техно-Сервіс», Дочірного підприємства «Автомаз-Україна», ТОВ «Доктор Шина», ТОВ «СТРІМ», ТОВ «Винт», ТОВ «Фара-1», ТОВ «ТІДІСІ Україна», ТОВ «Вольво Україна», ТОВ «Укравтозапчастина», ТОВ «Шинна Компанія», ПАТ «Богуслав кар'єр», ТОВ «Ойл Груп ЛТД», ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_10 та ТОВ «Альянс Ойл Україна» та АТ «Ощадбанк».

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем жодним чином не спростовано реальність вчинення вищенаведених господарських операцій з урахуванням наведених первинних документів, а відсутність товарно-транспортних накладних та подорожніх листів поза операціями з окремими контрагентами не свідчить про відсутність фактичної поставки товарів за цими операціями.

До того ж, як вірно зазначено судом першої інстанції, ТТН оформлюються лише у тих випадках, коли для перевезення товару залучається перевізник, який надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом. Якщо ж товар перевозиться власним автомобільним транспортом продавця (вантажовідправника) чи власним транспортом покупця (вантажоодержувача), ТТН не оформляються.

Отже, контролюючим органом не доведено допущення позивачем порушень ст. 138, п. 177.2 ст. 177 Податкового Кодексу України, відтак, відповідачем безпідставно донараховано податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності.

Також, в акті перевірки №119/10/10-17-17-03/254100103 від 21.04.2016 при перевірці правильності нарахування та перерахування ПДФО із заробітної плати найманих працівників встановлено, що найманий працівник ОСОБА_6, розірвавши трудову угоду з ФОП ОСОБА_2, 15.12.2014 продовжував працювати водієм з 01.01.2015 по 30.04.2015. У зв'язку із чим, відповідач посилається на те, що позивачем не відображено виплату заробітної плати за січень-квітень 2015 року в Книзі нарахування заробітної плати та не утримано із нарахованої зарплати ПДФО та не перераховано податок до бюджету, чим порушено ст. 168 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку зазначеним доводам відповідача, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідно до трудового договору від 27.10.2009 ОСОБА_6 працював водієм у ФОП ОСОБА_2. Однак, вказаний договір розірвано між сторонами 15.12.2014, а інший трудовий договір укладено між ФОП ОСОБА_2 та водієм ОСОБА_6 06.04.2015.

До того ж, в матеріалах справи наявний Звіт про суми нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за квітень 2015 року, який містить відомості про трудові відносини з ОСОБА_6, дата створення нового робочого місця - 06.04.2015 та відомості останнього про нарахування йому заробітної плати (доходу) застрахованим особам (том 3, а.с. 144-151).

Відповідачем, в порушення вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особам», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 1403.2013 року №395, не зазначено чим підтверджуються встановлені у ході перевірки та відображені у акті перевірки порушення щодо заборгованості перед бюджетом податку з доходів фізичних осіб.

Посилання відповідачем, викладені в апеляційній скарзі, на те, що товарно - транспортними накладними підтверджується, що ОСОБА_6 працював у позивача водієм у період з 15.12.2014 року по 06.04.2015 року є хибними, позаяк із досліджених судом товарно - транспортних накладних, які містяться в матеріалах справи, убачається, що ОСОБА_6 значиться водієм/експедитором, починаючи з 16.04.2016 року.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ані в акті перевірки, ані в апеляційній скарзі, відповідачем не зазначено номер та дату товаро - транспортних накладних, якими, як зазначає відповідач, спростовуються доводи позивача в цій частині.

Отже, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідачем неправомірно донараховано ПДФО із заробітної плати в сумі - 704,49 грн.

Також, в листі від 11.05.2016 №219/10-17-17-03/2541001033 податковий орган посилається на те, що ним встановлено чистий дохід ФОП ОСОБА_2 за 2014 рік- 323 501,56 грн., за 1 півріччя 2015 року - 309 467,75, так як згідно виявлених порушень п. 177.4 ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України позивачем занижено чистий дохід за 2014 рік на суму 308 885,56 грн., за 1 півріччя 2015 року на суму 301 159,75 грн., у зв'язку з чим відповідачем за порушення пп. 2 п.1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування» донараховано єдиний соціальний внесок в сумі 124 257,84 грн.

Так, відповідно до пп. 2 п. 1 ст. 7 цього Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Ураховуючи, що матеріалами справи спростовується порушення позивачем вимог п. 177.4 ст. 177 розділу IV Податкового Кодексу, висновок податкового органу про порушення позивачем пп. 2 п.1 ст. 7 Закону є безпідставним.

Також, в акті перевірки №119/10/10-17-17-03/254100103 від 21.04.2016 відповідачем зазначено, що перевіркою правильності нарахування, утримання та перерахування єдиного соціального внеску заробітної плати найманих працівників встановлено, що позивач не відобразив виплату заробітної плати ОСОБА_6 за січень-квітень 2015 року в Книзі нарахування заробітної плати, не нараховував та не утримував із заробітної плати та не перераховував єдиний соціальний внесок, у зв'язку із чим встановлено заниження нарахування та виплати заробітної плати найманим працівникам на суму 4872,00 грн., що призвело до заниження утримання єдиного соціального внеску в розмірі 3,6% із заробітної плати та нарахування єдиного внеску 36,8 %, чим порушено пп.1, п. 2, ст. 6, пп.2, п. 1, ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування». На підставі наведеного позивачу донараховано єдиного соціального внеску, утриманого з заробітної плати (3,6%), в сумі 175,39 грн. та нарахованого єдиного внеску на заробітну плату (36,8%) в сумі 1792,20 грн.

Однак, оскільки матеріалами справи доводи відповідача щодо того, що працівник ОСОБА_6, розірвавши трудову угоду з ФОП ОСОБА_2 15.12.2014, продовжував працювати водієм з 01.01.2015 по 06.04.2015, не підтверджено, висновок відповідача про порушення позивачем пп.1, п. 2, ст. 6, пп.2, п. 1, ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування» є протиправним, відтак, донарахування єдиного соціального внеску, утриманого з заробітної плати (3,6%), в сумі 175,39 грн. та нарахування єдиного внеску на заробітну плату (36,8%) в сумі 1792,90 грн. ФОП ОСОБА_2, є безпідставним.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставного донарахування позивачу військового збору, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового Кодексу України, нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Пунктом 127.1 ст. 127 ПК України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Однак, як зазначено вище, порушення щодо заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу за 2015 рік матеріалами справи спростовано, тому донарахування позивачу військового збору, є також безпідставним.

Окрім того, під час перевірки податковим органом установлено, що позивачем в податкових розрахунках розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ, за 1 та 2 квартали 2015 року не відображено нарахування та виплату заробітної плати, а також утримання та перерахування ПДФО і військового збору ОСОБА_6 за січень-квітень 2015 року, чим порушено п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України.

Ураховуючи, що матеріалами спростовуються порушення щодо не відображення нарахування та виплату заробітної плати, а також утримання та перерахування ПДФО і військового збору ОСОБА_6 за січень-квітень 2015 року, висновки податкового органу щодо порушення п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України, є неправомірними.

За таких обставин, доводи, покладені відповідачем в основу оскаржуваних рішень та вимог про сплату боргу, спростовуються матеріалами справи та не знайшли підтвердження в ході судового розгляду справи.

Колегія суддів зауважує, що в апеляційній скарзі відповідачем взагалі не висловлено жодних доводів на підтвердження правомірності зазначених рішень та вимог, а лише продубльовано висновки зазначені в акті перевірки.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено, у відповідності до вимог частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, ані обставин, на яких ґрунтуються заперечення проти позову, ані правомірності та обґрунтованості спірних рішень та вимог про сплату боргу.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки місцевого суду та не свідчать про порушення цим судом норм матеріального чи процесуального права. Тому, відсутні підстави для задоволення вимог апелянта.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Кузьмишина суддяО.Є. Пилипенко

(Повний текст ухвали виготовлено 06 червня 2017 року).

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Кузьмишина О.М.