Ухвала суду № 66952645, 01.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 742/918/17 Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко А.В. Провадження № 2-а/742/45/17 Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 квітня 2017 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання протиправними дій Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (надалі за текстом - «Управління») щодо відмови у призначенні пенсії та зобов'язання призначити її на підставі абзацу 6 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 квітня 2017 року позов задоволено. Визнано дії Управління щодо відмови ОСОБА_2 в призначенні пенсії, передбаченої абзацом 6 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» незаконними. Зобов'язано відповідача призначити ОСОБА_2 пенсію.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Згідно паспорту серії НОМЕР_5, виданого 19.04.2002 р. Прилуцьким МРВ УМВС України в Чернігівській області, ОСОБА_2 народилась 20.04.1961 р.

Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_2 є вдовою померлого ОСОБА_3

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 12 жовтня 2016 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вбачається із посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. та за життя мав право на пільги та компенсації встановлені Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які брали участь у роботах по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-1987 роках.

За даними військового квитка НОМЕР_3 від 29.10.1974 року, ОСОБА_3 був військовозобов'язаним та з 30 квітня 1986 року по 19 червня 1986 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 31747 від 15.12.2006 року, по архівних документах військової частини № 68555 встановлено, що ОСОБА_3 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 30.04.1986 року по 19.06.1986 року. Зона підвищеної радіації: травень 13,15,17,18,27,31, липень 9,12,13.

Згідно із експертним висновком №1572 від 23.12.2016 року центральної міжвідомчої експертної комісії на засіданні № 41 від 08 грудня 2016 року за зверненням родичів з приводу смерті ОСОБА_3, зроблено висновок, що захворювання (основний діагноз: рак шлунку, ст. IV, кл.гр IV), яке призвело до смерті пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно посвідчення дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів , категорії другої, смерть якої пов'язана з Чорнобильською катастрофою № НОМЕР_4 с ОСОБА_2 має право на пільги та компенсації, передбачені ст.ст.4,5,7,8,11,12,20,23,27 ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

23.02.2016 року позивач звернулась до Управління із заявою, у якій просила призначити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років.

Листом від 09.03.2017 № 1110/03 відповідач відмовив у вказаному призначенні, посилаючись на те, що ОСОБА_3 не являється військовослужбовцем та особою начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до абзацу 6 пункту 3 Розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 р. № 1058-IV тимчасово, до прийняття відповідного закону військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, інваліда війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, інваліда війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого та сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Спеціальним законом, який спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 р. № 796-XII.

Згідно статті 10 цього Закону учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, приміткою до названої статті Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» установлено, що до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач, ігноруючи зазначені норми матеріального права та не здійснюючи призначення ОСОБА_2 пенсію на підставі абзацу 6 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», порушив указане право позивача.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 квітня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 06 червня 2017 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мацедонська В.Е.

Мельничук В.П.