Постанова № 66952082, 02.06.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 червня 2017 року № 826/1551/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Мазур А.С., суддів Аблова Є.В., Літвінової А.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особаНачальника Національної поліції України Хатії Деканоїдзе Національної поліції України Головне управління Національної поліції у Київській областіпровизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до начальника Національної поліції України Хатії Деканоїдзе, Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Національної поліції у Київській області, в якому просить (з урахуванням уточнених позовних вимог від 17.05.2017):

- визнати бездіяльність начальника Національної поліції України Хатії Деканоїдзе, Національної поліції України щодо невиконання вимог ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», а саме: невжиття заходів до припинення неправомірних дій, не виявлення, не усунення причин та умов, які сприяли порушенням; не забезпечення поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку із заявою чи скаргою рішень; не вирішення питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення; відсутність перевірки стану розгляду заяв чи скарг громадян, невжиття заходів до усунення причин, що їх породжують, відсутність аналізу та інформування населення про хід цієї роботи; обов'язків, передбачених ст. 22 Закону України «Про Національну поліцію», при розгляді скарги громадянина ОСОБА_1 від 03.12.2015 протиправною;

- зобов'язати начальника Національної поліції України, Національну поліцію України розглянути скаргу громадянина ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства та призначити службове розслідування щодо обставин невиконання поліцейськими Головного управління Національної поліції у Київській області власних обов'язків та вказівок прокуратури, начальника слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень №12013100170000398, №12013100130001099 та №1201511013003494 для встановлення причин бездіяльності працівників Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Київській області, особливо начальника слідчого відділу ОСОБА_4, вжити заходи до припинення неправомірних дій слідчих у досудовому провадженні, виявити та усунути причини та умови, які спряли порушенням; забезпечити поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку із заявою чи скаргою рішень; притягнути до відповідальності осіб, з вини яких було допущено порушення; вжити заходи до усунення причин, що породжують скарги, проаналізувати та проінформувати ОСОБА_1 про хід цієї роботи.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що звернувшись до начальника Національної поліції України Хатії Деканоїдзе зі скаргою на бездіяльність поліцейських від 03.12.2015 за вих. №17/29-ск, відповіді не отримав.

Позивач та представник позивача під час судового розгляду справи заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено, що скарга позивача за резолюцією заступника голови Національної поліції України - начальника головного слідчого управління розглянута Головним управлінням Національної поліції в Київській області, про що позивача повідомлено листом від 18.12.2015 №14/48-вх523. Крім того, представником відповідачів зазначено, що позивач в даній адміністративній справі оскаржує дії (бездіяльність) щодо розгляду його скарги, в якій зроблено акцент на недотриманні положень Кримінального процесуального кодексу України під час розслідування кримінальних проваджень, яка підлягає розгляду у порядку ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України, а не у порядку Закону України «Про звернення громадян», про що позивача і було повідомлено вказаним листом.

Третя особа явку свого представника у судове засідання не забезпечила, пояснень з приводу заявлених позовних вимог не надала, з огляду на що судом ухвалено про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, ОСОБА_1, як директор Закритого акціонерного товариства «Нові процеси та апарати», звернувся до начальника Національної поліції України Хатії Деканоїдзе зі скаргою від 03.12.2015 за вх. №17/29-ск, в якій просив таке:

- встановити причини невиконання слідчими СВ Броварського МВ ГУМВС України в Київській області вказівок прокуратури та начальника СУ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_4;

- встановити причини відсутності контролю та ігнорування начальником СУ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_4 невиконання власних вказівок;

- встановити причини неспроможності ОСОБА_5 організовувати та змусити своїх підлеглих виконувати функціональні обов'язки при розслідуванні вищезазначених досудових проваджень;

- здійснити дії щодо припинення неправомірного невиконання слідчим СВ Броварського МВ ГУМВС України в Київській області, зокрема ОСОБА_6, вказівок органів прокуратури та начальника СУ ГУМВС України в Київській області;

- здійснити заходи щодо усунення причин та умов, які сприяють невиконанню слідчими у Броварському районі своїх посадових обов'язків щодо розслідування вищезазначених кримінальних справ, невиконання вказівок їх процесуальних керівників;

- запросити заявника на засідання відповідного органу, що розглядає скаргу;

- вирішити питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення.

За результатами розгляду вказаної скарги Головне управління Національної поліції в Київській області листом від 18.12.2015 №14/48-вх523 повідомило позивача про хід розслідування кримінальних проваджень №12013100170000398 та №12013100130001099, а також наголошено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, відповідно до ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України, здійснюється слідчим суддею місцевого суду, згідно з правилами судового розгляду, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України.

Вказуючи на неналежний розгляд власної скарги відповідачами, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правим актом, який регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів; забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення, є Закон України «Про звернення громадян».

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

У розумінні ч. 4 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян», скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян»).

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями (ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян»).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, скарга позивача від 03.12.2015 за вх. №17/29-ск за резолюцією заступника голови Національної поліції України - начальника головного слідчого управління направлена до розгляду Головним управлінням Національної поліції у Київській області.

За твердженнями відповідача, викладеними у письмових запереченнях проти позову, Національна поліція України не повинна була повідомляти позивача про пересилання його звернення від 03.12.2015, оскільки самого факту пересилання даної скарги не було, а резолюція заступника голови Національної поліції України - начальника головного слідчого управління виступала в якості доручення підлеглому. З огляду на вказане, суд звертає увагу на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України «Про звернення громадян», скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, організацій і підприємств особисто.

У силу п. 2.1 Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 10.10.2004 № 1177 (який підлягає застосуванню у силу п. 4 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію»), первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС, або їх заступниками відповідно до їх повноважень.

Після первинного розгляду звернень громадян керівництвом апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС, працівник підрозділу документального забезпечення (секретаріату, канцелярії) (далі - підрозділ документального забезпечення): вносить до журналу або електронно-реєстраційної картки персонального комп'ютера резолюцію керівництва та встановлені терміни виконання доручень за зверненнями громадян; здійснює відправку звернень за належністю та відповідей - їх авторам; забезпечує оперативне доведення звернень громадян до виконавців.

З огляду на викладене, враховуючи факт відсутності підтвердження віднесення позивача до категорій осіб, визначених у ч. 2 ст. 16 Закону України «Про звернення громадян», скарга останнього не підлягає обов'язковому розгляду першими керівниками Національної поліції України, зокрема начальником Національної поліції Хатією Деканоїдзе.

У той же час, у відповідності до п. 40 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 №1242, резолюція - це зроблений посадовою особою напис на документі, який містить стислий зміст прийнятого нею рішення щодо виконання документа.

Резолюція складається з таких елементів: прізвище, ініціали (ініціал імені) виконавця (виконавців) у давальному відмінку, зміст доручення, строк виконання, особистий підпис керівника, дата.

Таким чином, резолюція заступника голови Національної поліції України - начальника головного слідчого управління щодо розгляду Головним управлінням Національної поліції у Київській області скарги позивача від 03.12.2015 за вх. №17/29-ск є внутрішнім документом, який свідчить про надання структурно підпорядкованому органу відповідного доручення.

При цьому, як було зазначено вище, згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Проте, на виконання вказаної вимоги Закону України «Про звернення громадян», на положення якого безпосередньо позивач посилається у своїй скарзі, Національною поліцією України не повідомлено позивача про пересилання скарги за належністю, з огляду на що, суд, з метою належного захисту прав та інтересів позивача у межах спірних правовідносин, а саме: в частині не отримання своєчасної інформації про пересилання скарги за належністю, що законодавчо обумовлено, виходячи з положень ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає вказану бездіяльність відповідача протиправною.

Разом з тим, ст. 12 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про виконавче провадження».

Як вбачається зі змісту скарги від 03.12.2015 за вх. №17/29-ск, позивач вказував про неналежне виконання слідчими органами своїх повноважень під час розслідування кримінальних проваджень №12013100170000398 та №12013100130001099.

Відповідно до ч. 1 ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26 цього Кодексу.

Зазначене обумовлює висновок, що скарга, аналогічна тій, яка була подана позивачем, належить розглядати слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 Кримінального процесуального кодексу України.

Відтак, Головне управління Національної поліції в Київській області листом від 18.12.2015 №14/48-вх523 правомірно вказало позивачу про те, що розгляд скарги позивача здійснюється слідчим суддею місцевого суду, згідно з правилами судового розгляду, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України.

Отже, твердження позивача про порушення відповідачами положень ст.ст. 19 (в частині обов'язків органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг) та 22 (в частині особистого прийому громадян) Закону України «Про звернення громадян», тобто законодавчих положень, якими безпосередньо визначено порядок розгляду звернень, у тому числі скарг, є необґрунтованими, оскільки порядок саме розгляду скарг, аналогічних даній, врегульовано приписами Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про визнання протиправною бездіяльність Національної поліції України в частині не повідомлення ОСОБА_1 про пересилання його скарги від 03.12.2015 за вх. №17/29-ск за належністю до Головного управління Національної поліції у Київській області. В частині заявлених позовних вимог позивача суд дійшов до висновку про їх необґрунтованість.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України в частині не повідомлення ОСОБА_1 про пересилання його скарги від 03.12.2015 за вх. №17/29-ск за належністю до Головного управління Національної поліції у Київській області.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Головуючий суддя А.С. Мазур

Судді Є.В. Аблов

А.В. Літвінова