Постанова № 66951966, 31.05.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 року справа № 823/542/17

12 год. 35 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Гордієнко Ю.П.,

за участю представників:

позивача - Недосєки І.В.,

відповідача - Павленко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Промнафтохімкомплект" до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Промнафтохімкомплект" подало позов, в якому, з урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області:

- від 28.03.2017 року № 0001201401 в частині донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 549564,00 грн та штрафних санкцій у сумі 137391,00 грн, всього - 686955,00 грн

- від 28.03.2017 року № 0001211401, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 494606,00 грн та штрафні санкції у сумі 123652 грн, а всього - 618258 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні перевірки, на підставі, якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, державна податкова інспекція у м. Черкасах перевищила свої повноваження та дійшла помилкових та необґрунтованих висновків про господарську діяльність позивача з підстав укладення та виконання договорів по придбанню товарів у ФОП ОСОБА_3, оскільки господарські операції між ПП "Промнафтохімкомплект" та ФОП ОСОБА_3 носили реальний характер, а товари придбані позивачем у вказаного контрагента були використані підприємством у власній господарській діяльності та в подальшому реалізовані покупцям. На підтвердження вказаного до перевірки були надані договори з ФОП ОСОБА_4, видаткові, товарно-транспортні накладні, акти звірки взаємних розрахунків, договори з покупцями мінеральних добрив, придбаних у ФОП ОСОБА_3, довіреності на отримання товарних цінностей, податкові накладні та документи, що підтверджують оплату придбаних товарів. Вказані документи відповідають вимогам, визначеним Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Окрім того, позивач зазначив, що на момент виконання вказаних вище господарських операцій з поставки товарів ФОП ОСОБА_3 не був виключений з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також був зареєстрований у встановленому порядку платником податку на додану вартість, що підтверджувалося наявними у ПП "Промнафтохімкомплект" витягом з реєстру платників ПДВ, випискою з ЄДР.

Таким чином, позивач, як добросовісний платник податків, виконав все від нього належне та вжив всіх необхідних заходів для отримання права на формування податкового кредиту з ПДВ та витрат по реально здійсненим господарським операціям з ФОП ОСОБА_3

Окрім того, в акті перевірки також відсутнє посилання на вирок у кримінальній справі, який набрав законної сили та встановлював би факт співучасті посадових осіб ПП "Промнафтохімкомплект" у протиправній діяльності ФОП ОСОБА_3

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта перевірки від 14.03.2017 № 115/23-00-14-0107/31141709 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.09.2016 з урахуванням пункту 102.1 статі 102 Податкового кодексу України.

Вказаною перевіркою встановлено невідповідність (дефектність) в первинних бухгалтерських документах, відсутність реальності здійснення господарських операцій з придбання КАС-32 та аміачної води у невстановленого перевіркою суб'єкта господарювання, а тому отримання ПП "Промнафтохімкомплект" мінеральних добрив від невстановленого перевіркою суб'єкта господарювання, не дає позивачеві права на включення вартості мінеральних добрив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Позивач наголошує, що відсутність у ФОП ОСОБА_3 складських приміщень для зберігання агрохімікатів (що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам та правилам техніки безпеки і мають санітарні паспорти, засвідчені санітарно-епідеміологічною службою, органами державного пожежного нагляду, спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів), резервуарів (ємностей), оснащення чи будь-яких відповідних умов для зберігання товару (карбамідно-аміачна суміш, гарантійний термін придатності 6 міс.), з урахуванням його специфіки (рідка речовина, необхідні ємності з антикорозійним покриттям), найманих працівників свідчать, що господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність факту реального здійснення сторонами господарської операції.

Окрім того, слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Черкаській області листом від 20.01.2017 № 91/23-00-23-020 повідомлено про досудове розслідування по кримінальному провадженню від 14.01.2015 № 320152500000000003 щодо ФОП ОСОБА_3 за частино 3 статті 212, частини 5 статті 27 Кримінально кодексу України. В ході досудового розслідування встановлено, що ФОП ОСОБА_3 в 2013-2014 роках безпідставно сформував податковий кредит з податку на додану вартість, включивши до його складу ПДВ з безтоварних операцій з придбання товарів у суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності.

Оперативним управлінням ГУ ДФС у Черкаській області листом від 24.01.2017 № 13321/23-00-21-0415 повідомлено, що ФОП ОСОБА_3 в період з 01.01.2013 по 30.04.2015 безпідставно, не маючи необхідних засобів, складських приміщень, найманих працівників для проведення фінансово-господарських операцій, виступав посібником в завищенні суб'єктами господарювання податкового кредиту.

Також, відповідач звертає увагу, що у 2015 році біла проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 13.08.2012 по 31.12.2014, висновки якої зафіксовано в акті від 27.03.2015 № 55/23-01-17-01/НОМЕР_3.

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення № 000521701, № 0000531701, № 000551701 та № 0000581701, які оскаржувалися платником в судовому порядку.

Ухвалою ВАСУ від 19.07.2016 по справі № 823/1249/15 за адміністративним позов ФОП ОСОБА_3 до ДПІ у м. Черкасах касаційну скаргу позивача - ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду - без змін. В своєму рішенні суд касаційної інстанції зазначив, що документи, які надані позивачем не дають можливості встановити реальність здійснення операцій, а лише фіксують господарські операції з контрагентами.

Надані позивачем документи не є достатніми доказами фактичного виконання спірних договорів; господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ДПІ фактами щодо фіктивної діяльності контрагентів свідчить про безтоварність зазначених операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку товариства.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Приватне підприємство "Промнафтохімкомплект", як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 31141709, зареєстроване 12.10.2000, станом на дату складання акту перевірки та розгляду справи є платником податку на додану вартість та податку на прибуток.

На підставі наказів Головного управління ДФС у Черкаській області № 8 від 10.01.2017, № 35 від 18.01.2017, № 277 від 17.02.2017 та направлень на перевірку № 19/23-00-14-0106, № 20/23-00-14-0106 від 18.01.2017, № 93/23-00-14-0106 від 26.01.2017 посадовими особами відповідача та державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області проведено документальну планову виїзну перевірку приватного підприємства "Промнафтохімкомплект" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.09.2016 з урахуванням пункту 10.1 статті 102 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 115/23-00-14-0107/31141709 від 14.03.2017, в якому встановлені порушення:

- вимог пункту 138.2, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 494606,00 грн;

- вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 7 розділу V Порядку заповнення подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого в Міністерстві юстиції України 23 вересня 2014 року № 966, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 вересня 2014 року № 966, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 102/26547, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 627730,00 грн, в тому числі за вересень 2014 року на суму 202960,00 грн, жовтень 2014 року на суму 282460,00 грн, листопад 2014 року на суму 20818,00 грн, березень 2015 року на суму 43325,00 грн, травень 2015 року на суму 60667,00 грн, вересень 2015 року на суму 17500,00 грн.;

- вимог підпункту 170.5.4 пункту 170.5 статті 170 та пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб із сум виплаченого доходу у вигляді дивідендів.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Черкаській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 28 березня 2017 року:

- № 0001201401, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 784663,00 грн, в тому числі за основним платежем - 627730,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 156933,00 грн;

- № 0001211401, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 618258,00 грн, в тому числі за основним платежем - 494606,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 123652,00 грн.

Позивач оскаржує вказані податкові повідомлення рішення в частині визначення грошових зобов'язань за господарськими відносинами з ФОП ОСОБА_3

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі за текстом - ПК України).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181 пункт 14.1 статті 14 ПК України)

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (в редакції станом на час здійснення спірної господарської операції) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно пункту 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до першого абзацу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІ (надалі - Закон України № 996-ХІ).

Зі змісту статті 1 Закону України № 996-ХІ випливає, що первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України № 996-ХІ встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції. а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та ФОП ОСОБА_3 укладені договори поставки: № 44 09.09.2014, № 45 від 11.09.2014, № 48 від 17.09.2014, № 49 від 22.09.2014, № 51 від 25.09.2014, № 56 від 01.10.2014, № 57 від 02.10.2014, № 64 від 07.10.2014, № 65 від 07.10.2014, № 60 від 06.10.2014, № 73 від 13.10.2014, № 70 від 13.10.2014, № 75 від 15.10.2014, № 79 від 17.10.2014, № 82 від 21.10.2014, № 94 від 04.11.2014, № 105 від 05.12.2014. Згідно вказаних договорів ФОП ОСОБА_3 зобов'язується передати у власність ПП "Промнафтохімкомплект" в порядку та на умовах, визначених цими договорами товар, а саме КАС-32 та аміачну воду у кількості та по ціні вказаній у договорах. Договори підписані належними представниками сторін та скріплені печатками.

У відповідності до укладених договорів ФОП ОСОБА_3 передав у власність позивачеві КАС-32 та аміачну воду у кількості та по ціні визначеній у вищевказаних договорах поставки. На кожну партію товару виписувалася видаткова та податкова накладна. Перевезення придбаних мінеральних добрив здійснювалося за рахунок ПП "Промнафтохімкомплект" залученими транспортними засобами, що підтверджується товарно-транспортними накладними та актами надання послуг з перевезення, які містяться в матеріалах справи. Вказані податкові накладні зареєстровані в єдиному державному реєстрі податкових накладних. Кількість та суми зазначені у видаткових та податкових накладних повністю співпадають. Відповідач даний факт не заперечує.

Відповідно до пункту 4.1 у вказаних договорах поставка товару здійснюється автотранспортом за рахунок коштів ПП "Промнафтохімкомплект". У зв'язку з чим позивачем укладено договори про надання послуг з перевезення вантажів: № 9 від 04 січня 2012 року з ФОП ОСОБА_5, № 02/03 від 01.03.2012 з ФОП ОСОБА_6, № 05/01/2014 від 01.01.2014 з ФОП ОСОБА_7 На підтвердження перевезення товару позивачем надано акти звірки взаєморозрахунків, товарно-транспортні накладні.

За поставлений товар позивач з ФОП ОСОБА_3 розрахувався повністю, що підтверджується виписками з банків за 2014 рік, дослідженими у судових засіданнях.

Придбані у ФОП ОСОБА_3 згідно відповідних договорів поставки мінеральні добрива в подальшому реалізовані позивачем іншим покупцям. На підтвердження даного факту позивач надав видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Проаналізувавши вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що операції з придбання мінеральних добрив та в подальшому їх реалізації позивачем фактично здійсненні і підтверджені належним чином складеними первинними документами, дослідженими судом, які відповідають за змістом вимогам чинного законодавства України та відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд також звертає увагу на той факт, що відповідно до договорів поставки: № 44 09.09.2014, № 45 від 11.09.2014, № 48 від 17.09.2014, № 49 від 22.09.2014, № 51 від 25.09.2014, № 56 від 01.10.2014, № 57 від 02.10.2014, № 64 від 07.10.2014, № 65 від 07.10.2014, № 60 від 06.10.2014, № 73 від 13.10.2014, № 70 від 13.10.2014, № 75 від 15.10.2014, № 79 від 17.10.2014, № 82 від 21.10.2014, № 94 від 04.11.2014, № 105 від 05.12.2014, а саме пункту 4.1 у вказаних договорах, зазначено, що поставка товару здійснюється автотранспортом за рахунок коштів ПП "Промнафтохімкомплект".

Суд також враховує той факт, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на формування податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Платника податку не може бути позбавлено права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, яка свідчить про незаконність такого формування, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його контрагентами, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

Суд зауважує, що податковий орган не надав доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності та обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допустив контрагент, а також не зазначено інших доводів, які могли б свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість та податку на прибуток за господарськими операціями з його контрагентами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 28.03.2017 року № 0001201401 в частині донарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 549564 грн та штрафних санкцій у сумі 137391 грн, всього - 686955 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 28.03.2017 року № 0001211401 в частині донарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 494606 грн та штрафних санкцій у сумі 123652 грн, всього - 618258 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109) на користь приватного підприємства "Промнафтохімкомплект" (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 150, офіс 10, ідентифікаційний код 31141709) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 19578 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн 16 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена у повному обсязі 06.06.2017.