Постанова № 66951393, 06.06.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/152/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.,

за участю секретаря - Чабаненко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Юридичної компанії «Юніком-Південь» Дочірнє підприємство до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулась Юридична компанія «Юніком- Південь» Дочірнє підприємство (далі - Позивач, або ЮК «Юніком- Південь» ДП) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - Відповідач, або ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУДФС в Одеській області) про скасування податкових повідомлень-рішень за формою «Р» від 01.12.2016 року № 0008121204 та № 0008101204.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Так, Позивач зазначив, що згідно акту камеральної перевірки достовірності декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 18.11.2016 року № 3660/12-03/20969275 Відповідачем було встановлено порушення Позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України). На підставі вищевказаного акту перевірки Відповідач 01.12.2016 року прийняв податкове повідомлення-рішення за формою «Р» № 0008121204 про накладення на Позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 82912 грн. на підставі п. 41 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України (10% від суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість) та податкове повідомлення-рішення за формою «Р» № 0008111204 про нарахування грошового зобов'язання на 125191 грн. і сплати штрафних санкцій у розмірі 31298 грн. Позивач з даними рішеннями не погоджується, вважає, що вони суперечать чинному законодавству України. Зокрема, Позивач посилається на те, що ним було задекларовано податковий кредит ще у березні 2014 року, а камеральна перевірка проведена тільки 18.11.2016 року, що, на думку Позивача, свідчить про проведення спірної перевірки в порушення 30-денного строку, що настає за граничним терміном отримання податкової декларації. Також, Позивач зазначив, що згідно з актом перевірки перевірці підлягала податкова звітність з податку на додану вартість, проте податковим органом фактично було перевірено порядок визначення складу податкових зобов'язань та повноти їх нарахування починаючи з березня 2014 року, що є предметом документальної, а не камеральної перевірки. Позивач вважає, що на підставі акту перевірки Відповідач повинен був тільки відмовити Позивачу у відшкодуванні податку на додану вартість (далі - ПДВ), а встановивши порушення податкового законодавства він повинен був призначити та провести документальну перевірку. Крім того, на думку Позивача, Відповідачем протиправно застосовано до останнього штраф на підставі п. 41 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, оскільки завищення платником від'ємного значення сум ПДВ було погашено самим Відповідачем ще 16.07.2014 року згідного податкового повідомлення - рішення № 0002952201 від 16.07.2014 року. Окрім того, Позивач послався на те, що порушення відбулося ще у березні 2014 року та за дане правопорушення на Позивача вже накладався штраф відповідним податковим повідомленням-рішенням № 0002952201 від 16.07.2014 року. Тобто, Позивач вважає, що накладаючи на нього штраф оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, Відповідачем фактично двічі притягнуто Позивача до юридичної відповідальності.

В судовому засіданні представник Позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити адміністративний позов з підстав, викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник Відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, просив відмовити в задоволенні позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.49-52). В судовому засіданні представник Відповідача зазначив, що дані камеральної перевірки свідчать про допущення з боку Позивача порушень п. 54.1 ст. 54, п. 187 ст. 187 п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.4 ст. 200, п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України, а саме Позивачем завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за вересень 2016 року у суму 90000 грн., завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за період березень 2014 року - вересень 2016 року на загальну суму 914100 грн., внаслідок не відображення у рядку 16.3 збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу податкової декларації з ПДВ за квітень 2016 року - зменшення на суму ПДВ 914100 грн. відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 року, завищено суму позитивного ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ по декларації з ПДВ за червень 2015 року на загальну суму 832100 грн. за рахунок від'ємного значення ПДВ за березень 2014 року, занижено податкові зобов'язання за період травень 2014 року - вересень 2016 року на загальну суму ПДВ 125200 грн. На підставі наведеного, Відповідач вважає, що ним прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення цілком правомірно.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали адміністративної справи, письмові заперечення Відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

В період з 20.10.2016 року по 18.11.2016 року посадовою особою ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУДФС в Одеській області була проведена камеральна перевірка правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2016 року, за результатами якої складено акт від 18.11.2016 року № 3660/12-03/20969275 (далі - Акт перевірки) (а.с.10-14).

Відповідно до висновків вказаного Акту перевірки камеральною перевіркою встановлено порушення п. 54.1 ст. 54, п. 187 ст. 187 п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.4 ст. 200, п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України, а саме Позивачем завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.2) за вересень 2016 року у сумі 90000 грн., завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21) за період березень 2014 року - вересень 2016 року на загальну суму 914100 грн., не відображення у рядку 16.3 збільшено/зменшено залишок від'ємне значення за результатами перевірки контролюючого органу податкової декларації з ПДВ за квітень 2016 року - зменшення на суму ПДВ 914100 грн. відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 року, завищено суму позитивного ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ по декларації з ПДВ за червень 2015 року на загальну суму 832100 грн. за рахунок від'ємного значення ПДВ за березень 2014 року, занижено податкові зобов'язання за період травень 2014 року - вересень 2016 року на загальну суму ПДВ 125200 грн.

На підставі висновків наведеного Акту перевірки, Відповідачем 01.12.2016 року винесено, в тому числі, податкові повідомлення-рішення за формою «Р»: № 0008101204, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 156489 грн., в тому числі, за основним платежем - 125191 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 31298 грн.; № 0008121204, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 82912 грн., в тому числі, за штрафними (фінансовими) санкціями - 82912 грн. (а.с.15-16).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 200.1 ст. 200 ПК України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.п. 200.2, 200.4 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За правилами п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

Відповідно до вимог п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

У відповідності до вимог пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно вимог ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно вимог п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки сум бюджетного відшкодування, визначених у пункті 200.11 цієї статті, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до вимог підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Також, за правилами п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Крім того, відповідно до пункту 41 підрозділу 2 розділу XX ПК України у разі якщо контролюючий орган під час перевірки встановлює факт завищення платником податку від'ємного значення сум податку на додану вартість, яке залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, до такого платника податку, крім штрафів, передбачених статтею 123 цього Кодексу, застосовується штраф у розмірі 10 відсотків суми завищення такого від'ємного значення.

Отже, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що у разі виявлення під час перевірки, в тому числі і камеральної, заниження або завищення суми податкових зобов'язань платника податків, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених ним у податкових деклараціях, контролюючий орган, в даному випадку, Відповідач, зобов'язаний винести рішення про визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, яке приймається у вигляді податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено судом та не заперечується Позивачем, ЮК «Юніком-Південь» ДП була подана податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2016 року із визначенням суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку, яка сформована з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, а саме березня 2014 року.

З Акту перевірки Позивача вбачається, що в даному випадку Відповідачем була проведена камеральна перевірка ЮК «Юніком-Південь» ДП саме щодо достовірності заявленої ним наведеної суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2016 року, яка сформована з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, а саме березня 2014 року, а не порядку визначення складу податкових зобов'язань та повноти їх нарахування починаючи з березня 2014 року, як зазначає Позивач.

Враховуючи подання ЮК «Юніком - Південь» ДП податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2016 року із заявленням суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку, дії Відповідача по проведенню перевірки достовірності такого бюджетного відшкодуванню відповідають вимогам п. 200.10 ст. 200 ПК України.

При цьому, така перевірка проводилась Відповідачем на підставі даних податкових декларацій Позивача, а також при опрацюванні декларацій ЮК «Юніком-Південь» ДП Відповідачем використовувалась інформація комп'ютерних та автоматизованих систем державної податкової служби, перелік, яких наведений в Акті перевірки, що цілком відповідає наведеним положенням ПК України.

В свою чергу, в ході проведеної перевірки було встановлено завищення з боку Позивача суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за вересень 2016 року на суму 90000 грн., завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за період березень 2014 року - вересень 2016 року на загальну суму 914100 грн., не відображення Позивачем у рядку 16.3 збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу податкової декларації з ПДВ за квітень 2016 року - зменшення на суму ПДВ 914100 грн. відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 року, завищення суму позитивного ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ по декларації з ПДВ за червень 2015 року на загальну суму 832100 грн. за рахунок від'ємного значення ПДВ за березень 2014 року, заниження податкових зобов'язань за період травень 2014 року - вересень 2016 року на загальну суму ПДВ 125200 грн.

При цьому, суд враховує, що Позивачем жодним чином не заперечуються встановлені Відповідачем під час перевірки факти щодо заниження Позивачем суми податкових зобов'язань платника податків та завищення суми бюджетного відшкодування.

За таких обставин, встановивши за результатами проведеної камеральної перевірки заниження Позивачем суми податкових зобов'язань та завищення суми бюджетного відшкодування, що не заперечується Позивачем, Відповідач цілком правомірно прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення за формою «Р» №№ 0008101204, 0008111204 від 01.12.2016 року, якими Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Посилання Позивача на пропуск Відповідачем строку щодо проведення оскаржуваної перевірки з огляду на те, що податковий кредит ним було задекларовано ще у березні 2014 року, суд вважає безпідставними, оскільки 30-денний строк для проведення камеральної перевірки за правилами ст. 200 ПК України обчислюється з граничного терміну отримання податкової декларації.

В даному випадку Відповідачем проведена камеральна перевірка в період з 20.10.2016 року по 18.11.2016 року саме щодо достовірності суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що заявлена Позивачем у декларації вересня 2016 року.

Тобто, Відповідачем дотримані строки, визначені ПК України для проведення такого роду перевірок.

Також, суд вважає безпідставними посилання Позивача на те, що фактично Відповідачем двічі притягнуто Позивача до відповідальності, оскільки податковими повідомленнями-рішеннями від 16.07.2014 року №№ 0002952201, 0002982201 на ЮК «Юніком - Південь» ДП вже накладались штрафні санкції за порушення, що встановлені в ході проведення даної перевірки.

Так, суд зазначає, що податковими повідомленнями-рішеннями, на які посилається Позивач, ЮК «Юніком-Південь» ДП визначені податкові зобов'язання, в тому числі, за штрафними (фінансовими) санкціями внаслідок встановлення заниження податкових зобов'язань/завищення від'ємного значення за період березень-квітень 2014 року.

Разом з цим, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями Позивачу визначені грошові зобов'язання, в тому числі, за штрафними (фінансовими) санкціями внаслідок встановлення заниження податкових зобов'язань/завищення суми бюджетного відшкодування за період травень 2014 року - вересень 2016 року, тобто за інший період, а тому застосування Відповідачем штрафних санкцій внаслідок встановлення такого заниження/завищення є правомірним.

Що стосується посилань Позивача на протиправність застосування до останнього штрафу на підставі пункту 41 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, оскільки завищення платником від'ємного значення сум ПДВ було погашено самим відповідачем ще 16.07.2014 року згідного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає, що в ході проведеної перевірки Відповідачем було встановлено, що ЮК «Юніком - Південь» ДП не відображено у рядку 16.3 збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу податкової декларації з ПДВ за квітень 2016 року - зменшення на суму ПДВ 914100 грн. відповідно до податкових повідомлень-рішень від 16.07.2014 року №№ 0002952201, 0002982201, які за результатами судового оскарження залишенні в силі згідно постанови Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 року. Тобто, в ході проведеної перевірки був встановлений факт завищення платником податку від'ємного значення сум податку на додану вартість, яке залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року в податковій звітності з ПДВ. Такі обставини жодним чином не спростовуються Позивачем. Таким чином, Відповідач цілком правомірно застосував на Позивача штрафні санкції за правилами пункту 41 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд вважає, що Відповідач не довів законності та обґрунтованості прийнятих ним рішень.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Юридичної компанії «Юніком-Підень» Дочірнє підприємство до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення за формою «Р» № 0008121204 від 01.12.2016 року та податкового повідомлення-рішення за формою «Р» № 0008101204 від 01.12.2016 року - відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

В задоволенні адміністративного позову Юридичної компанії «Юніком-Підень» Дочірнє підприємство до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення за формою «Р» № 0008121204 від 01.12.2016 року та податкового повідомлення-рішення за формою «Р» № 0008101204 від 01.12.2016 року - відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

06 червня 2017 року.