Постанова № 66950854, 07.06.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 червня 2017 рокум. Ужгород№ 807/1361/16

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шешені О.М., суддів: Луцович М.М., Рейті С.І., розглянувши справу в порядку письмового провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №2 Національної поліції України про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування рішення (висновку), наказу та поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної поліції України (далі - відповідач 1) про визнання протиправним рішення в частині включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що складений на виконання наказу від 26.11.2015 року №116 "Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України" та визнання протиправною дії щодо проведення атестації позивача на підставі наказу від 26.11.2015 року №116 "Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України".

16.02.2017 року позивач надіслав до суду заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 134-135) та про зміну позовних вимог (а.с. 137-139), у відповідності до яких визначив в якості відповідачів: Департамент захисту економіки Національної поліції України (далі - відповідач 2) та Центральну атестаційну комісію №2 Національної поліції України (далі - відповідач 3), а також просив: про визнання протиправними дії щодо проведення атестації на підставі наказів відповідача від 20.11.2015 року №210 о/с «Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві» та від 23.11.2015 року №102 «Про організацію заходів з тестування особового складу Національної поліції України», визнання протиправним та скасування рішення (висновку) ОП №15.00027749.0066105 від 02.09.2016 року, яким визнано, що позивач «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на роботі від 13.01.2017 року №5о/с в частині прийнятого рішення про звільнення з 17.01.2017 року капітана поліції позивача, інспектора управління захисту економіки в Закарпатській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, зі служби в поліції за п.5 (через службову невідповідність) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію», поновлення на службі з 17.01.2017 року.

07.06.2017 року від позивача надійшла заява про розгляд даної адміністративної справи за його відсутності, згідно якої просив задовольнити уточнені позовні вимоги з підстав, наведених в позовній заяві та в уточненій позовній заяві. Так, в позовній заяві позивач вказує, що наказом відповідача від 11.11.2015 року позивача було прийнято на службу до Національної поліції та призначено на посаду інспектора управління захисту економіки в Закарпатській області відповідача 2. Однак, відповідно до рішення відповідача 3, яке оформлене протоколом ОП №15.00027749.0066105 від 02.09.2016 року, прийнятого за наслідками проведеної атестації, позивач визнаний таким, що займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Дії відповідачів, щодо проведення атестації позивача, а також рішення відповідача 3, оформлене протоколом ОП №15.00027749.0066105 від 02.09.2016 року, позивач вважає протиправними, оскільки відсутні підстави, визначені ч. 2 ст. 57 Закону України "Про національну поліцію" для включення позивача до списку поліцейських, що підлягають атестації, а також під час першого року проходження ним служби. Крім того, атестаційною комісією не враховано професійних якостей позивача, висновку безпосереднього керівника та те, що позивач призначений на службу в поліцію безстроково. Відтак, позивач в позовній заяві та в уточненій позовній заяві наголошує, що висновок (рішення) атестаційної комісії, оформлене протоколом ОП №15.00027749.0066105 від 02.09.2016 року, є невмотивованим, не підтверджується жодними матеріалами чи доказами. Наказом відповідача 2 за № 5 о/с від 13.01.2017 року позивача звільнено зі служби в поліції через службову невідповідність. Оскільки підставою звільнення позивача було рішення (висновок) відповідача 3, оформлене протоколом ОП №15.00027749.0066105 від 02.09.2016 року, таким чином позивач та представник позивача просили уточнені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Представник відповідача 1 надіслав до суду письмове заперечення на позов та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи наступним. Представник відповідача 1 в надісланому запереченні на позов наголошував, що позивача згідно наказу від 11.11.2015 року було прийнято на роботу в поліцію без проведення атестування за скороченою процедурою, без належного відбору і на посаду тимчасового штатного розпису. Таким чинним, законодавством України наділено відповідача 1 повноваженнями по прийняттю рішення щодо проведення атестації поліцейських, у тому числі для вирішення питання про звільнення зі служби через службову невідповідність. Оскільки позивач проходив службу у відповідача 2, отже саме відповідач 2 і включив позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню. Так, згідно висновку відповідача 3, який є колегіальним органом та діяв у межах наданих повноважень та у спосіб визначений законодавством України, позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність. Зокрема, відповідач 3 на підставі всебічного розгляду всіх наявних матеріалів, наданих позивачем відповідей під час співбесіди, прийняв рішення (висновок), що у позивача низький рівень теоретичних знань законодавчих актів, що регулюють діяльність на займаній посаді, відсутні показники службової діяльності, низький рівень професійної і фізичної підготовки, загальна оцінка «задовільно». Відтак, представник відповідача 1 наголошував, що при проведенні атестації та подальшого звільнення позивача було дотримано всіх норм чинного законодавства України, отже, просив відмовити в задоволенні уточнених позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача 2 не з'явився, просив розглянути адміністративний позов без його участі та надав до суду заперечення, згідно якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з підстав викладених в наданих письмових запереченнях. Так, список відповідача 2 щодо працівників, які станом на 23.11.2015 року підлягають атестуванню до якого було включено і позивача, не є рішенням в розумінні ст. 17 КАС України і не може бути предметом оскарження. На підставі наказу відповідача 1 від 23.11.2015 року №102 «Про організацію заходів з тестування особового складу Національної поліції України» позивач, з метою подальшої служби в поліції, з власної ініціативи прийняв рішення щодо проходження атестування та зареєструвався в єдиній централізованій відомчій телекомунікаційній мережі. Отже, атестацію позивача було проведено відповідно до вимог чинного законодавства України. Представник відповідача 2 наголошував, що рішення відповідача 3 щодо невідповідності позивача займаній посаді ґрунтується на вимогах Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських та прийняте з урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття. Таким чином, представник відповідача 2 просив відмовити в задоволенні уточнених позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача 3 в судове засідання не з'явився, заперечення на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом відповідача 1 від 07.11.2015 року № 81 було затверджено положення про відповідача 2 (а.с. 50).

Наказом відповідача 1 за № 175 о/с від 11.11.2015 року "По особовому складу" відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України "Про національну поліцію" призначено тих, що прибули з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування, а саме: позивача призначено інспектором управління захисту економіки в Закарпатській області з присвоєнням йому спеціального звання капітан поліції (а.с. 95).

Наказом відповідача 1 за №210 о/с від 20.11.2015 року «Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві», з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність було прийнято рішення провести атестування поліцейських апарату відповідача 1, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК), створено і затверджено склад центральної атестаційної комісії, керівникам структурних підрозділів апарату відповідача 1, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК) доручено скласти списки поліцейських, які підлягають атестуванню, скласти атестаційні листи стосовно поліцейських, Департаменту комунікацій довести до поліцейських інформацію про час та місце проведення атестування (а.с.48-49).

Відповідачем 2 було включено позивача до Списку особового складу управління захисту економіки в Закарпатській області станом на 23.11.2015 року, які підлягають атестуванню відповідно до наказу МВС України від 17.11.2015 року №1465 (а.с. 96).

Судом встановлено, що позивачем було пройдено тестування на загальні здібності та навички, за результатами якого він набрав 27 бали з 60 можливих балів та тестування на знання законодавчої бази (професійний тест) за результатами якого він набрав - 37 з 60 можливих балів (а.с. 97).

Також, 02.09.2016 року позивач проходив співбесіду, що проводилась відповідачем 3 (а.с. 99).

У відповідності до атестаційного листа за висновком прямого керівника від 25.08.2016 року позивач займаній посаді відповідає (а.с. 97), проте згідно висновку відповідача 3 зазначено, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (а.с. 97).

Згідно протоколу відповідача 3 ОП №15.00027749.0066105 від 02.09.2016 року на засіданні даної комісії були присутні голова комісії, секретар та два члени комісії, якими під час проведення атестації було досліджено атестаційний лист, декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади", інформацію з відкритих джерел (а.с. 99).

В протоколі відповідача 3 ОП №15.00027749.0066105 від 02.09.2016 року також зазначено, що членами комісії були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності позивача (а.с. 99).

Так, за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення було поставлено на голосування питання, щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення останнього зі служби через службову невідповідність, відтак за результатами голосування 4 члени комісії "за" та 0 членів комісії "проти" (а.с. 99).

Не погодившись із вищезазначеним рішенням відповідача 3, оформленим протоколом ОП №15.00027749.0066105 від 02.09.2016 року, позивач звернувся із скаргою до Центральної апеляційної атестаційної комісії №1 та згідно протоколу якої від 15.09.2016 року № 15.00035761.0066105 скарга позивача була відхилена, виходячи з наступного: низький рівень знань та навичок для роботи в поліції, бажання навчатися немає, мотивація відсутня (а.с. 100).

Таким чином, наказом відповідача 2 за № 5 о/с від 13.01.2017 року відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" позивача звільнено зі служби в поліції за п. 5 (через службову невідповідність) з посади інспектора управління захисту економіки в Закарпатській області, з 17 січня 2017 року, на підставі висновку відповідача 3 від 02.09.2016 року та Центральної апеляційної атестаційної комісії №1 від 15.09.2016 року (а.с. 136).

Згідно ч.2 ст.3 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень (крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження) та згідно п.2 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється, в тому числі, на спори з приводу проходження публічної служби.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

02 липня 2015 року Верховною Радою України прийнятий Закон України "Про Національну поліцію " № 580 - VIII (далі - Закон України №580 ), який згідно з п. 1 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень цього Закону набирав чинності з 07 листопада 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України №580 Національна поліція України - центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з ст. 3 Закону України №580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ч. 1 ст. 57 Закону України №580 атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України №580 атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465 (далі - Інструкція № 1465), зокрема п. 3 розділу І.

Зазначений перелік випадків атестування поліцейських є вичерпним. Інших випадків проведення атестації поліцейських Законом України №580 не передбачено.

Зокрема, наказ відповідача 1 за №210 о/с від 20.11.2015 року "Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві» містить лише мету проведення атестації, яка визначена в ч. 3 ст. 57 Закону України №580, проте не містить підстав для проведення атестації відносно позивача.

Разом з тим, суд зазначає, що мета проведення атестації та підстави для її проведення не є тотожними поняттями, оскільки мета - це те, що необхідно досягнути проведенням атестування поліцейського, а підстава - це причина або достатній привід для її проведення.

Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками (ч. 3 ст. 57 Закону України №580).

Так, ч. 4 ст. 57 Закону України №580 встановлено, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України №580 порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

З вище викладеного вбачається, що проведення атестації поліцейського можливе виключно у випадках визначених нормами Закону України №580 та Інструкцією № 1465. Таким чином, метою проведення атестації із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей та за наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді. При цьому мають значення фактичні обставини, що мали місце і передували проведенню атестування та звільненню особи через службову невідповідність. Кожна із зазначених підстав для проведення атестування повинна бути пов'язана з певними передумовами. Отже, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинно бути зумовлене існуванням реальних мотивів для звільнення, а саме: неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку та правил несення служби тощо.

Разом з тим, відповідно до п. 9 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №580 працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Відповідно до п .10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №580 працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Зазначені в даному пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Отже, з аналізу вище вказаних правових норм вбачається, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Так, суд констатує, що наказом відповідача 1 за № 175 о/с від 11.11.2015 року "По особовому складу Департаменту захисту економіки відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України №580 позивача було призначено інспектором по управлінню захисту економіки в Закарпатській області, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ України в порядку переатестування (а.с. 95).

Згідно ст. 59 Закону України №580, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.

У відповідності до ст. 58 Закону України №580 призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Оскільки, позивача було прийнято на службу до поліції на умовах, визначених п. 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №580 шляхом видання наказу про призначення за його згодою, відтак, він вважається відповідно до статті 58 Закону України №580 призначеним безстроково.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Закону України №580 строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту. Прийняття на службу постійно або тимчасово встановлюється наказом згідно з яким приймається на службу особа.

Разом з тим, суд констатує, що норми Закону України №580 не передбачають процедури переатестації та не встановлюють додаткових підстав для атестації поліцейських.

Зокрема, позивач прийнятий на службу в поліцію шляхом видання відповідачем наказу №175 о/с від 11.11.2015 року, про призначення позивача на посаду за його заявою, однак даний наказ не містить умов про проведення конкурсу та тимчасовість призначення на дану посаду. Таким чином, суд зазначає, що питання про відповідність вимогам до поліцейських було вирішено у момент видання наказу №175 о/с від 11.11.2015 року про прийняття позивача на службу в поліції.

Отже, суд констатує, що індивідуальні підстави, визначені ч.2 ст. 57 Закону України №580, для атестації позивача були відсутні.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 2 розділу ІІ Інструкції № 1465 у Національній поліції України створюються такі атестаційні комісії: атестаційні комісії органів поліції, персональний склад яких затверджується наказом керівника відповідного органу за погодженням із Національною поліцією України. До повноважень атестаційної комісії органу поліції належить проведення атестування поліцейських відповідних органів поліції.

У відповідності до п. 1 розділу IV Інструкції № 1465 організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають: 1) створення атестаційних комісій; 2) складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню; 3) визначення дати, часу і місця проведення засідання комісії; 4) розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційної комісії; 5) доведення до поліцейських інформації про проведення атестування, у тому числі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції інформації про час та місце проведення атестування.

Згідно з п. 11 розділу IV Інструкції № 1465, атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Отже, саме атестаційний лист є основним документом, який розглядається атестаційними комісіями. Зазначене підтверджується також вимогами Інструкції № 1465 щодо осіб, які складають вказані атестаційні листи та до їх змісту.

Відповідно до п. 3 розділу IV Інструкції № 1465 атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці.

У відповідності до п. 4 розділу IV Інструкції № 1465 на поліцейських, які отримали нове призначення з вибуттям з підлеглості попередньому керівнику за три місяці і менше до початку атестування, атестаційні листи складаються за новим місцем служби з урахуванням матеріалів-характеристик, отриманих при прийнятті його на нову посаду та з особових справ.

Відповідно до п. 7 розділу IV Інструкції № 1465 керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

Відповідно до п. 9 розділу IV Інструкції № 1465 прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Як вбачається з Атестаційного листа, безпосереднім керівником позивача було зроблено висновок про те, що позивач за час роботи на посаді зарекомендував себе з позитивної сторони та відповідає займаній посаді (а.с. 97).

Відповідно до п. 10 розділу IV Інструкції № 1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Згідно до п. 12 розділу IV Інструкції № 1465 за рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять тестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією. Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.

У відповідності до п. 16 розділу IV Інструкції № 1465 Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Відповідно до п. 15 розділу IV Інструкції атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно до п. 20 розділу IV Інструкції № 1465 усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

Відповідно до п. 21 розділу IV у протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу.

Однак, з аналізу протоколу ОП №15.00027749.0066105 від 02.09.2016 року вбачається, що відповідач 3 діяв з порушенням вимог статті 57 Закону України №580 та пункту 16 розділу IV Інструкції № 1465, а саме: не проводив глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізував повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників службової діяльності, не враховував наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо. Висновок (рішення) комісії є немотивованим і не підтверджується жодними матеріалами чи доказами, відомості про те, в чому саме проявляється невідповідність позивача займаній посаді, у висновку відсутні та не встановлені в судовому засіданні.

Щодо посилань відповідача на незадовільні результати тестування, як на обставину, що свідчить про службову невідповідність позивача, суд зазначає наступне.

Так, за наслідками тестування позив отримав 27 балів з тестування загальних навичок та 37 балів з тесту на знання законодавчої бази (професійне тестування) (а.с. 10).

Згідно пункту 10 Розділу ІV Інструкції №1465, мінімальний бал за кожен тест складає 25 балів. Однак, у відповідності до положень Інструкції №1465, результати тестування обов'язково враховуються, однак вони мають оцінюватись разом з іншими матеріалами, що були подані для атестування.

Оскільки, негативне рішення Атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від форми його оформлення (протокол, окремий акт), повинно бути мотивованим, детальним і повним та відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття. Разом з тим, негативна оцінка ділових, професійних, особистих якостей позивача, його освітнього та кваліфікаційного рівнів, що дається Атестаційною комісією №10 відповідача без врахування викладеної в атестаційному листі позитивної характеристики безпосереднього керівника позивача, не може вважатися обґрунтованою.

Отже, враховуючи вище викладене, суд приходить висновку про відсутність підстав для проведення атестації позивача. Таким чином, дії відповідачів щодо проведення атестації позивача є протиправними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України.

З огляду на вище вказані обставини справи та враховуючи вимоги чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить висновку про необґрунтованість рішення (висновку) відповідача 3 оформленого протоколом ОП №15.00027749.0066105 від 02.09.2016 року.

Відтак, відповідачі як суб'єкти владних повноважень не надали суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення, і не довели наявності підстав для проведення атестації позивача та правомірності прийнятого рішення (висновку) оформленого протоколом ОП №15.00027749.0066105 від 02.09.2016 року.

Оскільки, наказ від 13.01.2017 року № 5 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України №580 було прийнято на підставі рішення (висновку) відповідача 3 оформленого протоколом ОП №15.00027749.0066105 від 02.09.2016 року, отже підлягає скасуванню і даний наказ від 13.01.2017 року № 5 о/с, у зв'язку з чим позивач підлягає поновленню на займаній посаді.

У відповідності до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі - Порядок № 100) та згідно п. "з" ст. 1 Порядку - обчислення середньої заробітної плати, цей Порядок застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Пунктом 3 ч.2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати, передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до п.8 ч.2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У відповідності довідки відповідача 2 від 06.03.2015 року №135 розмір заробітної плати позивача за листопад 2016 року становив 11627,20 грн. та за грудень 2016 року становив 11627,20, середньомісячний заробіток складає 11627,20 грн., а середньоденний заробіток складає 381,22 грн.

Згідно з абзацом п'ятим п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", при задоволенні вимог про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.

Позивача поновлено на роботі рішенням суду від 07.06.2017 року.

Отже, із дня звільнення позивача (17.01.2017 року) по день поновлення на роботі (07.06.2017 року) - 140 календарних днів.

Як було встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося сторонами, позивачеві було виплачено заробітну плату за 17.01.2017 року.

Відтак, сума необхідна для відшкодування позивачеві за час вимушеного прогулу становить: 381,22 грн. х 140 календарних днів = 53370,80 грн.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, зокрема, щодо присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби, в зв'язку з чим постанова в частині поновлення позивача на займаній на час звільнення посаді та про присудження виплати середнього заробітку за місяць у розмірі 11627,20 грн. підлягає до негайного виконання.

На підставі вище вказаного суд приходить висновку, що уточнений позов підлягає задоволенню, а уточнені позовні вимоги підтверджено належними та допустимими доказами.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов ОСОБА_1 до Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №2 Національної поліції України - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №2 Національної поліції України щодо проведення атестації капітана поліції ОСОБА_1, інспектора управління захисту економіки в Закарпатській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України на підставі наказів Національної поліції України від 20.11.2015 року №210 о/с «Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві» та від 23.11.2015 року №102 «Про організацію заходів з тестування особового складу Національної поліції України».

3. Визнати протиправним та скасування рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії №2 Національної поліції України ОП №15.00027749.0066105 від 02.09.2016 року, яким визнано, що капітан поліції ОСОБА_1, інспектор управління захисту економіки в Закарпатській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».

4. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 13.01.2017 року №5о/с в частині прийнятого рішення про звільнення з 17.01.2017 року капітана поліції ОСОБА_1, інспектора управління захисту економіки в Закарпатській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, зі служби в поліції за п.5 (через службову невідповідність) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію».

5. Поновити капітана поліції ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді інспектора управління захисту економіки в Закарпатській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з 17.01.2017 року.

6. Стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України (м. Київ, вул. Академіка богомольця, 10, код ЄДРПОУ 40111732) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 53370,80 (п'ятдесят три тисячі триста сімдесят гривень вісімдесят копійок) грн.

7. Постанова в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді інспектора управління захисту економіки в Закарпатській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з 17.01.2017 року та стягнення з Департаменту захисту економіки Національної поліції України (м. Київ, вул. Академіка богомольця, 10, код ЄДРПОУ 40111732) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середнього заробітку за один місяць в розмірі 11627,20 грн. (одинадцять тисяч шістсот двадцять сім гривень двадцять копійок) підлягає до негайного виконання.

8. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання її копії (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Головуючий суддяО.М. Шешеня

Судді: М.М. Луцович

С.І. Рейті