Ухвала суду № 66949454, 29.05.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/4823/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г.Б.

Провадження № 22-ц/783/2847/17 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

Категорія: 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Жукровської Х.

з участю:представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 02 вересня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся в суд з заявою про скасування судового наказу від 15.04.2010 року, виданого Шевченківським районним судом м. Львова за заявою ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» про стягнення зі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.

Оскаржуваною ухвалою заяву ОСОБА_2 про скасування судового наказу від 15.04.2010 року - залишено без розгляду.

Ухвалу в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, в апеляційній скарзі, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, а матеріали справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції залишив без розгляду його заяву про скасування судового наказу у зв'язку із повторною неявкою заявника в судове засідання без поважних причин, за відсутності належних доказів скерування чи отримання ОСОБА_2 або його представником судових повісток. Вважає, судом першої інстанції невірно застосовано положення п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, оскільки нормами даної статті визначено правові наслідки неявки в судове засідання позивача у позовному провадженні, а не заінтересованої особи в порядку наказного провадження. Також зазначає, що відповідно до ч.6 ст. 105-1 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви. Отже, суд першої інстанції, після прийняття заяви про скасування судового наказу та призначення її до судового розгляду, не мав правових підстав залишати таку без розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд залишив заяву ОСОБА_2 про скасування судового наказу від 15.04.2010 року без розгляду, мотивуючи свій висновок повторною неявкою «позивача» в судове засідання без поважних причин, посилаючись при цьому на п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст. 105 ЦПК України боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та до неї копії документів подати заяву про його скасування.

Частини 2, 3 ст. 105 -1 ЦПК України передбачають, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч.1 ст. 105 цього Кодексу, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. Про залишення заяви про скасування судового наказу без розгляду чи про прийняття такої заяви суд постановляє ухвалу.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 105-1 ЦПК України заява про скасування судового наказу розглядається судом протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Неявка осіб, належними чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої.

За результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право: 1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення; 2) скасувати судовий наказ та роз»яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред»явлення позову; 3) змінити судовий наказ.

Відповідно до роз»яснень п. п. 21, 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №14 від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» враховуючи суть наказного (спрощеного) провадження, при розгляді заяви про скасування судового наказу не передбачено вирішення процесуальних питань про забезпечення доказів, призначення експертизи, зупинення провадження, закриття провадження у справі тощо. Повноваження суду за наслідками розгляду заяви про скасування судового наказу вичерпно визначені частиною восьмою статті 105-1 ЦПК. При цьому, як у разі залишення такої заяви без задоволення, так і в разі скасування судового наказу, суд постановляє ухвалу, у випадку скасування судового наказу роз»яснює, що стягувач має право на розгляд заявлених вимог у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред»явлення позову.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про скасування судового наказу від 15.04.2010 року, суд першої інстанції не мав правових підстав залишати таку без розгляду.

Залишаючи заяву без розгляду суд першої інстанції керувався п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України заява залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з»явився в судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Статтею 169 ЦПК визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі.

За змістом ч.3 ст. 169, п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки позивача, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка без поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для залишення заяви без розгляду стала неявка позивача в судове засідання 02.09.2016 року.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд не врахував, що неявка заявника не є повторною, така не є другою поспіль неявкою в судове засідання без поважних причин, оскільки представник заявника ОСОБА_3 був присутнім у судовому засіданні, призначеному на 01.07.2016 року, яке передувало судовому засіданню 02.09.2016 року, що підтверджується журналом судового засідання.

Відповідно до ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норма матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 слід задовольнити, ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 02 вересня 2016 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 303, п.4 ч.2 ст. 307, ст.ст. 311, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 02 вересня 2016 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Шеремета Н.О.

Судді: Ванівський О.М.

Цяцяк Р.П.