Постанова № 66949151, 30.05.2017, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/9136/16-а

пр.№ 2-а/464/248/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2017 року

Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді Теслюка Д.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Горбач О.І.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 обєднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 20.12.2016 р. звернулась в суд із адміністративним позовом, в якому, згідно із заявою про уточнення позовних вимог від 01.02.2017 р. просить визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у ОСОБА_3 районі м. Львова щодо відмови їй у поновленні пенсії за вислугу років та зобовязати здійснити виплату пенсії з 01.06.2015 р. по 01.01.2017 р.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона перебуває на обліку у відповідача з 02.07.2009 року та одержувала пенсію за вислугу років, право на яку набула відповідно до Закону України «Про прокуратуру». На даний час працює на посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Львівської області. Пенсія призначена на умовах ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати довічно. З 01.04.2015 року відповідачем виплату вказаної пенсії припинено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що грубо порушують її права.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 17.02.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у ОСОБА_3 районі м. Львова про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії залишено без розгляду.

Відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017 р. вищезазначену ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 17.02.2017 р. в частині залишення без розгляду позовних вимог за період з 20 червня 2016 року скасовано та направлено на новий розгляд для продовження її розгляду в цій частині.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, що наведені в адміністративному позові та заяві про уточнення позовних вимог, просить такий задовольнити.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2016 р. № 988 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" шляхом злиття управління Пенсійного фонду України у ОСОБА_3 районі м.Львова (пр. Червоної Калини, 35, м.Львів 79070; ЄДРПОУ: 20847365) та Управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі Львівської області (вул. Шевченка, 13, м.Пустомити, Львівська обл. 81100; ЄДРПОУ: 22371429), створене Галицьке об'єднання управління Пенсійного фонду України м.Львова (пр. Червоної Калини, 35, м.Львів 79070; ЄДРПОУ: 41249931). Таким чином, Галицьке об'єднання управління Пенсійного фонду України м.Львова є правонаступником всіх прав і обов'язків управління Пенсійного фонду України у ОСОБА_3 районі м. Львова та управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі Львівської області.

Представник відповідача ОСОБА_3 обєднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, надала суду пояснення аналогічні викладеним в письмових запереченнях. Відповідно до вказаних заперечень, статтею 47 Закону України«Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній з 01.04.2015 року) передбачено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, пенсії, призначені відповідно до цього Закону у період роботи особи (крім інвалідів І та ІІ групи, інвалідів війни ІІІ групи, учасників бойових дій та осіб, на яких поширюється чинність п. 1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які мають право на виплату пенсії в повному обсязі) на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» не виплачується. Після звільнення з роботи та подання до органу Пенсійного фонду України за місцем проживання трудової книжки із записом про звільнення або відповідно витягу з наказу, з дня, наступного за днем звільнення, пенсія виплачується у повному розмірі. Крім того, з 01.01.2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідно до якого в період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» призначені пенсії не виплачуються. У звязку з наведеним, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Окрім того, зазначила, що позивач передчасно звернулась до суду із даним позовом, оскільки до відповідача із заявою про відновлення пенсії не зверталась, рішенням управлінням щодо відмови в поновленні такої не приймалось. Також зазначила, що на даний час позивачу ОСОБА_1 відновлено пенсію у звязку із її звільненням 16.01.2017 року з органів прокуратури.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_1 станом на день подання позову працювала у прокуратурі Львівської області на посаді прокурора відділу ювенальної юстиції, вона з 02.07.2009 року перебуває на обліку у відповідача та одержувала пенсію за вислугу років, право на яку набула відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Пенсія призначена на умовах ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати довічно.

З 01.04.2015 р. відповідачем виплату пенсії за вислугу років позивачу ОСОБА_1 було припинено.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у звязку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року внесено зміни дост. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням внесених змін,стаття47 цього Законупередбачає, що тимчасово у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбаченихзаконами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цьогоЗакону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цьогоЗаконупоновлюється.

01 січня 2016 року набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24.12.2015 року, відповідно до якого у ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» абзаци другий і третій викладено в такій редакції: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються».

Далі, п. 22 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017 року, у частині третій статті 27 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Зазначена норма чітко встановлює, що пенсія особам, які працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбаченихзаконами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначена відповідно до цих Законів, не виплачується.

Виходячи з наведеного, підставою для припинення виплати пенсії є саме факт роботи особи, яка отримує пенсію і працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до певного спеціального закону, при цьому немає значення, чи набула особа таке право (тобто чи наявні підстави, визначені законом для її призначення - вік, інвалідність, тощо) чи ні.

Отже, на час роботи на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до спеціального закону -Закону України «Про прокуратуру», на ОСОБА_1 розповсюджується дія статтіст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в чинній редакції.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.02.2015 року № 213 передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно і доЗакону України «Про прокуратуру»,але при цьому вказана норма не містить припису щодо поновлення виплати пенсії як такої, у тому числі, призначеної на підставі Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Слід зазначити, що відповідно до наказу в.о. прокурора Львівської області Б.Подубинського №56к від 16 січня 2017 року, звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Львівської області у звязку із реорганізацією органів прокуратури та скороченням кількості прокурорів Львівської області та, як вбачається із довідки ОСОБА_3 обєднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова від 30.05.2017 р., позивачу ОСОБА_1 відновлено виплату пенсії у звязку із звільненням з органів прокуратури.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, починаючи з 20.06.2016 року, а тому в задоволенні таких слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 160-163,167 КАС України,

постановив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 обєднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії відмовити.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у повному обсязі.

Суддя Теслюк Д.Ю.