Ухвала суду № 66946982, 07.06.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/13472/16-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2017 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Дергачової Н.В., при секретарі судового засідання Меркуловій Ю.П., за участю: позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 їх представника ОСОБА_3, а також представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративний позов першого позивача - ОСОБА_1 та другого позивача - ОСОБА_2 до відповідача Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Перший позивач - ОСОБА_1 та другий позивач - ОСОБА_2звернули суду із адміністративним позовом до першого відповідача Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, за яким просять суд: визнати протиправним та скасувати рішення Ужгородської міськради від 30 серпня 2016 року № 359 «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею у власність площею 0,0019 га для будівництва індивідуальних гаражів по вулиці Корзо, 13 громадянину ОСОБА_5.

07.06.2017 року третя особа - ОСОБА_5 подав до суду заяву за якою просить закрити провадження у адміністративній справі з урахуванням правових позицій, висловлених Верховним Судом України у постановах від 11.10.2016 року у справі № 21-2158а16 та 11.11.2014 року у справі № 21-493а14, оскільки вважає, що цей спір слід вирішувати у порядку цивільного судочинства.

У судовому засіданні 07.06.2017 року позивачі та їх представник заперечили проти зазначеної заяви третьої особи, оскільки вважають, що судом було вірно відкрите провадження у справі саме за КАС.

Представник відповідача також заперечив проти задоволення судом зазначеної заяви.

Заслухавши сторін та їх представників, розглянувши матеріали справи та додатково надані суд дійшов наступного висновку.

Як зазначено у ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, як зазначено у п. 12 Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2014 року № 2, від 15 травня 2014 року № 6, від 22 травня 2015 року № 6, з аналізу норм статті 26 Закону N 280/97-ВР, статті 6 Закону України від 9 квітня 1999 року N 586-XIV "Про місцеві державні адміністрації", частини першої статті 116 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III випливає, що управління та розпорядження державним і комунальним майном є організаційно-правовою діяльністю суб'єктів владних повноважень - органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які здійснюють її шляхом прийняття актів з дотриманням встановленої процедури.

Відповідно до положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV, статті 148 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року N 436-IV власниками землі є держава, ОСОБА_6 Крим та територіальні громади. Конституційний Суд України в Рішенні від 1 квітня 2010 року N 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 КАС України вирішив, що органи місцевого самоврядування у земельних відносинах з громадянами та юридичними особами, в тому числі щодо вирішення питань розпорядження, передачі у власність, у користування земельних ділянок, а також їх вилучення, виступають виключно як суб'єкти владних повноважень.

Земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до статті 69 Закону України від 16 жовтня 1996 року N 422/96-ВР "Про Конституційний Суд України" рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Суд також враховує, що більш нові за часом висновки Верховного Суду України з цього питання, надані у справі № 21-3690а15 (постанова від 19.01.2016 року) та інших, свідчать про те, що висновок у справі, що розглядається, предметом якої є рішення Сільради про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, про те, що відповідач при його винесенні не здійснював владні управлінські функції, ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права, оскільки в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку що зазначена заява третьої особи не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 157, 165, 185, 186 КАС України

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 про закриття провадження у цій справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_7