Рішення № 66946547, 06.06.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/406/2017(м)

264/4689/16-ц

Головуючий в 1 інстанції Кузнецов Д.В.

Доповідач Пономарьова О.М.

Категорія 59

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2017 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Попової С.А., Ткаченко Т.Б.,

секретар судового засідання Гаркуша О.С.,

за участю

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплаченої державної допомоги за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради Донецької області на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 квітня 2017 року,

в с т а н о в и в:

17 серпня 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача та зазначав, що з 06 жовтня 2015 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ОСОБА_2 соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради Донецької області (колишнє найменування ОСОБА_2 соціального захисту населення Іллічівського району) та отримує щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на себе та на дружину ОСОБА_3 у розмірі 1 768,00 грн. За період з 06 жовтня 2015 року по 29 лютого 2016 року ОСОБА_1 виплачена державна адресна допомога в розмірі 8 554,84 грн.

При оформленні документів щодо надання щомісячної адресної допомоги ОСОБА_1 надав відомості, що не має у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції, та попереджений про обов?язок своєчасно повідомити про всі обставини, що впливають на виплату допомоги (працевлаштування, зміна складу сім`ї та таке інше).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач ОСОБА_3 має у власності двокімнатну квартиру, загальною площею 50,6 кв.м., житловою площею 27,6 кв.м., яка розташована за адресою: Донецька область, м. Слов?янськ, АДРЕСА_1. Вказаний населений пункт не входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження або населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року №1085-р. За період з 06 жовтня 2015 року по 29 лютого 2016 року виникла переплата бюджетних коштів у розмірі 8 554,84 грн.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_3 зайво виплачену щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на

оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 8 554,84 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378, 00 грн.

Рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 квітня 2017 року у позові ОСОБА_2 соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплаченої державної допомоги відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради Донецької області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду та задовольнити позовні вимоги і стягнути з ОСОБА_1 зайво виплачену щомісячну адресну допомогу у розмірі 8 554,84 грн та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 грн, оскільки однією з умов призначення щомісячної адресної допомоги є відсутність у володінні заявника на його сім?ї житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж райони проведення антитерористичної операції, а суд не визначив, чи здійснювалася у м. Слов?янськ, де розташована квартира відповідача, антитерористична операція на момент звернення відповідача за отриманням щомісячної адресної допомоги та у період отримання нею такої допомоги, а саме з 06 жовтня 2015 року по 29 лютого 2016 року.

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_1 заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, оскільки зазначена квартира хоча і зареєстрована на його імя, але придбана за кошти його доньки, де вона і мешкає з сімєю. Його дружина ОСОБА_3 померла 28 січня 2017 року.

Представник позивача ОСОБА_2 соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради Донецької області в судове засідання апеляційної інстанції не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується заявою про розгляд справи у відсутність представника позивача, в якій зазначено, що доводи апеляційної скарги підтримуються в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що місто Слов?янськ, де знаходиться квартира, що належить відповідачу ОСОБА_1, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» є населеним пунктом, де здійснювалася антитерористична операція.

Проте, погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна, виходячи наступного.

Відповідно до пупнкту 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи що відповідач ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_3 зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

06 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради Донецької області із заявою про

призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 9).

В заяві ОСОБА_1 надав письмову інформацію про відсутність у нього та членів сім?ї у володінні житлового приміщення розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.

Рішенням ОСОБА_2 соціального захисту населення Іллічівського (в теперішній час Кальміуського району) Маріупольської міської ради Донецької області від 16 жовтня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 призначено допомогу на проживання, як переміщеним особам, з 06 жовтня 2015 року по 05 квітня 2016 року в розмірі 1 768,00 грн (а.с. 12).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04 березня 2016 року № 54551286 відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить двокімнатна квартира, розташована за адресою: місто Слов?янськ, АДРЕСА_1.

Відповідно до пункту 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505, грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім?ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 зайво виплаченої державної допомоги , суд першої інстанції виходив з того, що місто Словянськ, де знаходиться квартира, що належить відповідачу ОСОБА_1, відповідно до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція зазначено як населений пункт, де здійснювалася антитерористична операція, проте не визначився, в який саме період вона здійснювалася у наведеному населеному пункті та чи не є місто Слов?янськ регіоном іншим, ніж тимчасово окупована територія України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Наказом Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07 жовтня 2014 року № 33/6/а визначено райони та терміни проведення антитерористичної операції Донецька і Луганська області з 07 квітня 2014 року.

Відповідно до розділу 2 пункту 4 розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» місто Словянськ зазначено як населений пункт, де здійснювалася антитерористична операція.

Проте, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 травня 2015 року № 428-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, в яких місто Словянськ Донецької області не зазначено.

Таким чином, на період з 06 жовтня 2015 року по 29 лютого 2016 року, коли відповідачу виплачувалася щомісячна адресна допомога, місто Словянськ Донецької області, де розташована квартира, що належить відповідачу на праві власності, не входило до переліку

населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і на території цього міста органи державної влади України здійснювали свої повноваження.

З урахуванням викладеного апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради Донецької області, а тому відповідно до положень ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог і стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради Донецької області зайво виплаченої щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, в розмірі 8 554,84 грн.

Заперечення відповідача про те, що він отримав тільки 2 536 грн, а не зазначену в позові суму 8 554,84 грн, спростовуються розрахунками позивача та рішенням № 26 від 21 березня 2016 року, з якого вбачається, що щомісячна адресна допомога перераховувалась відповідачу двічі за період з 06 жовтня 2015 року по 31 грудня 2015роу 5 018,84 грн, та з 01 січня 2016 року по 29 лютого 2016 року -3 536 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ч. 1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що при поданні позовної заяви ОСОБА_2 соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради Донецької області сплатило судовий збір в розмірі 1 450 грн (а.с.2), а повинно було сплатити судовий збір в розмірі 1 378 грн, який і просять відшкодувати. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради Донецької області, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 грн підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача.

Відповідно до п. 19 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, тому не сплачував судовий збір при поданні апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 4 ч. 2 п.1 пп. 6 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто 1 595 грн. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги позивача, з відповідача відповідно до положень ч. 2 ст. 88 ЦПК України в дохід держави належить стягнути судовий збір в розмірі 1 515,80 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області

в и р і ш и в:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради Донецької області задовольнити.

Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 квітня 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради Донецької області задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради Донецької області (87535, місто Маріуполь, вул. Чукаріна В.І., 17, ЄДРПОУ 25968793) зайво виплачену щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 8 554 (вісім тисяч пятсот пятдесят чотири) гривні 84 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради Донецької області (87535, місто Маріуполь, вул. Чукаріна В.І., 17, ЄДРПОУ 25968793) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПП НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір в розмірі 1 515 (одна тисяча пятсот пятнадцять) гривень 80 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді: С.А. Попова

ОСОБА_4