Ухвала суду № 66945135, 07.06.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/3909/17

Провадження № 1-кп/263/365/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі:

головуючого судді Шевченко О.А.,

при секретаріПахніц О.І.,

за участю:

прокурораКорольова А.А.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області до суду надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України

Обвинуваченому ОСОБА_2 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 09 червня 2017 року включно.

У судовому засіданні прокурор просив подовжити запобіжний захід відносноОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою на 2 місяці. Мотивуючи тим, що є всі підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 саме такого запобіжного заходу у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.Підставою вважати цей ризик реальним є те, що ОСОБА_2 не має міцних соціальних звязків, постійної роботи, є особою внутрішньо переміщеною, з скрутним майновим станом, будучи раніше судимим, на шлях виправлення та перевиховання не став, висновків для себе не зробив та знову скоїв кримінальне правопорушення.

Захисник ОСОБА_1 заперечував, просив замінити тримання під вартою на домашній арешт, вказуючи, що не з власної волі обвинувачений ОСОБА_2 став внутрішньо переміщеною особою, а тому це не можна ставити йому в провину, крім того зазначив, що ризик скоєння обвинуваченим нового злочину нічим не підтверджено.

Обвинувачений також заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Потерпіла в судове засідання не з'явилась, в матеріалах справи є заява про розгляд справи за її відсутності.

Розглядаючи клопотання щодо продовження терміну тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, суд приходить до висновку про необхідність задоволення даного клопотання та продовження терміну тримання обвинуваченого під вартою строком на два місяці, виходячи з наступних підстав.

Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що на суд покладається обов'язок незалежно від наявності клопотань сторони обвинувачення або захисту розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку з того моменту коли до обвинуваченого судом був застосований (або продовжений) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідностатті 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставами для застосування такого запобіжного заходу являються наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, а також наявність ризиків, передбачених ч.1ст. 177 КПК України, а саме: п.5 ч.1ст. 177 КПК України, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою вважати цей ризик реальним є те, що підозрюваний раніше судимий за вчинення корисливих злочинів та законних джерел доходів не має.

Згідностатті 178 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, постійного місця проживання не має, оскільки має два місця реєстрації : м. Горлівка та м. Маріуполь, вул. Бахчіванджи, б. 17/91, кв. 31(як особа переселенець), за якими не проживає та фактичне місце проживання якого було: АДРЕСА_1, і де на даний час він вже не мешкає, міцних соціальних зв'язків не має: не одружений, дітей не має; раніше судимим, обґрунтовано підозрюється органом досудового слідства у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке відповідно до вимогст. 12 КК Українивідноситься до категорії тяжких злочинів, і будучи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_2 має важкий майновий стан, оскільки обвинувачений освіти не має, не працює, у суду є всі підстави вважати, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, на думку суду, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2, з метою ухилення від покарання за злочин, який йому інкримінуються, може без перешкод залишити місце реєстрації проживання, та переховуватися від суду, чим буде перешкоджати розгляду кримінального провадження.

Вік та стан здоров'я ОСОБА_2, на думку суду, не перешкоджають застосуванню до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вказані обставини щодо обвинуваченого свідчать про те, що не перестали існувати ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, яке є єдиним запобіжним заходом, що буде гарантувати виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків в ході судового розгляду даного кримінального провадження.

Керуючисьст. 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_2, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів у Маріупольському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області по 05 серпня 2017 року включно.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Маріупольського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області та прокурору Донецької області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.А.Шевченко