Ухвала суду № 66941560, 18.05.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/7426/16-ц Головуючий у І інстанції Карабаза Н. Ф.Провадження № 22-ц/780/2089/17 Доповідач у 2 інстанції Коцюрба О. П.Категорія 18 18.05.2017

УХВАЛА

Іменем України

18 травня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Коцюрби О.П.,

Суддів - Сержанюка А.С., Мережко М.О.,

При секретарі - Бобко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Головного територіального управління юстиції у Київській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності на квартиру та звільнення майна з під арешту.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_3, Головного територіального управління юстиції у Київській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на квартиру та звільнення майна з під арешту.

В порядку забезпечення позову, ОСОБА_2 просила накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 заборонити Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області та будь-яким особам будь-яким чином вчиняти дії, направлені на зміну права власності на квартиру АДРЕСА_1

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 грудня 2016 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись з ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 грудня 2016 року, ОСОБА_2 оскаржила її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просила, скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 грудня 2016 року, постановити у справі нову ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову. Зазначила, що ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 13 грудня 2016 року постановлена з грубим порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 13 грудня 2016 року, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, а ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 13 грудня 2016 року скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

В ч. 2 ст. 151 ЦПК України вказано, що в заяві про забезпечення позову, повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Згідно ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, ОСОБА_2 наведені підстави для задоволення заяви про забезпечення позову, а саме те, що існують ризики, що третя особа може розпорядитись спірною квартирою, та відчужити її на користь невідомих осіб, що ускладнить, або зробить неможливим виконання рішення суду.

Вказаним обставинам, суд першої інстанції належної оцінки не дав, та постановив у справі поспішну ухвалу про відмову ОСОБА_2 в задоволенні заяви про забезпечення позову.

За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково, а ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 грудня 2016 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 грудня 2016 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: