Рішення № 66937790, 17.05.2017, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/3759/2016 Справа № 489/5325/15-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2017 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О.А.

при секретарі Кваші С.О.,

без участі представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта банк» (далі - Банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 р. Банк звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва із позовом до ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдавтотранс».

Посилаючись на тривалу прострочену заборгованість позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором від 4.01.2006 року №10601246002 (212-МК) (з доповненнями та змінами), відсутність добровільного виконання ОСОБА_2 договірних зобовязань на вимогу Банку та обовязок майнового поручителя ТОВ «Трейдавтотранс» за договором іпотеки від 12.01.2006 року задовольнити грошові вимоги Банку за рахунок належного товариству майна нежитлового обєкту, розташованого в м. Миколаєві, вул. Електронна, 72-а, просив в рахунок дострокового погашення заборгованості станом на 10.07.2015 року у сумі 2738360,15 грн. звернути стягнення на вказаний предмет іпотеки (склад загальною площею 167,0 кв.м.; склад загальною площею 96,9 кв.м.; щитова; прохідна загальною площею 10,0 кв.м.; адміністративно виробнича будівля загальною площею 77,0 кв.м.; котельна загальною площею 17,6 кв.м.; склад механізований загальною площею 860,5 кв.м.; навіс; вбиральня; будівля для ємкостей; №2, 3, 4, 8 споруди; №I покриття) та визнати за банком право власності на нього.

Предявлений окремо в лютому 2015 року до Ленінського районного суду м. Миколаєва позов Банку до ОСОБА_1, ТОВ «Трейдавтотранс» у цивільній справі 3489/344/15-ц з подібними вимогами: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 4.01.2006 року №10601246002 (212-МК) станом на 19.12.2014 року в розмірі 91666,78 доларів США, що еквівалентно 1445527,37 грн., звернути стягнення на нежитловий обєкт по вул. Електронна, 72-а в м. Миколаєві переданий ТОВ «Трейдавтотранс» в іпотеку Банку за договором від 12.01.2006 року, визнати за Банком право власності на зазначений нежитловий обєкт, зобовязати ТОВ «Трейдавтотранс» в особі директора ОСОБА_1 передати Банку правовстановлюючі документи не обєкт, технічну документацію, ключі від вхідних дверей тощо, ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.12.2015 року залишений без розгляду на підставі пункту 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

12.08. 2016 р. до розгляду судом була прийнята до розгляду остаточна редакція даного позову, в якому з кола відповідачів було виключене ТОВ «Трейдавтотранс» та змінений предмет позовної вимоги: стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором від 4.01.2006 року №10601246002 (212-МК) станом на 10.07.2015 року у сумі 2738360,15 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.08.2016 року справа була передана на розгляд Центральному районному суду м. Миколаєва на підставі пункту 1 ч. 1 ст. 116 ЦПК України.

В судове засідання представник Банку надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, свого представника або письмових заперечень до суду не направив.

Дослідивши надані докази, суд встановив такі обставини.

Згідно кредитного договору від 4.01.2006 року 212-МК ОСОБА_1 позичив в АКІБ «УкрСиббанк» 100000 доларів США на умовах надання йому кредитної лінії.

Крім того, додатковою угодою без дати між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було погоджене застосування методу нарахування процентів «30/360» та черговість погашення заборгованості позичальника. Також передбачені умови сплати позичальником пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу як у гривні так і в гривневому еквіваленті від суми платежу у валюті. Право на використання пені Банку надається починаючи з 32 календарного дня з дати порушення позичальником свого грошового зобовязання (а.с. 24 ).

Додатковою угодою №1 від 19.02.2009 року до кредитного договору від 4.01.2006 року сторони погодили зміну схеми повернення кредиту та сплати процентів на ануїтет та посилання на внутрішньобанківський номер договору №10601246002 у взаємостосунках між собою.

Додатковою угодою №2 від 19.02.2009 року до кредитного договору від 4.01.2006 року сторони погодили зміни договору при реструктуризації та продовження кінцевого терміну повернення кредиту у повному обсязі не пізніше 8.01.2021 року

ПАТ «Дельта Банк» набув право вимоги за кредитним договором від 4.01.2006 року №10601246002 (212-МК) купивши його у ПАТ «УкрСиббанк» на підставі договору від 8.12.2011 року.

Грошові зобовязання ОСОБА_1 як позичальника були забезпечені згідно договору іпотеки від 12.01.2006 року майном (склад загальною площею 167,0 кв.м.; склад загальною площею 96,9 кв.м.; щитова; прохідна загальною площею 10,0 кв.м.; адміністративно виробнича будівля загальною площею 77,0 кв.м.; котельна загальною площею 17,6 кв.м.; склад механізований загальною площею 860,5 кв.м.; навіс; вбиральня; будівля для ємкостей; №2, 3, 4, 8 споруди; №I покриття) належним ТОВ «Трейдавтотранс» на підставі договору купівлі-продажу від 20.11.2003 року. Договором іпотеки визначена вартість договору іпотеки 1011515 грн.

Із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень по судовій справі 915/1960/15 вбачається, що ТОВ «Трейдавтотранс» ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.12.2015 року визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою того ж суду від 2.02.2016 року затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Трейдавтотранс» на загальну суму 3406777 грн., в тому числі окремо включено до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ «Дельта Банк» у сумі 1011515,00 грн. із кредитного договору від 4.01.2006 року №10601246002 (212-МК) як забезпечені заставою майна боржника.

Із ухвали господарського суду Миколаївської області від 14.06.2016 року, якою визнано решту кредиторських вимог Банку згідно кредитного договору від 4.01.2006 року №10601246002 (212-МК) в сумі 2125208,74 грн. та включено їх до VІ черги реєстру вимог кредиторів, вбачається, що станом на 10.12.2015 року заборгованість ТОВ «Трейдавтотранс» перед Банком, складає 3 136 723,74 грн., а саме:

сума заборгованості за кредитом -58 069,41 доларів США або 1329494,38 грн. (згідно курсу НБУ);

сума заборгованості за відсотками - 44 673,16 доларів США або 1022788,34 грн. (згідно курсу НБУ);

пеня - 784 441,02 грн.

Ліквідатором ТОВ «Трейдавтотранс» вказані вимоги визнані повністю.

За змістом ухвали господарського суду Миколаївської області від 14.06.2016 року розподіл суми заборгованості за складовими боргу (тіло кредиту, проценти, пеня) перед Банком на забезпечену заставою, на незабезпечену заставою не проводився.

Обєкт іпотеки був реалізований за ціною 142355,46 грн. з аукціону 11.10.2016 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 2.03.2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 року (оприлюднена в ЄДСР 04.05.2017 року), заяву ПАТ «Дельта банк» про визнання недійсним результатів аукціону з реалізації майна банкрута, проведеного 11.10.2016 року залишено без задоволення

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3 % річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.

Згідно розрахунку наданого Банком в даній судовій справі, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором станом на 10.07.2015 року становить 2738360,15 грн., у т.ч. тіло кредиту 1268710,51 грн., проценти 868872,79 грн., пеня 577061,98 грн. сума 3% від простроченої заборгованості по тілу та процентах 9268,82 та 14446,05 грн.

Даний розрахунок відповідачем не спростований з посиланням на належні докази. Пеня у відповідності до п.?1 ч.?2 ст.?258 ЦК України нарахована за період прострочення, що не перевищує одного року

У відповідності до абз.1, 2 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобовязаннями, які воно забезпечує. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, повязаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

Згідно ст. 534 ЦК України та визначеною кредитним договором домовленістю проценти, у т.ч. прострочені, погашаються у першу чергу.

Сума визнаних ліквідатором ТОВ «Трейдавтотранс» вимог Банку по процентах в судовій справі 915/1960/15 складає 1022788,34 грн.

Виручені 142355,46 грн. за реалізацію обєкта іпотеки згідно наведених норм закону та у відповідності до розміру забезпечених вимог до банкрута ТОВ «Трейдавтотранс» 1011515,00 грн. повинні бути спрямовані на задоволення забезпечених вимог ПАТ «Дельта Банк».

Однак різниця між заявленими позовними вимогами в даній судовій справі по стягненню процентів 868872,79 грн. та визнаними в судовій справі 915/1960/15 - 1022788,34 грн. мають різницю (153915,55 грн.) більшу за суму отриману від реалізації предмету іпотеки, а тому виручені з аукціону кошти при стягнення боргу по процентах не враховуються при стягненні процентів в даній справі, а тому позов підлягає задоволенню повністю в межах позовних вимог.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України та ставок судового збору згідно відповідного Закону (в редакції Закону №1774-VІІІ від 06.12.2016 року) з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути 1,5% від суми задоволених позовних вимог 41075,40 грн. (2738360,15 грн. х 1,5%), оскільки позов предявлений юридичною особою.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 58 - 60, 88, 209, 212 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Дельта банк» (далі - Банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Дельта банк» з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 2738360,15 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір 41075,40 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд шляхом подання в 10 (десяти) денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо сторони, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Гуденко О.А.