Рішення № 66932069, 31.05.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/998/16-ц 22-ц/774/1011/К/17

Справа № 177/998/16-ц Головуючий у 1-ій інстанції

Провадження 22-ц/774/1011/К/17 ОСОБА_1

Категорія 26 (III) Доповідач: Барильська А.П.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 травня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар: Чубіна А.В.,

за участю: представника Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» - ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт», Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт», Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоровя,-

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2016 року ОСОБА_3.звернувсядо Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт», Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоровя. Позов згодом було уточнено.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 1984 по 2011 рік він пропрацював на різних робочих посадах ПАТ «ЦГЗК». Починаючи з 2011року до 2013 року він працював у TOB «Кривбассремонт».

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 20.08.2013 підтверджена вина відповідачів.

Довідкою МСЕК встановлено 15% втрати професійної працездатності.

Внаслідок чого він змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури, лікування.

У зв'язку з ушкодженням здоров'я порушено нормальні життєві зв'язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, в нього постійно виникають складнощі у зв'язку загальною слабістю, втомою, постійними болями.

Позивач вважає, що у зв'язку з отриманими професійними захворюваннями йому спричинено моральну шкоду, а тому просив суд стягнути на його користь з TOB «Кривбассремонт» в рахунок відшкодування моральної шкоди 160020 грн. та з ОСОБА_4 «ЦГЗК»в рахунок відшкодування моральної шкоди 160020грн.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2017 рокупозов ОСОБА_3 задоволено частково та на його користь з TOB «Кривбассремонт» стягнуто 8000 грн. моральної шкоди, та з ОСОБА_4 «ЦГЗК» 8000 грн. моральної шкоди, суми стягнутібез відрахування податку з доходів фізичних осіб, а також на користь держави з кожного з відповідачів стягнуто - судовий збір в розмірі по 551,20 грн.

В апеляційній скарзі відповідач TOB «Кривбассремонт» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне встановлення обставин справи. Зокрема, судом не враховано, що факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами, а розмір моральної шкоди, що визначений судом до стягнення, є необґрунтованим та значно завищеним, не відповідає засадам виваженості, розумності і справедливості, а також характеру і тривалості фізичних та моральних страждань позивача. Крім того представник апелянта вважає, що відсутня вина підприємства у заподіянні моральної шкоди позивачу.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_4 «ПівнГЗК» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, судом не враховано, що позивач тривалий час працював на інших підприємствах, що свідчить про відсутність вини підприємства відповідача у заподіянні моральної шкоди позивачу. Вважає, що факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами, а розмір моральної шкоди, що визначений судом до стягнення, є необґрунтованим та значно завищеним, не відповідає засадам виваженості, розумності і справедливості, а також характеру і тривалості фізичних та моральних страждань позивача. Апелянт зауважує, що висновок МСЕК та надані позивачем медичні документи не є доказом спричинення моральної шкоди, а розмір моральної шкоди визначено без урахування судової практики по даній категорії справ.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ТОВ «Кривбасремонт» та ОСОБА_4 «ПівнГЗК» підлягають частковому задоволеннюз наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 з 1984 року по 2011 рік працював на різних робочих посадах ПАТ «ЦГЗК», а з 2011 до 2013 року працював у TOB «Кривбассремонт», що підтверджується копією трудової книжки (а.с.11-16).

Згідно п. 17 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 16 серпня 2013 року (Форма П-4) встановлено причину професійного захворювання: перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу: умови праці слюсаря чергового та з ремонту устаткування за концентрацією аерозолю переважно фібро генної дії у повітрі робочої зони кремнію діоксину аморфного у суміші з оксидами марганцю у вигляді аерозолю конденсації зі вмістом кожного з них не більше 10% відносяться до 3 класу 2 ступеня шкідливості. Аерозоль переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, концентрація в мг/м.куб.: кремнію діоксину аморфного у суміші з оксидами марганцю у вигляді аерозолю конденсації зі вмістом кожного з них не більше 10% - 3,0 при гранично допустимій до 1,0 (а.с. 7-10).

Із довідки МСЕК серії АБ № 0007441 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності від 23.09.2013 вбачається, що позивачу при первинному огляді встановлено 15% втрати професійної працездатності (а.с. 5). Висновком МСЕК серії АБ № 0004899 від 22.07.2014 року позивачу при повторному огляді встановлено 15% втрати професійної працездатності безстроково (а.с.6).

З медичного висновку лікарсько-експертоної комісії спеціалізованого профспілкового лікувально-профілоктичного закладу про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 16.07.2013 видно, що ОСОБА_3 поставлений діагноз: «захворювання легень першої стадії (пило токсичний бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.). ЛН першошо-другого ступеня». Та зазначено, що це захворювання є професійним та встановлено на підстав тривалого стажу роботи в шкідливих умовах 28 років 04 місяці (а.с.17).

На підставі встановлених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для відшкодування позивачу у звязку з отриманими позивачем на виробництві професійними захворюваннями моральної шкоди відповідачами, з вини яких йому й заподіяно моральну шкоду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоровя, однак не погоджується із визначеним судом розміром моральної шкоди, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням був встановлений. Він отримав професійні захворювання, первинно втратив працездатність у розмірі 15% згідно висновку МСЕК від 23.09.2013 року.

Заподіяне позивачеві професійне захворювання під час виконання ним трудових обов'язків на підприємствах відповідачів, спричиняє йому моральні й фізичні страждання, які обмежують його можливість вести звичний спосіб життя, тягнуть за собою не відновлення здоров'я, відчуття болю.

Як вбачається з акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 20 серпня 2013 року, причиною професійних захворювань позивача є робота протягом 28 років 04 місяців у шкідливих умовах.

Як вбачається з п. 17 акту розслідування причин виникнення професійного захворювання від 20.08.2013 року причиною професійного захворювання ОСОБА_3 є робота тривалий час в умовах, які характеризувались перевищенням гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, без зазначення конкретних осіб яки порушили ст.. 153 КЗпП України та законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти та нормативи, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», у звязку із неможливістю визначення конкретних посадових осіб, враховуючи тривалий стаж роботи ОСОБА_3 впродовж 28 років 04 місяців у умовах впливу шкідливих виробничих факторів.

Проте, з урахуванням зазначеного, порушення відповідачами положень ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України Про охорону праці, якими передбачено обовязок підприємства забезпечити безпечні й нешкідливі умови праці, встановлено самим актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 20.08.2013 року (а.с.7-10), а тому доводи відповідачів про відсутність їх вини у спричиненні моральної шкоди позивачу та не зазначення позивачем конкретного нормативного документу, який порушив відповідач, у сфері охорони праці , колегія суддів визнає безпідставними.

Спростовуються й доводи представників відповідачів, які наведені ними в апеляційних скаргах, щодо відсутності підстав відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3., оскільки факт заподіяння моральної шкоди у зв'язку з отриманими ним професійними захворюваннями встановлений в судовому засіданні. Так, позивач позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, в нього постійно виникають складнощі у зв'язку загальною слабістю, втомою, постійними болями, перебуваючи на лікуванні, він не міг і не може вести повноцінний образ життя, відчуває фізичні страждання, фізичну біль, обґрунтовану важкістю самопочуття та особливостями лікування, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів, все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному стані, на даний час його самопочуття не поліпшується. Позивач в зв'язку зі станом свого здоров'я переносить моральні страждання та переживання.

Посилання представників відповідачів в апеляційних скаргах на те, що позивач з власної волі протягом тривалого часу виконував роботу в шкідливих умовах праці, а відповідачі забезпечували його засобами колективного та індивідуального захисту і скорочував час дії шкідливих факторів виробництва відповідно до норм законодавства, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки здійснення відповідачами заходів для забезпечення працівникам безпечних умов праці, які не усунули впливу негативних факторів, не впливають на право позивача на відшкодування завданої моральної шкоди за умови доведеності такої шкоди.

Разом з тим колегія суддів погоджується з доводами апеляційних скарг представника ТОВ «Кривбасремонт» та ОСОБА_4 «ЦГЗК»про те, що визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідачів на користь позивача, визначено ним, без урахування засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема, судом не враховано характер отриманого професійного захворювання та період роботи позивача на підприємствах ТОВ «Кривбасремонт» та ОСОБА_4 «ЦГЗК» у шкідливих умовах праці, із загального стажу в шкідливих умовах. При цьому колегія суддів прийнявши до уваги вказані обставини та з урахуванням засад розумності виваженості та справедливості, вважає за необхідне зменшити розмір стягнутої з відповідача ТОВ «Кривбасремонт» на користь позивача суми коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди з 8000 грн. до 5000 грн., та зменшити розмір стягнутої з відповідача ОСОБА_4 «ЦГЗК» на користь позивача суми коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди з 8000 грн. до 5000 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційні скаргі підлягають частковому задоволенню, а рішення суду має бути змінене в частині розміру стягнутої моральної шкоди з ТОВ «Кривбасремонт» та ОСОБА_4 «ЦГЗК».

Керуючись ст.ст. 303, 307 п.3 ч.1 ст.309, ст.ст. 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» та Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» задовольнити частково.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2017 рокув частині розміру моральноїшкоди, стягнутоїз Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» та Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»на користь ОСОБА_3, змінити, зменшивши розмір стягнутої моральної шкоди з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» на користь ОСОБА_3до 5000 (пять тисяч) гривень, та зменшивши розмір стягнутої моральної шкоди з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_3до 5000 (пять тисяч) гривень.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту йогопроголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: