Ухвала суду № 66930695, 01.06.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/4409/17

у справі № 760/9513/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2017 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Коробенко С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Кредитної спілки «КС Володар» про захист прав споживачів та визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеною заявою та просив її задовольнити.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Представник Позивача не надав суду документ, що підтверджує сплату судового збору, посилаючись на ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

З цього питання Верховний Суд України у справі № 6-1121цс16 від 30.11.2016 зробив наступні висновки.

Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст.79 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.3 ст.2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Наведені норми процесуального права дозволяють сформулювати загальне правило: процесуальні дії мають вчинятися за нормами процесуального закону, чинними на момент вчинення цих дій.

Під час вчинення процесуальних дій, які вимагають сплати судового збору, пільги зі сплати судового збору мають визначатися на момент вчинення певної процесуальної дії.

З огляду на зазначене можна дійти висновку про те, що процесуальний закон визначає свою дію в часі саме за часом вчинення відповідних процесуальних дій.

За таких умов Закон України «Про судовий збір» має застосовуватися в редакції, яка діяла на момент вчинення певної процесуальної дії.

Станом на день подання позову редакція ст.5 Закону України «Про судовий збір» не містила пільги у вигляді звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Виходячи з викладеного, Позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 640 грн. за немайнову вимогу (визнання договору № ДЗ-197.2 від 29.10.2012 року недійсним) і 640 грн. за майнові вимоги за реквізитами Солом'янського районного суду м. Києва, а саме: УДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача /код за ЄДРПОУ/: 38050812, рахунок отримувача: 312 122 067 000 10, банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві, код банку отримувача /МФО/: 82 00 19, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Крім того, суд пропонує Позивачу конкретизувати позовні вимоги без застосування альтернативи «або».

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених законом вимог, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кредитної спілки «КС Володар» про захист прав споживачів та визнання правочину недійсним залишити без руху, надавши строк на усунення недоліків терміном на п'ять днів з моменту отримання даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: