Ухвала суду № 66929429, 06.06.2017, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/17907/15-ц

4-с/357/27/17

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Цуранова А. Ю. , при секретарі Солом'яна Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Біла Церква скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Тролейбусне управління» на бездіяльність державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2017 року начальник Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Тролейбусне управління» ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеною скаргою.

Вказував, що згідно рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 01.04.2016 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь КП БМР «Тролейбусне управління» борг в розмірі 97 874,92 грн. і судові витрати в розмірі 1 468,12 грн.

22.06.2016 року за заявою скаржника, для примусового виконання зазначеного рішення відкрите виконавче провадження і зобовязано боржника в семиденний термін виконати судове рішення в добровільному порядку.

09.03.2017 року представник КП БМР «Тролейбусне управління» відвідав відділ державної виконавчої служби де зясував, що державний виконавець Кравчук А.О. не вчинила жодних дій по виконанню рішення суду.

Посилаючись на те, що внаслідок бездіяльності державного виконавця КП БМР «Тролейбусне управління» не може отримати належні йому кошти від боржника, просив суд:

1) визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 щодо виконання судового рішення;

2) зобовязати державного виконавця Кравчук Альону Олексіївну виконати виконавчі дії, необхідні для примусового виконання рішення суду від 01.04.2016 року про стягнення коштів з ОСОБА_2, зокрема, здійснити розшук коштів і майна боржника і їх арешт, звернутися до суду з поданням про обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав скаргу та просив її задовольнити.

Державний виконавець Кравчук А.О. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні скарги, оскільки нею були вжиті всі необхідні заходи для виконання рішення суду, в тому числі накладено арешт на все майно боржника. Крім того, після відповіді з міграційної служби щодо наявності у боржника паспорта для виїзду за кордон було подано до суду відповідне подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2

Заслухавши пояснення представника скаржника та державного виконавця, дослідивши матеріали справи, а також матеріали виконавчого провадження № 17/880 відносно ОСОБА_2, судом встановлено наступне.

22.06.2016 року за заявою КП БМР «Тролейбусне управління» відкрите виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа № 2/357/877/16 виданого 08.06.2016 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП БМР «Тролейбусне управління» боргу в сумі 97 874,92 грн. та судові витрати в розмірі 1 468,12 грн.

04.07.2016 року в рамках зазначеного виконавчого провадження державним виконавцем накладений арешт на все майно боржника, про що винесена відповідна постанова.

16.05.2017 року Білоцерківським міським відділом ДВС було подано до суду подання відносно ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.

Докази, які спростовують встановлені судом обставини, в матеріалах справи відсутні.

При вирішенні скарги суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом шостим-сьомим частини третьої ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку та накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно змісту п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

З аналізу зазначених норм вбачається, що накладення арешту на майно або звернення за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України належить до прав державного виконавця, які він може використовувати на власний розсуд, з урахуванням завдання виконавчого провадження та дотриманням встановленої законом процедури.

Відповідно до ч. 3 ст. 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити, оскільки судом встановлено, що державним виконавцем вживаються необхідні заходи щодо примусового виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 383-389 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Тролейбусне управління» на бездіяльність державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом пяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя ОСОБА_4