Постанова № 6692771, 22.04.2009, Олевський районний суд Житомирської області

                                                                  Справа № 2- а-375\2009 рік

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

22 квітня 2009 року                                                                                           м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області

в складі : головуючого – судді Ковальчука М.В.

при секретарі  Кострицькій Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області про визнання дій неправомірними, а також стягнення недоплаченої грошової допомоги громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення

В С Т А Н  О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації Житомирської області неправомірними, а також стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 47 668, 45 грн. грошової допомоги як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення,  у зв’язку з тим, що вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії, проживає на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Позивачка, згідно поданої заяви, позовні вимоги підтримала повністю.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення.          

В судовому засіданні встановлено, що позивачка є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії. Територія, на якій працює позивачка, а саме сел. Нові Білокоровичі Олевського району Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується довідкою селищної ради, посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З січня 2003 року і по даний час позивачка працює в СП «Білокоровицька хлібопекарня», яка з 01 серпня 2003 року була реорганізована шляхом злиття до Білокоровицького ССТ з передачею активів та всіх боргових зобов»язань, що знаходиться в сел. Нові Білокоровичі Олевського району Житомирської області і отримує щомісячно в управлінні праці та соціального захисту населення в Олевському районі доплату в розмірі 10.50 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 всупереч нормам Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача.            

 З січня 2003 року по грудень 2008 року, тобто протягом останніх шести років позивачці не доплачена доплата, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“  як особі,  яка працює  на  території радіоактивного забруднення в сумі 47 668, 45 грн., крім виплачених коштів в сумі  715,  55 грн., що стверджується розрахунком заборгованості наданому позивачкою, який судом перевірено і встановлено, що розрахунок зроблено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останніх шести років та відповідно до розміру допомоги встановленої законом.  

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст.  39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з якої слідує, що громадянам, які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення проводиться доплата у розмірі двох мінімальних заробітних плат, яка встановлена на час виплати. Доплата нараховуються та виплачуються за місцем роботи та проживання.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри доплати. Виплата доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірною, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.  Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання доплати  в розмірі, зазначеному в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, оскільки управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації проводить виплати зазначених коштів.

Зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» слідує, що до структури заробітної плати включаються доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати, а тому доплата, яка передбачена ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відноситься до структури заробітної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України слідує, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.            

Керуючись ст.ст. 8, 21, 22, 130 Конституції  України,  ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), Рішенням Конституційного суду  України  № 6рп/2007 від 09.07.2007 року, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України суд,-                                        

ПОСТАНОВИВ:

Позов  ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області про визнання дій неправомірними, а також стягнення недоплаченої грошової допомоги громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення -  задовольнити.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області щодо не донарахування та недовиплати коштів, передбачених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області  на користь ОСОБА_1 47 668, 45 гривень доплати за роботу на радіоактивно – забрудненій території.            

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області державне мито в сумі 476. 68 грн. в прибуток держави.            

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя: