Ухвала суду № 66927416, 31.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1563/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Литвинова І.В.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Глиняного В.М., Паленика І.Г.

при секретарі судового засідання Міленко О.В.

з участю:

прокурора Дяченка О.О.

представника власника майна ТОВ «Рікус», ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «РІКУС» ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 лютого 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Геги Р.В., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України Вакаровим Д., та накладено арешт на грошові кошти та видаткові операції, які знаходяться на рахунках ТОВ «РІКУС» (код ЄДРПОУ 39062310) відкритих в ПАТ «Вернум банк» (МФО 380689) м. Київ, проспект Гагаріна Юрія 17в, розрахунковий рахунок №26506010105793, із забороною службовим особам та працівникам ТОВ «РІКУС», їх представникам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, окрім здійснення обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати, починаючи з 23.02.2017 року.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував обставини вчинення ймовірного злочину, правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, та прийшов до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «РІКУС» відкритих в ПАТ «Вернум банк», оскільки вказані грошові кошти можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення або набуті в результаті його вчинення, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник власника майна ТОВ «РІКУС» ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволені клопотання слідчого.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що ТОВ «РІКУС» не може мати відношення до схем з ПДВ, оскільки не є платником ПДВ, а операції за цінними паперами не є об'єктом оподаткування ПДВ. Додає, що керівництву товариства не відомі обороти з отримання на свої рахунки 518 млн. гривень.

Далі в апеляційній скарзі представник зазначає, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не встановлювала фіктивність товариства «РІКУС», та не має повноважень для цього.

Також апелянт стверджує, що ТОВ «РІКУС» від зазначених в клопотанні слідчого юридичних осіб кошти не отримувало. Додає, що на даний момент у товариства грошові кошти відсутні, власники та керівництво змінилися, усі попередні зв'язки припинені.

Крім того, апелянт звертає увагу суду на той факт, що слідчий суддя, всупереч вимогам ч. 4 ст. 173 КПК України, арештував усі рахунки ТОВ «РІКУС», що повністю паралізувало діяльність товариства.

Далі зазначає, що спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача та вказує, що дане кримінальне провадження триває з 07.05.2014 року, у якому досі немає ні підозрюваного, ні обвинуваченого, а тому, на думку апелянта, арештоване майно не може підлягати спеціальній конфіскації.

Також автор апеляційної скарги зазначає про штучність кримінального провадження, яке спрямоване на створення перешкод у діяльності товариства. Додає, що слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва Литвиновою І.В. прийнято відносно товариства «РІКУС» чотири ухвали одного змісту, за клопотанням одного і того ж слідчого, які подавалися окремо, що на думку апелянта, виходячи із закону випадковості чисел, не могли потрапити до одного судді.

Одночасно апелянт зазначає, що копія оскаржуваної ухвали власнику майна не надсилалася, про її наявність товариство дізналося 01 березня 2017 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, у зв'язку із чим 04 березня 2017 року подано апеляційну скаргу.

В доповненнях до апеляційної скарги апелянт зазначає про необґрунтовану відмову судом першої інстанції в ознайомленні з матеріалами провадження.

Крім того, в додаткових поясненнях представник ОСОБА_1 вказує на відсутність доказів зв'язку товариства «Рікус» з іншими учасниками газової схеми та отримання товариством 518 млн. грн..; відсутність у матеріалах провадження постанови про визнання грошових коштів речовими доказами; недоведеність епізоду щодо ухилення фігурантів справи від сплати ПДВ на суму 9,8 млн. грн..; відсутність повідомлення про підозру жодній особі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна ТОВ «Рікус», ОСОБА_1, який підтримав вимоги за апеляційною скаргою та просив її задовольнити, прокурораДяченка О.О., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги представника товариства «Рікус», дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ТОВ «Рікус» ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що власник майна та його представник у судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймали, про наявність оскаржуваної ухвали апелянту стало відомо 01 березня 2017 року за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень, апеляційна скарга подана 04 березня 2017 року (відповідно до штампу на конверті), п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не порушено, а тому і не підлягає поновленню.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженні Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження № 42014000000000375, відомості про яке 07.05.2014 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч.ч. 1, 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч.ч. 2, 1 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

Слідчий в особливо важливих справах управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Гега Р.В., за погодженням із прокурором відділу Генеральної прокуратури України Вакаровим Д., звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти та видаткові операції, які знаходяться на рахунках ТОВ «РІКУС» відкритих в ПАТ «Вернум банк», за адресою: м. Київ, проспект Гагаріна Юрія 17в, розрахунковий рахунок №26506010105793, із забороною службовим особам та працівникам ТОВ «РІКУС», їх представникам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, окрім здійснення обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати, яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23.02.2017 року задоволено.

З цим рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.

Як вбачається з матеріалів провадження, старший слідчий в особливо важливих справах управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Гега Р.В., звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що слідчий, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження речового доказу, першочергово має визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій має зазначити підстави визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, проте таких дій слідчим вчинено не було, з огляду на відсутність у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання майна речовим доказом.

Наведені обставини, на переконання колегії суддів, свідчать про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу, а іншої мети ініціатором клопотання не зазначено та не доведено прокурором у судовому засіданні.

Таким чином, у зв'язку із викладеним, колегія суддів переконана, що у такому випадку не можливо досягти інтересів досудового розслідування, забезпечити збереження речових доказів, які у подальшому можуть досліджуватись судом.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведених порушень КПК України, є передчасними, а тому не заслуговують на увагу у даному судовому засіданні.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, за недоведеності необхідності арешту майна, який явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження, апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого як такого, що внесене до суду із порушенням вимог ст. 171 КПК України.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172 ,173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Рікус» ОСОБА_1, задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Геги Р.В. та накладено арешт на грошові кошти та видаткові операції, які знаходяться на рахунках ТОВ «РІКУС» відкритих в ПАТ «Вернум банк» м. Київ, проспект Гагаріна Юрія 17в, розрахунковий рахунок №26506010105793, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволені клопотання слідчого в особливо важливих справах управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Геги Р.В., за погодженням із прокурором відділу Генеральної прокуратури України Вакаровим Д.В., по накладенню арешту на грошові кошти та видаткові операції, які знаходяться на рахунках ТОВ «РІКУС» відкритих в ПАТ «Вернум банк» м. Київ, проспект Гагаріна Юрія 17в, розрахунковий рахунок №26506010105793.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

____ _______ ______

МасенкоД.Є. Глиняний В.П. Паленик І.Г.