Ухвала суду № 66926932, 06.06.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

06.06.2017 Справа № 914/2967/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Малех І.Б.

Хабіб М.І.

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу господарського суду Львівської області від 29.11.2016р.

у справі № 914/2967/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС», м.Пустомити

про визнання банкрутом

В С Т А Н О В И В :

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Львівської області від 29.11.2016р. про прийняття заяви про порушення провадження у справі № 914/2967/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС», м.Пустомити учасник товариства - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, оскільки, скаргу подано на ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною третьою статті 22 ГПК України визначено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Як вбачається із матеріалів справи № 914/2967/16 предметом оскарження до суду апеляційної інстанції є ухвала господарського суду Львівської області від 29.11.2016р., якою прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс», м.Київ про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС» до розгляду у підготовчому засіданні.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначають спеціальний порядок оскарження судових рішень місцевого господарського суду у справі про банкрутство в апеляційному та касаційному порядку.

Так, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 8 вказаного Закону, ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.

Відповідно до ст.106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені у апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство у випадках, передбачених Законом про банкрутство.

Однак, ні Господарським процесуальним кодексом України, ні ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачена можливість оскарження ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство до розгляду.

Суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, як така, що забезпечує рух судового процесу, не може оскаржуватись в апеляційному порядку окремо.

У відповідності до п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" (із змінами та доповненнями) якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд згідно з ч.2 ст.106 ГПК України повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Якщо ж місцевий господарський суд помилково не повернув апеляційну скаргу та направив її до апеляційного господарського суду, то останній відмовляє в прийнятті такої скарги з посиланням на статтю 91 та частину другу статті 106 ГПК України

За викладених обставин, суд прийшов до висновку про відмову в прийнятті апеляційної скарги до провадження.

Керуючись ст.ст.86, 91, ч.2 ст.106 Господарського процесуального кодексу України,-

апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити ОСОБА_2 в прийнятті апеляційної скарги до провадження.

2. Апеляційну скаргу та додані до неї матеріали повернути скаржнику.

Головуючий Михалюк О.В.

Суддя Малех І.Б.

Суддя Хабіб М.І.