Рішення № 66926611, 31.05.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/65/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2017 Справа № 908/855/17

за позовом Приватне підприємство ДРАГ (69063, АДРЕСА_1)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АНДРІЇВСЬКЕ (72550, Запорізька область, Якимівський район, с. Андріївка, вул. Кірова, 16)

про стягнення 213 189,04 грн.

Суддя Н.А. Колодій

Представники

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 05.05.2017р. № б/н;

Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 03.01.2017р. № б/н

До господарського суду Запорізької області звернулося Приватне підприємство ДРАГ з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АНДРІЇВСЬКЕ про стягнення 213 189,04 грн., з яких 120 000,00 грн. сума основного боргу, 9 429,04 грн. 3% річних, 83 760,00 грн. інфляційних витрат.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.04.2017 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/855/17, присвоєно номер провадження справи 32/65/17, з призначенням судового засідання на 31.05.2017 р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовує їх ст. ст. 22, 526, 623,625 ЦК України.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти заявлених позовних вимог щодо наявності заборгованості у нього перед позивачем, при цьому подав клопотання про відстрочення судового рішення до 01.10.2017р., у звязку з скрутним становищем товариства.

Суд приймає до розгляду клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду.

У засіданні суду 31.05.2017 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30.04.2014 р. між ПП ДРАГ (продавець) та ТОВ АНДРІЇВСЬКЕ (покупець) укладено контракт № 22, згідно з п.1.1. якого, постачальник зобовязується поставити засоби хімічного захисту рослин (товар), а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар у кількості і за цінами згідно відвантажувальних накладних.

Відповідно п. 2.2 контракту, товар поставляється в обсягу і по цінам: найменування «Раундап»; об'єм 1000 л; ціна за 1 л/кг, без НДС 100,00 грн.; сума 120 000,00 грн. с НДС.

Загальна сума контракту складає 120 000,00 грн. в т.ч. НДС 2000,00 грн.

Згідно п.п. 3.1, 3.2, покупець зобовязується провести передоплату в розмірі 0%, остаточну суму оплатити не пізніше 01.09.2014р.

Датою поставки вважається дата відмітки покупця про отримання товару в накладній.

Згідно зі ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Сторонами договору поставки є постачальник і покупець, які здійснюють підприємницьку діяльність.

Предметом (обєктом) договору поставки є товар, призначений для підприємницької діяльності або інших цілей, не повязаних з особистим та іншим споживанням Зокрема, це продукція, призначена для виробничого споживання (обладнання, матеріали тощо).

Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як і будь-який інший консенсуальний договір, він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо істотних умов. Цей договір є двостороннім, бо права та відповідні обовязки виникають для обох сторін договору. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що одержану від постачальника продукцію покупець оплачує за погодженими цінами.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов контракту позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 120 000,00 грн., що підтверджується підписаною відповідачем видатковою накладною № 529 від 30.04.2014р., та довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 4 від 29.04.2014р., копії яких містяться в матеріалах справи.

В свою чергу відповідач свої зобовязання по оплаті поставленого позивачем товару не здійснив, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 120 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 120 000,00 грн. і доказів її погашення суду не надано, то вимога позивача про стягнення 120 000,00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Крім того, у звязку з простроченням відповідачем грошового зобовязання позивачем заявлені вимоги про стягнення з боржника 9 429,04 грн. 3 % річних та 83 760,00 грн. інфляційних витрат.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування вказаних сум, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних витрат є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, відповідачем заявлено клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду до 01.10.2017р. В обґрунтування клопотання заявник вказує на тяжкі фінансові умови підприємства, які склалися в результаті загибелі частини врожаю в 2012-2013 роках, у звязку з погодними умовами, і також недоотримання сподіваного врожаю в 2014-2015 роках, що призвело до значних збитків підприємства та накопичення боргів. Вказує, що відповідач є сільськогосподарським підприємством основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур, тому до збору врожаю в поточному році відповідач не зможе розрахуватися з позивачем.

Розглянувши клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення, суд зазначає, що відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити його виконання. За сталою практикою відстрочку або розстрочку може бути надано у випадку наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття відповідних заходів не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Зясувавши обставини щодо заяви про надання відстрочки виконання рішення, суд зазначає, що у даній справі позивачем заявлено до стягнення крім основного боргу, ще втрати від інфляції та 3% річних. Суд приймає до уваги факти та доводи, викладені відповідачем, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, вважає за можливе задовольнити частково клопотання про відстрочку виконання рішення, та відстрочити виконання рішення по даній справі до 01.09.2017р.

Відповідно до ст. ст. 49 ГПК України, судові витрати, покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.Позов Приватного підприємства ДРАГ до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АНДРІЇВСЬКЕ про стягнення 213 189,04 грн. задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АНДРІЇВСЬКЕ (72550, Запорізька область, Якимівський район, с. Андріївка, вул. Кірова, 16, ЄДРПОУ 31120867) на користь Приватного підприємства ДРАГ (69063, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 32585194) 120 000 (сто двадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 9 429 (девять тисяч чотириста двадцять девять) грн. 04 коп. 3% річних, 83 760 (вісімдесят три тисячі сімсот шістдесят) грн. 00 коп. інфляційних витрат та 3 197 (три тисячі стодевяносто сім) грн. 85 коп. судового збору. Видати наказ.

3.Надати відстрочку виконання рішення суду до 01.09.2017р.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України 01 червня 2017 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.