Рішення № 66925903, 01.06.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2017 р.Справа № 916/992/17За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергогазрезерв

до відповідача: Одеського Національного Політехнічного Університету

про стягнення 424 295,91грн.

Суддя Власова С.Г.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1 згідно довіреності від 12.05.2017р.;

від відповідача: ОСОБА_2 згідно довіреності №350/104-06 від 09.02.2017р.

В судовому засіданні 01.06.2017р. приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1 згідно довіреності від 12.05.2017р.;

від відповідача: ОСОБА_2 згідно довіреності №350/104-06 від 09.02.2017р.

Суть спору: про стягнення з Одеського Національного Політехнічного університету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергогазрезерв 372 225,17грн. основного богу, 14 848,22 грн. пені за період з 13.02.2017р. по 05.04.2017р., 37 222,52грн. 10% штрафу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2017р. справу №916/992/17 розподілено до розгляду суддею Власовою С.Г.

Ухвалою суду від 26.04.2017р. порушено провадження у справі №916/992/17, справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Клопотання сторін від 16.05.2017р. за вх.№10880/17, від 01.06.2017р. за вх.№12183/17 про нездійснення технічної фіксації судового процесу були судом задоволені.

Клопотання відповідача від 16.05.2017р. за вх.№10881/17 про залучення до матеріалів справи додаткових документів було судом задоволено.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги, в їх обґрунтування зазначає, що 16.02.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергогазрезерв та Одеським Національним Політехнічним Університетом було укладено договір про постачання природного газу №С/32-16. Згідно п.1.1 договору позивач зобовязався постачати відповідачу товар: код ДК 016-2010-06.20.1 газ природний, скрапленний або в газоподібному стані, а відповідач зобовязався прийняти та оплати поставлений газ на умовах даного договору. В межах, визначених умовами договору №№С/32-16 від 16.02.2016р. між сторонами були укладені додаткові угоди: - додаткову угоду №1 від 11.11.2016р. про збільшення вартості природного газу до 8342,00 грн. з ПДВ за 1000 куб. метрів з листопада 2016р.; - додаткову угоду №3 від 30.12.2016 року про продовження строку дії договору постачання природного газу на термін до 31.01.2017р., ціна газу, що передається по цій додатковій угоді за 1000 куб метрів газу становить 8750,00 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору та додаткових угод в січні 2017 року позивачем було поставлено газ в обємі 42,540 тис. метрів куб. на загальну суму 372 225,17 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі природного газу №РН-0000261 від 31.01.2017р. Таким чином, позивач в повній мірі виконав взяті на себе зобовязання, поставивши відповідачу природний газ згідно додаткової угоди №3 від 30.12.2016р. до договору №С/32-16 від 16.02.2016р. в січні 2017р. в обсязі 42,540 тис. метрів куб. Відповідач в свою чергу, свої зобовязання не виконав та не оплатив поставку природного газу, у звязку з чим у нього утворилася, на яку позивачем нараховано пеню та штраф.

Відповідач заявлений позивачем позов визнає частково, а саме в частині суми основної заборгованості в розмірі 372 225,17грн. та розміру пені, надав суду акт звірки взаєморозрахунків, яким погодив вказану суму заборгованості, який підписаний та скріплений печатками обох сторін.

01.06.2017р. за вх.№12184/17 відповідач надав суду клопотання, в якому зазначає, що згідно діючого законодавства штрафні санкції покладаються на винну особу за несвоєчасне виконання зобовязань, а саме несвоєчасне погашення заборгованості. З боку ОНПУ виникла заборгованість у звязку зі зміною тарифів та несвоєчасним надходженням коштів на розрахунковий рахунок ОНПУ, а тому просить суд відмовити позивачу у задоволенні вимог в частині стягнення з ОНПУ суми штрафних санкцій у розмірі 37 222,52грн.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

16.02.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергогазрезерв (постачальник) та Одеським Національним Політехнічним Університетом (споживач) укладено договір про постачання природного газу №С/32-16, згідно умов якого постачальник зобовязався постачати споживачу товар: код ДК 016-2010-06.20.1 газ природний, скрапленний або в газоподібному стані в 2016р., споживач зобовязався прийняти та оплати поставлений газ на умовах даного договору. Постачальник постачає споживачу газ в обємах, вказаних в розподільній таблиці планового споживання газу за адресою замовника: м.Одеса, пр-т Шевченка, 1, Газова котельня ОНПУ. Строк поставки до 31.12.2016р. Кількість товару 403 000 тис.м.куб. Фактичний обсяг поставки газу за даним договором визначається на підставі актів прийому-передачі природного газу, які підписуються уповноваженими представниками обох сторін по закінченню місяця поставки, але не пізніше 5 (пятого) числа місяця наступного за звітнім (п.п. 1.1., 2.1., 2.3. договору від 16.02.2016р.).

Загальна вартість даного договору складає 3 056 352 (три мільйони пятдесят шість тисяч триста пятдесят дві) грн. 00коп, у тому числі ПДВ 509 392 (пятсот девять тисяч триста девяносто дві) грн. 00коп. Ціна за 1000,0 кубічних метрів, без врахування вартості транспортування газу по території України, складає 7 584 (сім тисяч пятсот вісімдесят чотири) грн. 00коп. з ПДВ. (п.п. 3.1., 3.2. договору від 16.02.2016р.).

Згідно п.п.4.1., 4.2., 4.3. договору №С/32-16 від 16.02.2016р. оплата за газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами, в наступному порядку: 100% вартості споживчого обсягу газу оплачується на підставі акту виконання робіт (за звітний місяць) до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним. Датою оплати споживачем природного газу є дата надходження грошових коштів на рахунок постачальника. Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості споживчого газу споживачем протягом десяти днів з дати предявлення вимоги однієї із сторін.

Постачальник зобовязується скласти та погодити акт приймання-передачі газу у порядку, визначеному договором, а споживач зобовязується оплачувати постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договором (п.п.5.1.4., 5.2.3. договору від 16.02.2016р.).

У випадку виникнення спірних питань у звязку з виконанням даного договору сторони вживають заходів щодо їх розвязання шляхом переговорів. Досудове врегулювання спорів обовязкова умова для сторін цього договору. У випадку, якщо сторони не можуть дійти згоди в порядку, спір передається на розгляд до суду відповідно до чинного законодавства. В разі, якщо споживач не здійснить оплату відповідно до п.п.4.1.,4.2. цього договору постачальник має право: - не передавати обсяг газу, або передавати документи лише на той обєм, за який було сплачено; - припинити передачу газу та відмовитись від підписання актів прийому-передачі на спожитий обсяг газу; -надати доручення на відключення споживача-боржника газорозподільному/газотранспортному підприємству, та повідомити ЦДД ПАТ «Укртрансгаз» про заборону виділення лімітів газу на споживача-боржника від інших постачальників газу; - стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу. В разі, несплати фактично спожитого газу, відповідно до акту, та наявності заборгованості у споживача перед постачальником більш ніж 20 календарних днів, постачальник має право додатково стягнути штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (відповідно до п.п.8.1.,8.2.,8.6. договору від 16.02.2016р.).

Відповідно до п.п.9.1.,9.2.,9.5. договору від 16.02.2016р. даний договір складається в двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу. При укладанні додаткових угод до цього договору та при складанні й оформленні інших документів (рахунки, акти, накладні тощо), дозволяється використання факсимільного відтворення підпису уповноважених представників сторін за умови скріплення їх печаткою підприємства. Даний договір складений українською мовою та набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2016р., а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення. Сторонами досягнуто згоди, що в силу положень частини 3 статті 631 ЦК України, умови цього договору застосовуються до відносин, які склалися між сторонами до дати його укладання, а саме: з 01.02.2016 року.

За положеннями п.п.10.3. договору №С/32-16 від 16.02.2016р. зміни та доповнення до цього договору мають юридичну силу за умов, якщо вони оформлені письмово, зареєстровані і підписані уповноваженими представниками сторін, завірені печатками, а у разі їх відсутності власним підписом керівників.

Сторонами до договору №С/32-16 від 16.02.2016р. підписано додаткову угоду №1 від 11.11.2016р., додаткову угоду №3 від 30.12.2016р.

На підтвердження позовних вимог позивач надав акт приймання-передачі природного газу №РН-000261 від 31.01.2017р., згідно якого ТОВ „Енергогазрезерв передало, а Одеський Національний Політехнічний Університет прийняв за січень 42.540 тис. метрів куб. на суму 37 2225.17 грн., який підписано та скріплено печатками обох сторін.

Відповідач, в свою чергу надав до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2016р.-10.05.2016р., яким сторони погодили, що заборгованість згідно акту №РН-000261 від 31.01.2017р. становить 372 225,17грн.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладені ними правові позиції, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергогазрезерв про стягнення з Одеського Національного Політехнічного університету 372 225,17грн. заборгованості за поставлений газ правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобовязаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (п.п.1, 2, 3 ст.692 Цивільного Кодексу України).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Отже, відповідно до вимог наведеного законодавства за наявності у справі укладеного між сторонами договору №С/32-16 від 16.02.2016р., акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2016р., акту звірки взаємних розрахунків станом на 10.05.2017р., погодження відповідачем суми поставленого за актом №РН-000261 від 31.01.2016р. газу в розмірі 372 225,17грн., до стягнення з Одеського Національного Політехнічного Університету на користь ТОВ „Енергогазрезерв підлягає основна заборгованість в сумі 372 225,17грн.

Також, позивачем заявлено про стягнення з відповідача 14 848,22 грн. пені за період з 13.02.2017р. по 05.04.2017р. та 37 222,52грн. 10% штрафу.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 223 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, зробленого позивачем, суд встановив, що його обраховано вірно, у звязку з чим задовольняє у повному обсязі позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача 14 848,22 грн. пені, розрахованої за період з 13.02.2017р. по 05.04.2017р.

Перевіривши розрахунок 10% штрафу, зробленого позивачем, суд встановив, що його обраховано вірно.

01.06.2017р. за вх.№12184/17 відповідач подав до суду клопотання про відмову в задоволенні в частині стягнення з ОНПУ суми штрафних санкцій у розмірі 37 222,52грн., оскільки, заборгованість у відповідача виникла у звязку зі зміною тарифів та несвоєчасним надходженням коштів з бюджету на розрахунковий рахунок ОНПУ.

Так, статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи, що від моменту укладення договору №С/32-16 від 16.02.2016р. двічі збільшувалася ціна природного газу, що поставлявся по спірному договору, на що вказують додаткові угоди №1 від 11.11.2016р. та №3 від 30.12.2016р. та те, що Одеський Національний Політехнічний Університет є державною організацією, а тому фінансування відбувається з державного бюджету, який має особливий порядок формування, що впливає на майновий стан боржника, суд вважає за можливе зменшити розмір заявленого позивачем штрафу до 1000,00грн. та стягнути його з відповідача.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. Також, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У даній справі, договором оренди №10-с/2012/КЕВ від 12.04.2012р. передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу, а отже, враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань із оплати оренди, є правомірним одночасне стягнення з останнього штрафу та пені (нарахованих без перевищення встановлених законом граничних розмірів). Дана позиція суду узгоджується із позицією ВГСУ в аналогічних правовідносинах, викладеною у постановах від 09.04.2012р. у справі №20/246-08, від 27.04.2012р. у справі №06/5026/1052/2011.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги ТОВ „Енергогазрезерв частково, внаслідок чого стягненню з Одеського Національного Політехнічного Університету підлягає 372 225,17 грн. основного богу, 14 848,22 грн. пені за період з 13.02.2017р. по 05.04.2017р., 1 000,00 грн. штрафу.

Згідно ст.49 ГПК України витрати позивача, понесені на сплату судового збору за розгляд судом даної справи в сумі 6 364,44грн., відшкодовуються платнику у повному обсязі за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергогазрезерв частково.

2. Стягнути з Одеського Національного Політехнічного Університету (65044, м.Одеса, пр-т Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 02071045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергогазрезерв (18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137, код ЄДРПОУ 36860996) 372 225 (триста сімдесят дві тисячі двісті двадцять пять) грн. 17коп. основного богу, 14 848 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 22коп. пені, 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп. штрафу, 6 364 (шість тисяч триста шістдесят чотири) грн. 44коп. судового збору.

3. В решті частини заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 06 червня 2017 р.

Суддя С.Г. Власова