Рішення № 66925668, 31.05.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2017Справа №910/6587/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальні системи України"

про стягнення 550 000,00 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Жук Я.А. - за довіреністю б/н від 01.04.2017 року; Поляруш М.А. - за довіреністю б/н від 30.05.2017 року;

від відповідача: Дмитрієв С.О. - за довіреністю № 1 від 03.03.2017 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальні системи України" про стягнення 550 000,00 грн. боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 18/12-2015 про надання поворотної фінансової допомоги від 18.12.2015 року в частині своєчасного повернення наданої ТОВ «Сміла Енергоінвест» поворотної фінансової допомоги, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у зазначеному вище розмірі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/6587/17 та призначено її розгляд на 31.05.2017 року.

В судове засідання 31.05.2017 року з'явились уповноважені представники позивача та відповідача.

30.05.2017 року через відділ діловодства суду від позивача надійшов супровідний лист, який разом з доданими до нього документами судом долучений до матеріалів справи.

31.05.2017 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 31.05.2017 року про долучення документів до матеріалів справи, серед яких, зокрема, відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі та одночасно просить суд розстрочити виконання рішення суду у даній справі на 48 (сорок вісім) календарних місяців зі сплатою згідно графіку. Клопотання судом задоволено, документи долучено до матеріалів справи.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних у матеріалах справи, на час проведення судового засідання 31.05.2017 року позивачем суду не надано.

В судовому засіданні 31.05.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 31.05.2017 року позовні вимоги визнав в повному обсязі та просив суд розстрочити виконання рішення у даній справі на 48 місяців.

Представник позивача проти задоволення клопотання представника відповідача щодо розстрочення виконання рішення у даній справі на 48 місяців не заперечував.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 31.05.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 18 грудня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" як уповноваженою особою за договором про спільну діяльність № 47-2/V (далі по тексту - позикодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комунальні системи України" (далі по тексту - позичальник, відповідач) укладено Договір № 18/12-2015 про надання поворотної фінансової допомоги (далі по тексту - Договір), за умовами п.1.1 якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Поворотна фінансова допомога, як визначено в п.1.2 Договору, це сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до даного Договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Відповідно до п. 2.1 Договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті в межах суми 550 000,00 грн. без ПДВ.

Згідно п.2.2 Договору поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

Згідно умов п.2.3 Договору поворотна фінансова допомога надається на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання даного Договору шляхом внесення грошових коштів на банківський рахунок позичальника з рахунку позикодавця.

Поворотна фінансова допомога використовується для потреб позичальника відповідно до статутних цілей його діяльності (п.2.4 Договору).

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем 18 грудня 2015 року платіжним дорученням № 9931, копія якого наявна в матеріалах справи, було перераховано на рахунок № 26003000049054 відповідача, відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк», грошові кошти у 550 000,00 грн. із зазначенням призначення платежу «поворотна безвідсоткова фінансова допомога згідно договору № 18/12-2015 від 18.12.2015 р., без ПДВ».

Заперечень щодо факту надання поворотної фінансової допомоги відповідачем суду не надано.

Доказів пред'явлення претензій щодо термінів перерахування поворотної фінансової допомоги у відповідності до умов Договору від відповідача до суду не надходило.

Як вбачається із матеріалів справи, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» умов Договору з боку відповідача відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем виконані прийняті на себе на підставі укладеного між сторонами Договору зобов'язання з надання поворотної фінансової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Комунальні системи України», а відповідачем, у свою чергу, прийнята ця поворотна фінансова допомога без будь - яких зауважень. Факт передачі позивачем грошових коштів належним чином підтверджено матеріалами справи.

Сторони узгодили в п.2.4 Договору, що поворотна фінансова допомога надається строком до 31 грудня 2016 року.

При цьому згідно п.3.1 Договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню в строк не пізніше терміну, обумовленого в п.2.4 даного Договору.

Докази того, що сторони узгодили інший строк поверненні наданої за Договором поворотної фінансової допомоги, ніж передбачено у вказаному пункті 2.4 Договору, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.3.2 Договору повернення грошових коштів проводиться шляхом видачі грошових коштів позикодавцю з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позикодавця.

Натомість, в порушення умов Договору відповідачем не було повернуто отриману за Договором поворотну фінансову допомогу в сумі 550 000,00 грн. в строк, визначений Договором, в зв'язку з чим та з метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією № 277 від 20.01.2017 року про повернення отриманої суми грошових коштів, копія якої наявна в матеріалах справи.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, докази повернення фінансової допомоги в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення отриманої позичальником поворотної фінансової допомоги відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 550 000,00 грн., яку позивач просив стягнути в поданій суду позовній заяві.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором позики, який підпадає під правове регулювання норм § 1 глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Зокрема, строки та порядок повернення поворотної фінансової допомоги визначений розділом 3 Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавши відповідачу грошові кошти в сумі 550 000,00 грн. згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору в обумовлений строк не повернув позивачеві отримані грошові кошти (поворотну фінансову допомогу), та має перед позивачем заборгованість з повернення останньої в розмірі 550 000,00 грн.

Згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В свою чергу Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору № 18/12-2015 про надання поворотної фінансової допомоги від 18.12.2015 року та/або його окремих положень суду не надано.

Зважаючи на встановлені обставини справи та приписи вищевикладених правових норм, а також оскільки на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, враховуючи визнання позову відповідачем, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 550 000,00 грн. поворотної фінансової допомоги позивачем нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо заявленого відповідачем у відзиві на позовну заяву клопотання про розстрочення виконання рішення у даній справі на 48 (сорок вісім) календарних місяців та згідно запропонованого відповідачем графіку суд зазначає, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вказаними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Згідно п. 7.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (далі - Постанова № 9) розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Як зазначено в пункті 7.2 постанови № 9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.

Як встановлено судом, в обґрунтування поданого клопотання про розстрочення виконання рішення відповідач посилається на той факт, що виконання рішення у даній справі ускладнюється тяжким фінансовим станом ТОВ «Комунальні системи України», на підтвердження чого відповідачем надано фінансовий звіт товариства за перший квартал 2017 року, а також надані гарантійні листи контрагентів відповідача як свідчення гарантійних зобов'язань, які в разі виконання будуть спрямовані на погашення заборгованості перед позивачем.

Враховуючи вищевикладене, розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, господарський суд визнає причини, з яких рішення суду не може бути виконано у встановлений термін, поважними, та вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/6587/17 на 48 (сорок вісім) календарних місяців рівними частинами згідно запропонованого графіку.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 22, 32, 33, 49, 82 - 85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальні системи України" (01011, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 19, код ЄДРПОУ 37100715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Свердлова, 94, код ЄДРПОУ 36779078) 550 000 (п'ятсот п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. - поворотної фінансової допомоги, розстрочивши виконання рішення по цій справі строком на 48 місяців за наступним графіком:

- до 31.12.2017 року - 68 750,00 грн. (шістдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.);

- до 30.06.2018 року - 68 750,00 грн. (шістдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.);

- до 31.12.2018 року - 68 750,00 грн. (шістдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.);

- до 30.06.2019 року - 68 750,00 грн. (шістдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.);

- до 31.12.2019 року - 68 750,00 грн. (шістдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.);

- до 30.06.2020 року - 68 750,00 грн. (шістдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.);

- до 31.12.2020 року - 68 750,00 грн. (шістдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.);

- до 30.06.2021 року - 68 750,00 грн. (шістдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальні системи України" (01011, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 19, код ЄДРПОУ 37100715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Свердлова, 94, код ЄДРПОУ 36779078) 8250 (вісім тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. - судового збору.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М.Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 02.06.2017 року.