Рішення № 66925527, 30.05.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/19/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2017 Справа № 908/822/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Армет-2008 (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 3, офіс 85)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Металінвестбуд (69035, м. Запоріжжя, вул. Суворова, буд. 4)

про стягнення збитків

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 01/02/17-ДОВ від 01.02.2017 р.;

від відповідача : не зявився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Армет-2008, м. Запоріжжя звернулося в господарський суд Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Металінвестбуд, м. Запоріжжя збитків у розмірі 1602348,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору зберігання № 01/07/2016-1/ЗБ від 01.07.2016 р., позивач за ОСОБА_1 прийому-передачі передав відповідачу на відповідальне зберігання майно загальною вартістю 1602348,69 грн. В порушення пункту 3.5 договору, вимоги позивача про повернення майна були залишені відповідачем без задоволення. Посилаючись на приписи норм ст.ст. 11, 14, 15, 16, 22, 202, 509, 525-527, 530, 599, 610, 611, 614, 623, 629, 936-953 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 202, 224, 225 ГК України та п.6.1, 6.5 договору від 01.07.2016р., позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.04.2017 р. порушено провадження у справі № 908/822/17, розгляд якої призначено на 03.05.2017 р.

Ухвалою господарського суду від 03.05.2017 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 30.05.2017 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю Металінвестбуд (відповідач у справі) у письмовому відзиві зазначив, що Товариство не заперечує відносно наявності господарських взаємовідносин з ТОВ «Виробниче підприємство «ОСОБА_1 -2008» за Договором зберігання № 01/07/2016-1/ЗБ. Разом з тим, відповідач зазначає, що в момент надходження грошових обігових коштів на рахунок Товариства у достатній сумі, а саме: не менше ніж 1602348,69грн., ТОВ «Металінвестбуд» готове виплатити ТОВ «ВП «ОСОБА_1 - 2008» грошові кошти, що складають вартість неповернутого зі зберігання майна за договором відповідального зберігання загальною сумою 1602348,69 грн. При цьому, вказує, що протягом останніх місяців, в умовах відсутності можливості поповнення оборотних коштів, поступово накопичувалась кредиторська заборгованість ТОВ «Металінвестбуд». Дії керівництва були направлені на підняття рівня фінансової платоспроможності підприємства, але складне фінансове становище ТОВ «Металінвестбуд» так і не вдалося вирівняти та стабілізувати.

Отже, станом на дату розгляду судової справи № 908/822/17 у зв'язку з об'єктивними причинами, обумовленими політичними та економічними показниками у країні ТОВ «Металінвестбуд» не має можливості компенсувати ТОВ «ВП «ОСОБА_1 -2008» грошові кошти у сумі 1602348,69 грн. та виконати негайно зобов'язання.

Задля уникнення понесення додаткових витрат на оплату послуг адвоката, відповідач просить провести розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвали господарського суду від 14.04.2017 р. та від 03.05.2017 р. були направлені судом на адресу відповідача: 69035, м. Запоріжжя, вул. Суворова, буд. 4, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (Витяг з ЄДР наявний в матеріалах справи).

Тобто, про час та місце судового розгляду даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, беручи до уваги, що правова позиція відповідача викладена ним у відзиві на позов, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити та розглянути справу без участі його представника.

За клопотанням присутнього у судовому засіданні представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні 30.05.2017р. представник позивача підтримав доводи, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні 30.05.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду Запорізької області по справі № 908/822/17.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що 01.07.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Армет-2008» (Поклажодавцем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Металінвестбуд» (Зберігачем, відповідачем у справі) було укладено договір зберігання № 01/07/2016-1/ЗБ (надалі - Договір), за змістом якого, в порядку та на умовах, визначених Договором, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання та зобов'язується повернути у схоронності предмет зберігання, а саме майно, визначене в актах прийому-передачі.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що відомості про майно, а саме: перелік, найменування, вартість та кількість, вказується в актах прийому-передачі до цього Договору, що є додатками та невід'ємними частинами цього Договору.

Згідно п. 1.4. Договору Сторони визначили, що підписання акту прийому-передачі є підтвердженням факту відповідності майна, переданого на зберігання, вимогам щодо його якості та кількості.

Пунктом 2.1. Договору визначений строк зберігання і встановлюється він з моменту фактичної передачі майна Зберігачеві та діє до 01 грудня 2016 року або до першої вимоги Поклажодавця повернути майно.

Зберігач зобов'язаний повернути майно, що передано на зберігання Поклажодавцю за першою вимогою останнього (п. 3.1.4 Договору).

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що видача майна зі зберігання здійснюється згідно довіреності, письмового розпорядження/вимоги Поклажодавця протягом двох діб від моменту отримання такого розпорядження/вимоги.

Поклажодавець має право у будь-який час вимагати у Зберігача повністю або частково майно, яке знаходиться на зберіганні (п. 4.2. Договору).

Пунктом 6.1. Договору визначено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Пунктом 6.3. Договору встановлено, що Зберігач несе відповідальність за збереження і цілісність майна з дати передачі на зберігання і до дати повернення Поклажодавцю.

Згідно п. 6.4.1. Договору збитки завдані Поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням майна, відшкодовуються Зберігачем: у разі втрати (нестачі) майна у розмірі його вартості.

Відповідно п. 6.5. Договору, у випадку знищення, втрати (нестачі) або пошкодження майна, яке зберігається у Зберігача, або його частини, Зберігач повинен сплатити його вартість протягом 5 календарних днів з моменту встановлення факту знищення, втрати (нестачі) або пошкодження майна або з моменту пред'явлення Поклажодавцем вимоги про повернення майна зі зберігання і невиконання цієї вимоги Зберігачем.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором ( п. 8.1. Договору).

Як встановлено судом, на виконання умов Договору, у період часу з 01.07.2016 року по 05.07.2016 року, ТОВ «ВП «ОСОБА_1 - 2008» передало, а ТОВ «Металінвестбуд» прийняло на відповідальне зберігання майно загальною вартістю 1602348,69 грн.

Так, 01.07.2016 року за ОСОБА_1 № 1 прийому-передачі майна на відповідальне зберігання згідно Договору № 01/07/2016-1/ЗБ від 01.07.2016 року, представник ТОВ «ВП «ОСОБА_1 -2008» здав, а представник ТОВ «Металінвестбуд» прийняв на відповідальне зберігання майно за кількістю та якістю:

Арматура 10 мм. А500 01930 - 44,171 т.; вартість -169923,82 грн.;

Арматура 12 мм. А500 01931 - 57,459 т.; вартість - 219785,08 грн.;

Лист г/к 2,0x1123x2500 мм 01835 - 15,560 т.; вартість - 64185,00 грн.;

Лист г/к 2.0х1000х2000мм 1ПС 02008 - 7,010 т.; вартість - 89027,00 грн.

04.07.2016 року за ОСОБА_1 № 2 прийому-передачі майна на відповідальне зберігання згідно Договору № 01/07/2016-1/ЗБ від 01.07.2016 року, представник ТОВ «ВП «ОСОБА_1 -2008» здав, а представник ТОВ «Металінвестбуд» прийняв на відповідальне зберігання майно за кількістю та якістю:

Лист г/к 3.0x1250x2500 мм ст. 1-3 сп/пс 02007 - 30,580 т.; вартість - 336476,63грн.;

Лист г/к 3.9x1250x2500 08КП 01630 - 6,750 т.; вартість - 85725,00 грн.;

Лист г/к 4,0x1250x6000 мм ст.09Г2 01858 - 20,250 т.; вартість - 83 531,25 грн.;

Лист г/к 4,0x1400x2800 мм травл 01908 - 26,540 т.; вартість -113 900,65 грн.;

Лист г/к 4,0x1500x2000 мм 01857 - 6,960т.; вартість - 28 710,00 грн.;

Лист г/к 4,0x1500x6000 мм 08Ю травл. 01916 - 10,650 т.; вартість - 45706,18 грн.;

Лист г/к 5,5x1218x6000 мм 01859 - 12,180т.; вартість - 50 242,50 грн.

05.07.2016 року за ОСОБА_1 № 3 прийому-передачі майна на відповідальне зберігання згідно Договору № 01/07/2016-1/ЗБ від 01.07.2016 року, представник ТОВ «ВП «ОСОБА_1 -2008» здав, а представник ТОВ «Металінвестбуд» прийняв на відповідальне зберігання майно за кількістю та якістю:

Рулон оцинк 0,7x1110 ст 08ПС 02001 -15,105 т.; вартість -169 301,82 грн.;

Труба 159 мм 4.5 мм 12 м 01926 - 22,065т.; вартість - 97 049,37 грн.;

Труба 57 мм 3.0мм 12м 01925 - 11,713т.; вартість - 48 784,39 грн.

01 грудня 2016 року ТОВ «ВП «Армет-2008» звернулось до ТОВ «Металінвестбуд» з Вимогою (вих. №01/12/16-1/ВМ) про повернення майна переданого на відповідальне зберігання згідно Договору № 01/07/2016-1/35 від 01.07.2016 р. протягом двох діб з моменту отримання даної Вимоги.

01 березня 2017 року ТОВ «ВП «Армет» вдруге звернулось до ТОВ «Металінвестбуд» з Вимогою (вих. №01/03/17-2/ВМ) про негайне повернення майна переданого на відповідальне зберігання згідно Договору № 01/07/2016-1/ЗБ від 01.07.2016 р.

ОСОБА_2 Вимоги були отримані особисто директором ТОВ «Металінвестбуд» 01.12.2016 р. та 01.03.2017 р. відповідно, про що свідчить його підпис про отримання, який засвідчений печаткою підприємства.

Проте, ТОВ «Металінвестбуд» Вимоги позивача про повернення майна було залишено без задоволення.

Позовна вимога про стягнення з ТОВ Металінвестбуд на користь ТОВ ВП Армет-2008 збитків у розмірі 1602348,69 грн., стала предметом судового розгляду у даній справі.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного ними Договору.

За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором зберігання.

Частиною першою статті 936 Цивільного кодексу України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст. 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості (ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору, позивач передав відповідачу на відповідальне зберігання майно на загальну суму 1602348,69 грн., що підтверджується двосторонніми ОСОБА_1 прийому-передачі майна на відповідальне зберігання від 01.07.2016 р., від 04.07.2016 р. та від 05.07.2016 р. ОСОБА_2 підписані уповноваженими представниками сторін та засвідчені печатками обох підприємств.

Матеріали справи містять копії видаткових накладних, які підтверджують факт придбання ТОВ «ВП «ОСОБА_1 - 2008» товару, який в частині (а саме на суму 1602348,69 грн.) в подальшому був переданий на зберігання відповідачу за Договором.

Також, позивачем було надано копію Фінансового звіту ТОВ «ВП «ОСОБА_1 - 2008» (Баланс станом на 31.12.2016 р.) з копією квитанції про прийняття податковою службою зазначеного звіту, яким підтверджується факт знаходження на балансі підприємства позивача товару, який був переданий на зберігання відповідачу за Договором. Так, в графі II «Оборотні активи» «запаси» на балансі підприємства позивала станом на 31.12.2016 р. перебуває продукція на загальну суму 2439000,00грн. Частина цієї продукції, а саме на суму 1602348,69грн. й була передана відповідачу на відповідальне зберігання. ОСОБА_2 обставини підтвердив представник позивача в судовому засіданні.

Нормами ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 202 Господарського кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 2.1. Договору визначений строк зберігання, який встановлюється з моменту фактичної передачі майна Зберігачеві та діє до 01 грудня 2016 року або до першої вимоги Поклажодавця повернути майно.

Як свідчать матеріали справи, з метою належного виконання умов Договору, 01 грудня 2016 року ТОВ «ВП «Армет-2008» звернулось до ТОВ «Металінвестбуд» з Вимогою (вих. №01/12/16-1/ВМ) про повернення майна переданого на відповідальне зберігання згідно Договору № 01/07/2016-1/ЗБ від 01.07.2016 р., яка отримана особисто представником Зберігача 01.12.2016 р. (на Вимозі міститься відмітка про отримання з відбитком печатки ТОВ «Металінвестбуд»).

Проте, ані відповіді на зазначену Вимогу, ані майна, що перебувало на відповідальному зберіганні у відповідача, позивач не отримав.

У звязку з цим, 01.03.2017 р. позивач знов звернувся до відповідача з Вимогою (вих. № 01/03/17-2/ВМ) про негайне повернення майна переданого на відповідальне зберігання згідно Договору №01/07/2016-1/ЗБ від 01.07.2016 р., яка отримана особисто представником Зберігача 01.03.2017 р. (на Вимозі міститься відмітка про отримання з відбитком печатки ТОВ «Металінвестбуд»).

Судом встановлено, що за умовами Договору Зберігач (відповідач) прийняв на себе, зокрема, наступні зобов'язання: вживати всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання майна в період дії Договору; нести повну відповідальність за втрату або ушкодження майна Поклажодавця (позивача), що знаходиться у Зберігача, незалежно від причини ушкодження або втрати, у відповідності із Договором та чинним в Україні законодавством з моменту одержання майна від Поклажодавця до моменту повернення майна зі зберігання; повернути майно, що передано на зберігання Поклажодавцю за першою вимогою останнього.

Відповідно до п. 3.1.4 Договору Зберігач зобов'язаний повернути майно, що передано на зберігання Поклажодавцю за першою вимогою останнього.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що видача майна зі зберігання здійснюється згідно довіреності, письмового розпорядження/вимоги Поклажодавця протягом двох діб від моменту отримання такого розпорядження/вимоги.

Поклажодавець має право у будь-який час вимагати у Зберігача повністю або частково майно, яке знаходиться на зберіганні (п. 4.2. Договору).

В порушення взятих на себе договірних зобовязань, з боку ТОВ «Металінвестбуд», майно, прийняте на зберігання за Договором, позивачу повернуто не було.

За умовами Договору повернення майна оформлюється зворотними актами приймання-передачі.

В даному випадку, зворотні акти приймання-передачі майна в матеріалах справи відсутні.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч.1 ст. 610 Цивільного кодексу України).

Приписами пункту 4 статті 611 вказаного Кодексу унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків. Відповідно до частин 1, 2 статті 623 цього ж Кодексу боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Приписами статті 22 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками, зокрема, розуміють втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, реальні збитки.

За вимогами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які б управнена сторона одержала у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства (ст. 225 Господарського кодексу України).

Отже, за приписами наведених норм позивач повинен довести суду належними та допустимими доказами факт заподіяння збитків, розмір цих збитків, невиконання зобов'язань відповідачем та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язання і заподіяними збитками.

В даному випадку наявні всі складові елементів цивільного правопорушення, які необхідні для застосування відшкодування збитків: розмір збитків (вартості втраченого майна) є доведеним матеріалами справи, протиправна поведінка полягає у порушенні відповідачем приписів чинного законодавства та зобов'язань за договором зберігання; причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками полягає у тому, що збитки виникли внаслідок невиконання відповідачем умов договору щодо зберігання та повернення майна; також наявна вина правопорушника.

Відповідно до ч. 1 ст. 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Статтею 951 ЦК України визначено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Як вбачається з матеріалів справи та з'ясовано судом, вартість переданого на зберігання товару встановлена сторонами безпосередньо у ОСОБА_2 прийому - передачі майна на відповідальне зберігання від 01.07.2016 р., від 04.07.2016 р. та від 05.07.2016 р., які є невід'ємною частиною Договору, відповідно до яких позивач передав, а відповідач прийняв майно на зберігання на загальну суму 1602348,69 грн.

За змістом части 1, 2 статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобовязання, та факт втрати переданого за Договором майна, суд вважає доведеним.

Відсутність у відповідача майна, переданого йому позивачем на зберігання за Договором, відповідачем не спростовано. Зокрема, у своєму відзиві на позовну заяву, відповідач не заперечує факту отримання від позивача майна за Договором в сумі 1602348,69 грн. Разом з тим, посилаючись на тяжке матеріальне становище, вказує на відсутність можливості виконати договірні зобовязання в повному обсязі та повернути майно. Зазначає, що в момент надходження грошових обігових коштів на рахунок Товариства у достатній сумі, а саме: не менше ніж 1602348,69 грн., ТОВ «Металінвестбуд» готове виплатити ТОВ «ВП «ОСОБА_1 - 2008» грошові кошти, що складають вартість непереданого зі зберігання майна за Договором.

Проте, відповідачем не подано доказів, які б свідчили, що він вживав всіх залежних від нього заходів, необхідних для належного виконання свого обов'язку.

Суд зазначає, що у відповідності до п.6.5 договору, у випадку знищення, втрати (нестачі) або пошкодження майна, яке зберігається у Зберігача, або його частини, Зберігач повинен сплатити його вартість протягом 5 календарних днів з моменту встановлення факту знищення, втрати (нестачі) або пошкодження майна або з моменту предявлення Поклажодавцем вимоги про повернення майна зі зберігання і невиконання цієї вимоги Зберігачем.

Згідно до п.6.4.1 договору, збитки, завдані Поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням майна, відшкодовуються Зберігачем у разі втрати (нестачі) майна - у розмірі його вартості.

Доказів сплати нарахованої позивачем суми збитків відповідачем суду не надано.

А відтак, судом з'ясовано, що в порушення умов Договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України ТОВ «Металінвестбуд» по актам прийому-передачі не повернено ТОВ «ВП «ОСОБА_1 - 2008» майно, передане на відповідальне зберігання.

Таким чином, позивачу завдано збитків на суму вартості майна, переданого на зберігання.

Як вже зазначалось, по ОСОБА_1 прийому-передачі майна на відповідальне зберігання від 01.07.2016 р., від 04.07.2016 р. та від. 05.07.2016 р., загальна вартість майна складає 1602348,69грн.

Зважаючи на диспозитивність господарського процесу, враховуючи підтриманий позивачем, а також його представником в судовому засіданні розмір позовних вимог, суд вважає, що до стягнення підлягають збитки в розмірі 1602348,69грн.

Таким чином позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в розмірі 24035,25 грн. покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій, і стягуються на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Металінвестбуд (69035, м. Запоріжжя, вул. Суворова, буд. 4, код ЄДРПОУ 31086308) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Армет-2008 (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 3, офіс 85, код ЄДРПОУ 35980112) грошові кошти, що складають вартість непереданого зі зберігання майна в сумі 1602348 (один мільйон шістсот дві тисячі триста сорок вісім) грн. 69 коп. та суму 24035 (двадцять чотири тисячі тридцять пять) грн. 25 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 02.06.2017 р.

Суддя М.В. Мірошниченко