Рішення № 66925330, 01.06.2017, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 червня 2017 р. Справа № 902/406/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут»

(пров. К. Широцького, 24, м. Вінниця, 21012)

до Державного навчального закладу «Гущинецьке вище професійне училище»

(вул. Леніна, 114, с. Гущинці, Калинівський район, Вінницька область, 22434)

про стягнення 137245,04 грн.

за участю секретаря судового засідання Жиляк С.І.:

представників сторін:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю № 007Др-18-1216 від 15.12.2016р.;

відповідача ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 05.05.2017р..

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Державного навчального закладу «Гущинецьке вище професійне училище» 137 245,04 грн., з яких: 134 572,04 грн. основний борг, 342,88 грн. - 3% річних та 2 330,12 грн. пеня.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 114102EZLAFВ027 від 13.02.2017 року в частині повної та своєчасної оплати за послуги постачання природного газу.

Ухвалою суду від 10.05.2017 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/406/17 з призначенням до розгляду на 01.06.2017 року.

Відповідач в листі № 244 від 26.05.2017 року пояснює, що у звязку з недостатнім фінансуванням на січень, лютий, березень 2017 року виникла кредиторська заборгованість за транспортування та постачання природного газу в сумі 1334 572,04 грн. Навчальний заклад звернувся до Департаменту освіти і науки Вінницької ОДА з проханням щодо внесення змін до кошторисних призначень. 19.05.2017 року були внесені зміни до плану асигнувань згідно довідки № 87 від 19.05.2017 року та 24.05.2017 року було погашено кредиторську заборгованість за спожитий природний газ в повному обсязі.

29.05.2017 року до суду надійшов лист (вх. номер канц. суду 06-52/5206/17 від 29.05.2017р.) за підписом представника позивача за довіреністю ОСОБА_1, в якому представник повідомляє, що відповідачем, після порушення провадження у справі, оплачено суму основного боргу в розмірі 134 572,04 грн., в підтвердження чого надає виписку банку.

На визначену судом дату зявились представники сторін.

Перевіривши доводи представників сторін поданими доказами, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

13 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» (позивач, за договором Постачальник) та Державним навчальним закладом (Гущинецьке вище професійне училище» (відповідач, за договором Споживач) укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 114102EZLAFВ027 (надалі Договір).

За умовами Договору постачальник зобовязується передати у власність Споживачу у 2017 році природний газ, а Споживач зобовязується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах ат порядку, що визначені Договором.

Передача газу за цим Договором здійснюється на межах балансової належності обєктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі пункти призначення) (п. 1.5. Договору)

Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахункових період (п. 4.1. Договору), що підлягає оплаті Споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та Споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ. (п. 2.3. Договору)

За підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим зобовязаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (про транспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період , що складений між оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ. (п. 2.9.1. Договору)

На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірника акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника. (п. 2.9.2. Договору)

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобовязується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. (п. 2.9.3. Договору)

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу Споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника. (п. 2.9.4. Договору)

У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ. (п. 2.9.5. Договору)

Розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем. (п. 3.1. Договору)

Ціна газу з урахування тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами становить 8127,50 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1625,50 грн., всього з ПДВ 9753,00 грн. (п. 3.2. Договору)

Розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць з 07.00 годин першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно. (п. 4.1. Договору)

Оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку:

-100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

-У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів в пятиденний строк після збільшення цього обсягу.

-Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості (п. 3.6. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу. (п. 4.2. Договору)

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2017 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення. (п. 11.1. Договору)

Додатковою угодою № 1 від 01.03.2017 року до Договору Сторони виклали пункти 3.2. Договору в наступній редакції: «Ціна газу з урахуванням тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами становить 8 163,60 грн., крім того ПДВ 20% 1 632,72 грн., ватного з ПДВ 9 796,32 грн.

Ці угода набирає чинності з моменту підписання її Сторонами. Керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України Сторонами встановили, що умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин Сторін, які виникли з 01 березня 2017 року. (п. 2 додаткової угоди)

Судом встановлено, що позивачем в березні 2017 року поставлено відповідачеві природний газ в обсязі 13 737 куб.м. на загальну суму 134 572,04 грн. що стверджується двохстороннім актом приймання-передачі природного газу № ЗВІ00009152 від 28.03.201 року.

Матеріали справи, зокрема копії платіжних доручень № 157 від 22.05.2017р., № 107 від 23.05.2017р. та копії виписок банку від 23.05.2017р. та від 24.05.2017р. відповідачем перераховано на рахунок позивача 134 572,04 грн., чим сплачено вартість поставленого природного газу в повному обсязі. При цьому платежі проведено з порушення строків, визначених Договором.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість за Договором відсутня. Вказана обставина підтверджується також представником позивача при розгляді справи.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Зміст договору, взяті в ньому зобов'язання свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з поставки, які регулюються ст. 712 ЦК України.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобовязання за договором в частині проведення розрахунків, за поставлений природний газ, відповідачем виконувались не належним чином.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, зважаючи на погашення відповідачем заборгованості за Договором, провадження у справі в частині стягнення боргу в розмірі 134 572,04 грн. слід припинити за правилами п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, з покладенням судових витрат в цій частині на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення 2 330,12 грн. пені за період з 10.04.2017р. по 03.05.2017р. та 342,88 грн. три відсотки різних за період з 10.04.2017р. по 03.05.2017р.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2.1. Договору визначено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені та трьох відсотків річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені, за допомогою системи «ЛІГА ЗАКОН», судом встановлено, що даний розрахунок є арифметично вірним. (розрахунок додається) Відтак, дана вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

При перевірці розрахунку трьох відсотків річних судом виявлено в бік завищення, оскільки за визначений в розрахунку період розмір трьох відсотків річних становить 265,46 грн. (розрахунок додається). Таким чином в позові в частині стягнення 77,42 грн. трьох відсотків річних слід відмовити як безпідставно заявлених.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, заявлені позивачем до стягнення позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст.43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення 134 572,04 грн. основного боргу припинити по п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

3. Стягнути з Державного навчального закладу «Гущинецьке вище професійне училище» (вул. Леніна, 114, с. Гущинці, Калинівський район, Вінницька область, 22434, код ЄДРПОУ 00497236) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» (пров. К. Широцького, 24, м. Вінниця, 21012, код ЄДРПОУ 39593306) 2 330,12 (дві тисячі триста тридцять) грн. 12 коп. пені; 265 (двісті шістдесят пять) грн. 46 коп. 3 % річних; 2 057 (дві тисячі пятдесят сім) грн. 51 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. В позові в частині стягнення 77,42 грн. 3% річних відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06 червня 2017 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи