Ухвала суду № 66925176, 31.05.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/3103/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М. Провадження № 22-ц/789/456/17 Доповідач - Ткач З.Є.Категорія - 19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткача З.Є.

суддів - Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

при секретарі - Шмигельська І.З.

з участю сторін - представника ПАТ "ОТП Банк"-

Пителя Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг України" на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 13 січня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" про визнання договору поруки припиненим,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ТзОВ "ОТП Факторинг Україна", який є правонаступником ПАТ "ОТП Банк", про визнання договору поруки припиненим.

Обґрунтовувала тим, що 1 серпня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та нею було укладено Договір поруки №SR-SMЕЕОО/029/2008, згідно яких вона зобов'язалася перед ТзОВ "Факторинг Україна" відповідати за невиконання всіх зобов'язань позичальника ОСОБА_3, що виникли з Генерального договору про надання кредитних послуг №CMSMEE00/061/2008 від 1 серпня 2008 року.

30 січня 2009 року між ОСОБА_3 та ЗАТ "ОТП Банк" було укладено Додатковий договір №1 до кредитного договору №CM-8MEEОО/061/2008 від 1 серпня 2008 року, яким внесено зміни та доповнення до кредитного договору та змінено графік та розмір платежів в новій редакції.

Зазначеним Додатковим договором №1 від 30 січня 2009 року відповідач збільшив розмір процентної ставки за користування кредитом з 14.5% до 16%.

Вказані зміни умов основного зобов'язання без її згоди призвели до збільшення обсягу її відповідальності, як поручителя, а тому, в силу вимог ч.1 ст. 599 ЦК України, просила визнати укладений між нею та ЗАТ "ОТП Банк" договір поруки №SR-SMEE00/029/2008 від 1 серпня 2008 року - припиненим.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 13 січня 2017 року вирішено:

«Позов задовольнити.

Визнати припиненою поруку ОСОБА_2 за договором поруки №SR-SMEE00/029/2008 укладеного 1 серпня 2008 року між ЗАТ ОТП Банк та ОСОБА_2.»

В апеляційній скарзі ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" просить рішення суду скасувати та ухвали нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказав що, між ним та позичальником не було укладено договорів щодо збільшення процентної ставки. Так, згідно додатку №1 (графік) до додаткового договору від 30 січня 2009 року до кредитного договору, який міститься в додатках до апеляційної скарги, процентна ставка становить 14.5% річних.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та межах позовних вимог, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних мотивів.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив із того, що відповідачем не подано жодних доказів про те, що ОСОБА_2 була ознайомлена з тим, що з 30 січня 2009 року розмір процентної ставки за кредитом збільшився до 16% річних, внаслідок чого збільшився обсяг її відповідальності як поручителя, і надала на це свою згоду.

З цим погоджується колегія суддів.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Як встановлено судом першої інстанції 1 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та ЗАТ ОТП Банк, правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", який відступив своє право вимоги ТзОВ «ОТП Факторинг Україна», був укладений кредитний договір №CMSMEE00/061/2008 згідно якого банк надав, а відповідач ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 170000, 00 дол. США, процентною ставкою 14,5 %, з терміном повернення 1 серпня 2018 року.

В порядку забезпечення виконання ОСОБА_3 його кредитних зобов'язань 1 серпня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №SR-SMEE00/029/2008, згідно умов якого остання зобов'язалася відповідати за повне та своєчасне повернення кредиту, процентів та пені за прострочення повернення кредиту в розмірі встановленому у Кредитному договорі.

Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч. 1 ст. 653 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 січня 2009 року між ОСОБА_3 та ЗАТ "ОТП Банк" було укладено Додатковий договір №1 до кредитного Договору №СМ-SМЕЕОО/061/2008 від 1 серпня 2008 року, яким внесено зміни та доповнення до кредитного договору та змінено графік та розмір платежів в новій редакції. Додатковим договором №1 від 30 січня 2009 року Банком та позичальником ОСОБА_3 було погоджено збільшення відсоткової ставки за кредитним договором №СМ-SМЕЕОО/061/2008 від «01» серпня 2008 з 14,5 % річних на 16 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України (постанова від 5 червня 2013 року у справі № 6-43цс13) згода поручителя на збільшення обсягу його відповідальності повинна бути очевидною й наданою у спосіб, передбачений договором поруки.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього.

Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом; установлення нових умов порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення) розміру неустойки тощо.

У зобов'язаннях, у яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або без відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав для покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.

Таким чином, з огляду на положення ч. 1 ст. 599 ЦК України необхідно дійти висновку про те, що внесення змін додатковою угодою до кредитного договору щодо збільшення розміру процентної ставки без згоди поручителя на такі зміни призводить до збільшення обсягу відповідальності останнього.

У пункті 2.1 Договору поруки визначено, що порукою за цим Договором забезпечуються вимоги Кредитора щодо сплати Боржником кожного і всіх його Боргових Зобов'язань за Кредитним Договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у Кредитному Договорі.

У пункті 7.2 Договору поруки закріплено, що зміни та доповнення до цього Договору вважаються його невід'ємною частиною, якщо вони укладені у письмовій формі та підписані сторонами належним чином.

Таким чином, в договорі поруки не була передбачена можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди.

За таких обставин, установивши, що додатковою угодою до кредитного договору, укладеною без згоди поручителя, встановлено збільшений розмір процентної ставки, тобто змінено зобов'язання, забезпечене порукою, що призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя, та що остання не надала згоди на таку зміну забезпеченого порукою зобов'язання, і у договорі поруки не передбачено можливості зміни розміру процентів за основним зобов'язанням без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, суд першої інстанції правильно застосував норми ч. 1 ст 559 ЦК України та дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання поруки припиненою.

Твердження апелянта, що зміни до кредитного договору у 2009 році, у тому числі щодо збільшення процентної ставки, не вносились, спростовується матеріалами справи, зокрема додатковим договором №1 від 30 січня 2009 року до кредитного Договору №СМ-SМЕЕОО/061/2008 від 1 серпня 2008 року, та додатком до Додаткового договору - Графік повернення кредиту та сплату процентів. (а.с. 9; 170-173)

Факт укладення додаткового договору та додатку до нього частково визнав відповідач - ТОВ ПАТ "ОТП Банк", який до апеляційної скарги долучив належно завірену копію Додаткового договору від 30 січня 2009 року (а.с. 218), ідентичну наданої позивачем.

Належного завіреного додатку до даного договору відповідачем не надано.

Таким чином, суд першої інстанції дав належну правову оцінку доказам наданих сторонами і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що такі зміни відбулись, що було збільшено розмір процентної ставки за кредитним договором, що є підставою для припинення договору поруки.

Посилання апелянта на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 6 жовтня 2010 року, яке залишено без зміни ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 16 серпня 2011 року, у справі за позовом ТОВ "Факторинг Україна до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором №CMSMEE00/061/2008 від 1 серпня 2008 року, в яких не має посилань на внесення змін до кредитного договору у 2009 році, не спростовує факту укладення Додаткового договору від 30 січня 2009 року та внесення змін до Графіку повернення кредиту із зміною процентної ставки.

Колегія суду враховує і те, що позивачка не брала участі в їх розгляді і не могла тоді заявити про ці обставини на захист свого порушеного права.

Згідно правил встановлених частинами 1-3 ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Отже, суд першої інстанції правильно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та вірно визначив характер спірних правовідносин і обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим.

Підстав до скасування рішення суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України,колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуючий

Судді: