Рішення № 66923717, 31.05.2017, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/1693/15-ц

Провадження №2/718/1067/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2017 року

Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючого - судді Олексюк Т.І.

секретаря - Пітак О.В.

з участю: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, в інтересах якого виступає ОСОБА_1, до ОСОБА_4 про припинення права спільної часткової власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди шляхом виділення частки співвласникам у натурі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, від імені та в інтересах якого виступає ОСОБА_1, звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що йому на праві особистої власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.04.2003 року належить 1/2 частина житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що знаходяться в м.Кіцмань, вул.ОКобилянської, 8 «А», Чернівецької області, вартістю 76653 гривень. Право власності зареєстровано 28.05.2005 року. Інша 1/2 частина будівель на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.03.2003 року належить відповідачці ОСОБА_4. її право власності зареєстровано 27.03.2003 року. Відповідачка ОСОБА_4 одноосібно використовує житловий будинок, здає його в найом і одержує за це кошти. Вважає, що як власник, якому належить 1/2 частина даного майна, має право на його поділ шляхом виділу частки в натурі. Згідно інвентарної справи житловий будинок (літ. А-1), загальною площею 58,0кв.м., житловою площею 42,3кв.м., складається із коридору 1-1 пл.7,2кв.м., жилих кімнат: 1-2 пл.12,5кв.м., 1-3 пл.11,8кв.м., 1-4 пл.18,0кв.м., кухні 1-5 пл.8,5кв.м., а також є господарські будівлі: сарай (літ. Б), вбиральня (літ.В), підвал (літ.Пг), колодязь (№ 1) , огорожа (№ 2). З підстав, передбачених ст.ст.316, 317, 319, 356, 358, 364 ЦК України, просив провести поділ даного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в натурі.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просив виділити йому в натурі в житловому будинку (літ. А-1): кухню 1-5 пл.8,5кв.м., житлову кімнату 1-2 пл.12,5кв.м., житлову кімнату пл.1-3 пл.11,8кв.м., а всього загальною площею 32,8кв.м., житловою площею 32,8кв.м., а також 1/2 частина сараю (літ. Б), 1/2 частина криниці (№ 1), 1/2 частина вбиральні (літ. В), 1/2 частина підвалу (літ.Пг), 1/2 огорожі (№ 2), загальною вартістю 76 653 гривень; відповідачці ОСОБА_4 вважає можливим виділити в натурі в житловому будинку (літ. А-1): вхід, коридор 1-1 пл.7,2кв.м., житлову кімнату 1-4 пл.18,0кв.м., а всього частину будинку загальною площею 25,2кв.м., житловою площею 18,0кв.м., а також 1/2 частина сараю (літ. Б), 1/2 частина криниці (№ 1), 1/2 частина вбиральні (літ. В), 1/2 частина підвалу (літ.Пг), 1/2 огорожі (№ 2), загальною вартістю 76 653 гривень.

Представник позивача підтримала заявлені вимоги з наведених підстав, вказуючи також, що у проектній та дозвільній необхідності немає. Дозволу на реконструкцію будинку не потрібно. Позивачем має бути подана лише декларація про початок будівельних робіт. Позивач просить виділити йому ту частку, де вже існує вхід. Позивач може іншим чином здійснити перепланування. Просила виділити позивачу в житловому будинку приміщення 1-1 та 1-4, відповідачці: приміщення 1-2, 1-3, 1-5, позивачу 48/100 ідеальної частки, відповідачці 52/100 ідеальної частки.

Відповідач ОСОБА_4 не заперечувала щодо проведення поділу житлового будинку, проте по такому варіанту, який враховує, що вона тривалий час мешкає в певних приміщеннях і проводила в них ремонт. Крім того вказувала, що неможливо влаштувати окремий вхід на подвір`я, потрібно замурувати одні двері та влаштувати окремий вхід до будинку.

Представник відповідача ОСОБА_2 висловився з приводу можливості проведення розподілу будинковолодіння за умови надання позивачем відповідної проектної та дозвільної документації, оскільки при реалізації поділу буде мати місце втручання у несучі конструкції житлового будинку. В будь-якому випадку при любих варіантах розподілу будуть порушені правила ДБН. Позивачем не надано доказів, що реконструкція не призведе до руйнування будинку.

Заслухавши пояснення представників сторін, експерта ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що позивач ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.04.2003 року є власником 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що знаходяться в м.Кіцмань, вул.ОКобилянської, 8 «А», Чернівецької області. Право власності на будівлі зареєстровано за ОСОБА_3М 28.05.2005 року.

Власником іншої 1/2 частини вказаних будівель на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.03.2003 року є відповідачка ОСОБА_4, її право власності зареєстровано 27.03.2003 року.

Згідно інвентарної справи житловий будинок (літ. А-1), загальною площею 58,0кв.м., житловою площею 42,3кв.м., складається із коридору 1-1 пл.7,2кв.м., жилих кімнат: 1-2 пл.12,5кв.м., 1-3 пл.11,8кв.м., 1-4 пл.18,0кв.м., кухні 1-5 пл.8,5кв.м., а також є господарські будівлі: сарай (літ. Б), вбиральня (літ.В), підвал (літ.Пг), колодязь (№ 1) , огорожа (№ 2).

Згідно Висновку № 435 судової інженерно-технічної експертизи відсутня технічна можливість, відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, розділити будинковолодіння № 8 А, по вул. О.Кобилянської в м. Кіцмань Чернівецької області наступним чином: першому співвласнику: в житловому будинку (літ.А-І): кухня 1-5 пл.8,5кв.м., житлова кімната 1-2 пл. 12,5кв.м., житлова кімната 1-3 пл.11,8кв.м., в господарських будівлях і спорудах: 1/2 частина сараю (літ. Б), 1/2 частина криниці (№ 1), 1/2 частина вбиральні (літ. В), 1/2 частина підвалу (Пг), 1/2 частина огорожі (№ 2); другому співвласнику: в житловому будинку (літ.А-І): коридор 1-1 пл. 7,2кв.м., житлова кімната 1-4 пл. 18,0кв.м., в господарських будівлях і спорудах: 1/2 частина сараю (літ. Б), 1/2 частина криниці (№ 1), 1/2 частина вбиральні (літ. В), 1/2 частина підвалу (Пг), 1/2 частина огорожі (№ 2).

В житловому будинку літ. «А-1» наявна тільки одна житлова кімната, що відповідає вимогам п.2.24 ДБН В.2.2-15-2005, а саме кімната поз.1-4, щодо мінімальної площі загальної (житлової кімнати), а відповідно надати варіанти поділу будинковолодіння відповідно до часток співвласників ? до ? або у співвідношенні близькому до даних часток, та вимог нормативно-правових актів не надається можливим.

Експертом пропонується один варіант розподілу у співвідношенні 1\2 до ? з відхиленням від вимог ДБН, а саме п.2.24 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», щодо мінімальних площ житлових кімнат та п.2.25 ДБН В.2.2-15-2005, проведення даного розподілу можливе лише за умови проведення робіт по реконструкції житлового будинку літ. «А-І», що стосуватиметься, в тому числі, основних несучих конструкцій , призведе до зміни призначення окремих приміщень та зменшення житлової площі і виконання яких можливе тільки після оформлення відповідної проектної та дозвільної документації.

Першому співвласнику пропонується надати наступні приміщення в житловому будинку: 1-1 коридор площею 7,20кв.м., 1-2 кімната (частина 1-2-1) площею 1,50кв.м., 1-4 кімната площею 18,00кв.м., загальною площею 26,70кв.м., вартістю 151086 гривень, та господарські будівлі та споруди: сарай (літ. Б), ? вбиральні (літ. В), ? колодязя (№ 1), ? огорожі (воріт) (№ 2), вартістю 140,59,50 гривень, загальною вартістю 228527,50 гривень, що на 1953 гривні менше ідеальної частки, реальна частка в ринковій вартості будинковолодіння близько 50%. Другому співвласнику пропонується надати наступні приміщення в житловому будинку: 1-2 кімната (частина 1-2-2) площею 11,00кв.м.,1-3 кімната площею 11,80кв.м., 1-5 кухня площею 8,50кв.м., загальною площею 31,30кв.м., вартістю 177118 гривень, та господарські будівлі та споруди: сарай (літ. Б), ? вбиральні (літ. В), ? колодязя (№ 1), ? огорожі (воріт) (№ 2), вартістю 55315,50 гривень, загальною вартістю 232433,50 гривень, що на 1953 гривні більше ідеальної частки, реальна частка в ринковій вартості будинковолодіння близько 50%. Вартість будівельних робіт, які не6обхідно провести для реалізації варіанту поділу (розподілу), а саме спрямованих на відокремлення квартир, з урахуванням опосередкованої вартості матеріалів, виробів та конструкцій, необхідних для їх проведення, без врахування робіт з влаштування або переобладнання інженерних мереж для здійснення розділу енергоносіїв, визначена з застосуванням компютерного програмного забезпечення програмного комплексу ІВК (1.513.0125), у відповідності до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, з урахуванням ПДВ, становить 18580,10 гривень.

Відповідно до Висновку № 231 додаткової судової будівельно-технічної експертизи поділ будинковолодіння, розташованого по вул. О.Кобилянської, 8 А, в м. Кіцмань Чернівецької області, наступним чином: першому співвласнику: в житловому будинку (літ. А-І): кімната 1-4 площею 18,00кв.м., коридор 1-1 площею 7,20кв.м., сарай (літ. Б), ? вбиральні (літ. В), ? колодязя (№ 1), ? огорожі (воріт) (№ 2); другому співвласнику: в житловому будинку (літ. А-І): кухня 1-5 площею 8,5кв.м., кімната 1-3 площею 11,80кв.м., 1-5 кімната 1-2 площею 12,50кв.м., підвал (літ. Пг), ? вбиральні (літ. В), ? колодязя (№ 1), ? огорожі (воріт) (№ 2), можливий лише з відхиленням від вимог ДБН, а саме п.2,24 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення.», щодо мінімальних площ житлових кімнат та п.2.25 ДБН В.2.2-15-2005; проведення даного розподілу можливе лише за умови проведення робіт по реконструкції житлового будинку літ. «А-І», що стосуватиметься, в тому числі, основних несучих конструкцій, призведе до зміни призначення окремих приміщень та зменшення житлової площі і виконання яких можливе тільки після оформлення відповідної проектної та дозвільної документації. Співвідношення часток співвласників в результаті такого варіанту поділу не буде відповідати ідеальним часткам, проте залишиться близьким ? до ?.

Першому співвласнику пропонується надати наступні приміщення в житловому будинку: 1-1 коридор площею 7,20кв.м., 1-4 кімната площею 81,00кв.м., загальною площею 25,20кв.м., вартістю 142598 гривень, та господарські будівлі та споруди: сарай (літ. Б), ? вбиральні (літ. В), ? колодязя (№ 1), ? огорожі (воріт) (№ 2), вартістю 140,59,50 гривень, загальною вартістю 220039,50 гривень, що на 10441 гривень менше ідеальної частки, реальна частка в ринковій вартості будинковолодіння близько 48%. Другому співвласнику пропонується надати наступні приміщення в житловому будинку: 1-2 кімната площею 12,50кв.м., 1-3 кімната площею 11,80кв.м., 1-5 кухня площею 8,50кв.м., загальною площею 32,80кв.м., вартістю 185606 гривень, та господарські будівлі та споруди: сарай (літ. Б), ? вбиральні (літ. В), ? колодязя (№ 1), ? огорожі (воріт) (№ 2), вартістю 55315,50 гривень, загальною вартістю 240921,50 гривень, що на 10441 гривень більше ідеальної частки, реальна частка в ринковій вартості будинковолодіння близько 52%.

Експерт ОСОБА_5 вказала, що при визначені варіанту розподілу та необхідності прибудови враховувалось зручність для використання будинку, організація входу викладена у формі пропозиції, а не категоричного твердження, не є перешкодою можливість подальшої реконструкції і спосіб може бути інший, проте, в будь-якому випадку необхідний спеціальний дозвіл та проектна документація.

З 01.01.2013 року набули чинності зміни до статті 364 ЦК України відповідно до Закону № 1878-VІ.

Статтю 364 доповнено новою частиною такого змісту: «У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації».

Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Звертаючись з таким позовом, необхідним є обґрунтування технічної можливості виділити частку (таким обґрунтуванням, зазвичай, є висновок судової будівельно-технічної експертизи); також необхідним є до винесення рішення надання доказів реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт або відмову у такій реєстрації.

Зазначена вимога встановлена пунктами 7, 18 Постанови Пленуму ВСУ від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок»

Така необхідність обумовлена тим, що позивач має підтвердити дійсність своїх намірів щодо виділу своєї частки і рішення суду не ґрунтувалося на припущеннях.

Верховний суд України при розгляді справи № 6-286цс15 у постанові від 30.09.2015 року висловив наступну правову позицію.

Поняття реконструкції обєкта нерухомості міститься в пункті 3 Державних будівельних норм України В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 22 липня 2009 року № 295, відповідно до якого реконструкція це така перебудова будинку, наслідком якої є зміна кількості приміщень, їх площі, геометричних розмірів та функціонального призначення, заміна окремих конструкцій.

Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий обєкт нерухомого майна в розумінні статті 181 цього Кодексу та пункту 10 Порядку присвоєння обєкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року № 1117 «Про ідентифікацію обєктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них».

Як розяснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 25.09.2015 року «Про практику застосування cудами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок», порядок отримання дозволів на переобладнання та перепланування житлових будинків регулюється ЖК, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про житлово-комунальні послуги», Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992р. № 572, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. № 76, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 927/11207.

З результату аналізу зазначених норм вбачається, що переобладнання і перепланування житлового будинку проводяться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів, який може бути лише у вигляді відповідного рішення виконавчого комітету (або іншого державного органу, якому в кожному конкретному регіоні можна делегували такі повноваження), а не будь-якого іншого листа або повідомлення, підписаного будь-якою службовою особою.

Згода органу державної влади на заплановані переобладнання та перепланування згідно з висновком експертизи повинні бути отримані до ухвалення рішення суду, а не після його ухвалення, оскільки така згода є однією з умов для вирішення та задоволення позову.

Стаття 100 Житлового кодексу передбачає, що виконання наймачем робіт з переобладнання та перепланування житлового будинку і жилого приміщення, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення обєкта в експлуатацію не потребується.

Стаття 152 Житлового кодексу визначає порядок проведення переобладнання і перепланування приміщень приватного житлового фонду: «Виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення обєкта в експлуатацію не потребується».

Згідно ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.05.2016р. здійснення переобладнання й перепланування в будинку потребує отримання дозволу виконавчого комітету місцевої ради та узгоджень із компетентними органами, передбачених ст. 152 ЖК. При цьому суди, пославшись на ст. 152 ЖК, дійшли висновку, що згоди органу влади на переобладнання та перепланування в будинку не потрібно, оскільки зазначена стаття у новій редакції вимагає такої згоди лише при втручанні в несучі конструкції будинку. Однак, суди не визначились із тим, чи зазначені у висновках експертиз та застосовані судом переобладнання і перепланування не є такими, що передбачають втручання в несучі конструкції будинку.

За вищенаведених вимог законодавства та встановлених обставин щодо можливості проведення поділу будинковолодіння за умови проведення реконструкції житлового будинку з втручанням в основні несучі конструкції, та скільки позивачем, представником позивача до постановлення рішення не надано відповідної проектної та довільної документації, підстав для задоволення позову не вбачається.

Враховуючи викладене, ст. 364 ЦК України, ст.ст.100, 152 ЖК, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 31, 60, 61, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: