Ухвала суду № 66923249, 01.06.2017, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

01.06.2017

Справа № 642/6315/16-к,

Провадження 1-кп/642/17/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Проценко Л.Г.,

за участю секретаря - Канаєвої К.М.,

прокурора - Чопко М.П.

захисників Ніконова М.М., Терещенко Р.О.,

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження №42016220000000542 від 30 грудня 2015 року стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та мешкаючого АДРЕСА_1,

який обвинувачується у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Ленінського районного суду м. Харкова з прокуратури Харківської області надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України. Кримінальне провадження внесено до ЄРДР 03.06.2016 р. за № 42016220000000542.

В ході досудового розслідування у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання.

В судовому засіданні прокурором заявлене клопотання про продовження застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. В обґрунтування клопотання посилався на те, що строк дії запобіжного заходу спливає, по справі допитані не всі свідки та не досліджені письмові докази, ризики стосовно ОСОБА_3 не зникли, він може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, а інші види запобіжного заходу не є достатніми для процесуальної поведінки обвинуваченого.

Захисники та обвинувачений заперечували проти продовження застосування запобіжного заходу, посилаючись на те, що ризики не доведені. Зазначили, що прокурор, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити запобігання доведеним ризикам. Посилалась на те, що на протязі тривалого часу як досудового так і судового слідства ОСОБА_3 не вчиняв дій, перелічених прокурором та не має таких намірів. Посилались на правові позиції ЄСПЛ «Харченко проти України» та «Єлоєв проти України», «Бойченко протии Молдови», що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості і після спливу певного проміжку часу досудового розслідування навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою, обвинуваченого. Також неодноразова неявка до суду потерпілого та його представника призводить до затягування розгляду справи та тривалого необґрунтованого обмеження Конституційних прав обвинуваченого на свободу пересування і права на працю. У ОСОБА_3 є стійкі соціальні зв'язки, його дружина не працює і він повинен утримувати родину, а також допомагати самотній бабусі. Вважали за доцільне та просили змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання

Суд, заслухавши думку прокурора, захисників та обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження в частині заявленого клопотання, приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 02.09.2016 р. у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_4.

26.10.2016р. ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова ОСОБА_3 змінено умови домашнього арешту та продовженно дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 з забороною залишати місце мешкання з 22.00 години до 07.00 години.

Дія зазначеного запобіжного заходу неодноразово продовжувалася.

У відповідності до ст.2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження є забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

Згідно із ч.1 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу має відповідати меті і підставам та обставинам застосування запобіжного заходу, передбаченим ст. ст.177, 178 КПК України.

Частиною 1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно вливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В той же час, ч.2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, ч.1 ст.178 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі:

1) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

2) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

3)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

4)дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

Суд приходить до висновку, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, яким виправдовувалось тримання гр. ОСОБА_3 під домашнім арештом, не зменшились, а пред'явлена підозра була обґрунтованою.

Разом із тим, суд бере до уваги, що прокурором не доведені обставини передбачені пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України. Суд також враховує, що ОСОБА_3 має міцні соціальні зв'язки в місці його постійного проживання, не судимий, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем колишньої роботи характеризується позитивно.

Суд також бере до уваги, що ОСОБА_3 зареєстрований та мешкає у м.Харкові, має родину, на його утриманні знаходяться дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за малолітньою дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 Крім того, на його утриманні перебуває хвора бабуся ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, єдиним родичем якої він являється, яка потребує догляду та мешкає в іншому населеному пункті Харківської області.

За час досудового та судового розслідування кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 порушень покладених на нього обмежень зазначених ухвалою суду про обрання запобіжного заходу не допускав, відомостей про наміри вчинити дії, передбачені п.1 ст. 177 КПК України з часу обрання йому запобіжного заходу не надходило.

Відповідно до положень ч. 4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Суд враховує, що прокурором на протязі тривалого часу не забезпечено явку у судове засідання всіх свідків обвинувачення.

Прокурором в судовому засіданні також не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому в задоволенні клопотання про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу - домашнього арешту необхідно відмовити.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на нього судом обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131-132, 176-179, 193-194, 369-372, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання прокурора Чопко М.П. про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу - домашнього арешту відмовити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 застосований до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 на час судового розгляду справи обов'язки, передбачені п.п. 3, 4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та зі свідками сторони обвинувачення по кримінальному провадженню;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3, що в разі не виконання покладених обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Г.Проценко