Ухвала суду № 66922506, 06.06.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10606/15-ц

Провадження № 22-ц/779/979/2017

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г.В.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

У Х В А Л А

06 червня 2017 року м. Івано-Франківськ

Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Горблянський Я.Д., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 16 жовтня 2015 року,

в с т а н о в и в :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 16 жовтня 2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» кредитну заборгованість у розмірі 4072995 грн. 04 коп. та судові витрати.

При розгляді даної справи і проголошені рішення був присутній представник позивача ОСОБА_3 Однак, ні ОСОБА_2 ні її представник ОСОБА_3 правом на апеляційне оскарження цього рішення не скористалось, а отже, погодилось із висновками суду першої інстанції.

Тільки 15 травня 2017 року, тобто більше ніж через півтора року після набуття зазначеним судовим рішенням законної сили, на нього була подана апеляція відповідачем ОСОБА_2

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_2 була подана з істотним пропуском строку, встановленого ст.294 ЦПК України.

Оскільки у апеляційній скарзі не ставилося питання про поновлення строків на апеляційне оскарження даного рішення то ухвалою судді апеляційного суду від 17 травня 2017 року апеляційна скарга залишена без руху та надано строк для зазначення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Однак наведені в клопотанні апелянта причини поважності пропуску строку та поновлення процесуального строку не можна вважати поважною причиною для поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки по-перше, у розгляді даної справи приймав участь представник апелянта ОСОБА_2 - ОСОБА_3 Як убачається з журналу судового засідання від 16.10.2015 року він брав участь у розгляді справи, виступав у судових дебатах о 14.14.51 год., а короткий текст рішення проголошено вже о 14.42.17 год., що спростовує посилання апелянта на те, що розгляд справи тривав довгий час і представник не був присутній при проголошенні рішення(а.с.73-75). Супровідною від 28.10.2015 року Івано-Франківським міським судом сторонам направлявся повний текст рішення , який представник банку отримав 30.10.2015 р., а сторона апелянта 09.11.2015 року(а.с.79,80). 26.02.2016 року зареєстрована заява представника стягувача про видачу виконавчих листів про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_2 Вище наведеними доводами спростовується факт неотримання стороною апелянта копії повного рішення. Вважаю що посилання апелянта на те, що вона не могла отримати копію повного рішення, оскільки знаходилась на амбулаторному лікуванні в м. Коломия, не може слугувати поважною причиною пропуску процесуального строку та неможливим в той період отримати копію процесуального документа, а саме копії повного рішення. Крім цього як убачається з довідки головного лікаря Коломийського міського центру первинної медико-санітарної допомоги апелянт перебувала на амбулаторному лікуванні тільки з 15.10.2015 р. по 13.11.2015 р., а апеляційна скарга подана 15.05.2017 року. По-друге, відкриття апеляційного провадження в даному випадку порушило б встановлені Конвенцією принцип «RES JUDICATA», тобто поваги до остаточного судового рішення, та принцип правової визначеності, який означає остаточність вирішення спору судовим рішенням та остаточність встановлення судом фактів, обставин та правовідносин.

Вперше Європейський Суд констатував порушення цього принципу, а разом з тим й права на справедливий суд у своєму рішенні від 28.10.1999 року по справі Брумареску проти Румунії вказавши що це призводить до порушення принципу правової визначеності і до порушення права сторони в справі, на користь якого відбулось судове рішення, та на порушення права на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 ст.6 Конвенції. В подальшому порушення названих принципів Європейським Судом констатувалось в багатьох інших рішеннях, зокрема, у рішеннях по таким справам: «Рябих проти Росії» від 24.07.2003 року; «Праведна проти Росії» від 18.11.2004 року; «Радчіков проти Росії» від 24.05.2007 року; «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року; «Науменко проти України» від 09.11.2004 року; «Волосюк проти України» від 29.06.2006 року. З аналізу цих рішень випливає висновок, що принцип правової визначеності вимагає, щоб «остаточне рішення суду не ставилось під сумнів».

Враховуючи вище наведене, можна дійти до висновку про відсутність підстав для поновлення встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2.

Враховуючи наведене та керуючись ч.1 ст.294; ч.2 і 3 ст.297 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в :

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 16 жовтня 2015 року в даній справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Суддя Я.Д. Горблянський