Рішення № 66921797, 30.05.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 456/1275/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Бораковський В.М.

Провадження № 22-ц/783/2978/17 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

Категорія:30

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючої судді - Копняк С.М.

суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Юзефович Ю.І.,

з участю відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 січня 2017 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_2, третя особа Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и л а :

В квітні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 13.06.2014 р. між ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» та ПАТ «Миронівський Хлібопродукт» було укладено Сертифікат №100 до Договору добровільного страхування наземного транспорту №001-а/14корп-05/100, відповідно до умов якого було застраховано автомобіль «Mercedes-Benz», д.р.н. НОМЕР_2.

09.10.2014 р. о 21:10 год. на а/д М-06 Київ-Чоп сталася ДТП за участю автомобіля «Mercedes-Benz», д.р.н. НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_5 (власник автомобіля - ПАТ «Миронівський Хлібопродукт») та автомобіля «Volkswagen», д.р.н. НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_2 Згідно відомості №9447552 про ДТП та постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.10.2014 року, ДТП сталося внаслідок порушення відповідачем п. 10.2, 16.11, 1.2.1. ПДР України. 15.10.2014 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та про виплату страхового відшкодування і надав усі необхідні документи. Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту №1.001.14.16684/VESK03267 від 11.02.2015 р. та умов Договору страхування №001-а/14корп-05/100 від 13.06.2014 року, розмір страхового відшкодування склав 108 215,66 грн., яке АТ «СК «АХА Страхування» було сплачено на СТО згідно платіжного доручення №157168 від 13.02.2015р. Цивільно-правову відповідальність відповідача на дату ДТП було застраховано у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп». 19.06.2015 року позивачем по справі було направлено на адресу ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» заяву про виплату страхового відшкодування за полісом. Заяву було задоволено частково - ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» сплатило на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 40 510,03 грн. За таких обставин сума збитків, які не відшкодовані на дату подання позову становить 67 705,63 грн. З метою досудового врегулювання спору позивачем 10.12.2015 року було направлено на адресу відповідача претензію, яка була одержана відповідачем 15.12.2015 року. Однак з боку відповідача не було вчинено жодних дій для відшкодування завданих збитків.

Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» 67 705,63 грн. страхове відшкодування, сплачений судовий збір в розмірі 1378 грн.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 січня 2017 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_2, третя особа Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задоволено частково.

Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (р/р 26503253730300 в АТ «Укрсиббанк» м.Харків, ідентифікаційний код 20474912, МФО 351005) страхове відшкодування в розмірі 3982 грн. 01 коп., сплачений судовий збір в розмірі 1378 грн., а всього 5360 (п'ять тисяч триста шістдесят) грн. 01 коп.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 січня 2017 року оскаржив позивач ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування», подавши апеляційну скаргу.

В обгрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене без повного та всебічного з»ясування всіх обставин справи та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зазначає, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні в повному обсязі позовних вимог у своєму рішенні неправомірно посилався на приписи ст. 29 ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки даний закон регулює відносини у сфері обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та встановлює порядок та умови виплати страхового відшкодування страховою компанією, яка застрахувала цивільно - правову відповідальність особи, для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. Тобто, відшкодувати вартість відновлюваного ремонту пошкодженого ТЗ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу ТЗ, зокрема в даному випадку, згідно висновку судового експерта становить 44 492 грн. 04 коп. - це обов»язок страхової компанії.

В той же час, судом першої інстанції не враховано, що відповідач має нести відповідальність в розмірі 67705 грн. 63 коп. (різниця між вартістю відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу та виплаченим третьою особою страховим відшкодуванням) . Окрім того, висновком судової автотехнічної експертизи № 174 встановлено, що вартість відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 115 491, 02 грн., що навіть перевищує розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування та підтверджує обґрунтованість його розміру.

Просить рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 січня 2017 року скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення відповідача на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить переконання про підставність апеляційної скарги, враховуючи наступне.

За приписами ч. 1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пленум Верховного Суд України у п.11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №11 роз»яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.

Згідно ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Суд першої інстанції зазначених вимог закону дотримався лише частково.

За приписами ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до положень ст. ст. 11,15 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

На підставі ст. ст. 10, 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Обставини визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ст. ст. 57, 64 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які що мають значення для вирішення справи. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналу.

Судами встановлено, що 27.12.2013 року між ПАТ «СК «АХА Страхування» та ПАТ «Миронівський хлібопродукт» укладено Генеральний договір №001-а/14корп-05 добровільного страхування наземного транспорту, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземними транспортними засобами та іншим майном, вказаними у Сертифікатах, що є невід'ємною частиною цього Договору (п.1.2. Договору). Об'єктом страхування цього Договору є транспортні засоби, вказані в Сертифікатах до Договору, які є частиною Договору (п.2.1. Договору).

Як передбачено в Генеральному договорі (п.8.1.3.) страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строки згідно з розділом 11 Договору.

В пункті 11.1. Генерального договору передбачено, що страхове відшкодування виплачується Страховиком згідно з Договором на підставі Повідомлення про подію, письмової Заяви Страхувальника на виплату страхового відшкодування і Страхового акту, який складається Страховиком.

Згідно Сертифікату №100 від 13.06.2014р. (до Генерального договору №001-а/14корп-05 від 27.12.2013р. добровільного страхування наземного транспорту), АТ «СК «АХА Страхування» застраховано транспортний засіб «Mercedes-Benz Actros», р.н. НОМЕР_2, 2007р.в., власником якого є ПАТ «Миронівський Хлібопродукт», і пунктом 14.3 передбачено виплату страхового відшкодування без урахування зносу (а.с.24). Дія сертифікату закінчується 16.06.2015р.

Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.10.2014р. встановлено, що ОСОБА_2 09 жовтня 2014 року близько 21 год. 10 хв. в с. П'ятничани Стрийського району на автодорозі Київ-Чоп 601 км + 10 м, виїжджаючи автомобілем марки «Volkswagen-Passat», номерний знак НОМЕР_1, з автозаправочної станції на прилеглу дорогу, не надав дорогу автомобілю марки «Мерседес Актрос», номерний знак НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого автомобілі зіткнулися та отримали технічні пошкодження, чим порушив п.п. 2.3 «б», 10.2, 16.11. дод. 1.2.1. ПДР України, в зв'язку з чим ОСОБА_2 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Як встановлено у звіті №413/14 від 30.12.2014р., складеному фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу «Mercedes-Benz Actros», р.н. НОМЕР_2, станом на 20.10.2014р. складає 115 254,90 грн., вартість матеріального збитку, завданого власнику т/з станом на 20.10.2014р. складає 44 902,46 грн. (а.с.30)

У зв'язку з настанням страхового випадку ПрАТ «СК «АХА Страхування» складено страховий акт №1.00.14.16684/VESKО3267 від 11.02.2015р., в якому зазначені підстави для проведення страхової виплати, реквізити, за якими таку необхідно провести, інформація про страховий випадок.

З розрахунку калькуляції по ремонту від 17.10.2014 р. автомобіля «Mercedes-Benz», д.р.н. НОМЕР_2, та страхового відшкодування від 05.11.2014 р. вбачається, що вартість відновлювального ремонту застрахованого об'єкту становить 111 615,66 грн.

Як вбачається з платіжного доручення №157168 від 13.02.2015р., АТ «СК «АХА Страхування» перерахувала Росовській філії ВАТ МХП 108 215,66 грн. відшкодування згідно акту №VESKО3267/2015 (ПАТ «Миронівський хлібопродукт»).

19.06.2015р. ПрАТ «СК «АХА Страхування» звернулося з заявою про виплату страхового відшкодування до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» у розмірі 108 215,66 грн. у зв'язку з настанням страхового випадку з вини ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».

З розрахунку ЦВ відшкодування 150000034714 вбачається, у зв'язку з заподіянням шкоди майну третіх осіб автомобілем «Volkswagen Passat», д.р.н. НОМЕР_1, до виплати підлягає сума в розмірі 40 510,03 грн. (вартість матеріального збитку).

Відповідач не погодився із розміром виплати, проведеним ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», а також із заявленим позивачем розміром збитків, і за його клопотанням судом першої інстанції було призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Висновком №174 судової автотоварознавчої експертизи від 01.10.2016 р. встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mercedes-Benz Actros», р.н. НОМЕР_2, станом на момент його огляду 20.10.2014 р. становить 115491,02 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Mercedes-Benz Actros», р.н. НОМЕР_2, станом на момент його огляду 20.10.2014р. становить 44 492,04 грн. (а.с.170-176).

Таким чином, даний висновок не спростував розміру заявлених позовних вимог позивача.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на зазначені положення ЦК України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання.

Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на зазначене сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Разом з тим зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

Неодержання потерпілим страхового відшкодування за договором (або його одержання, якщо страхового відшкодування недостатньо для повного покриття шкоди) не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною.

При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 цього Кодексу).

Відповідно до статті 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на зазначене право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.

Потерпілий має право відмовитись від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов'язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Якщо потерпілий звернувся до страховика та одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Такий правовий висновок Верховний Суд України висловив у постанові від 20 січня 2016 року №6-954цс16.

Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки

Таким чином, встановивши, що позивач звернувся до суду з позовом до особи, яка завдала шкоди, й просив стягнути з відповідача грошові кошти на відшкодування шкоди, завданої ДТП, оскільки отриманого страхового відшкодування за договором цивільно-правової відповідальності недостатньо для повного покриття шкоди, яка була виплачена за договором добровільного страхування наземного транспорту (майнового страхування), суд першої інстанції не вірно розтлумачив норми матеріального права, внаслідок чого не забезпечив реалізації абсолютного права позивача на відшкодування цієї шкоди безпосередньо особою, яка завдала шкоди - відповідачем, на підставах, передбачених законом.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

З урахуванням приписів ст. 88 ЦПК України, з ОСОБА_2 підлягають стягненню в користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» 1378,00 грн. судового збору за подання позову до суду та 1760 грн. 00 коп. за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, 313, 316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» - задовольнити.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 січня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_2, третя особа Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» 67 705, 63 грн. страхового відшкодування, 1378,00 грн. судового збору за подання позову до суду та 1760 грн. 00 коп. за подання апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.

Головуюча Копняк С.М.

Судді: Бойко С.М.

Ніткевич А.В.