Рішення № 66921577, 26.05.2017, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/730/17

Провадження №2/442/811/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2017 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого -судді Нагірної О.Б.,

за участю секретаря с/з- Антоненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобичі цивільну справу за позовом Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області до ОСОБА_2, Летнянської сільської ради , треті особи : ОСОБА_4 , Державний реєстратор Дрогобицької районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування рішення Летнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області №23 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , загальною площею 0,17га»,-

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури звернувся до суду з вищезгаданим позовом, в підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що 07.12.2015 року сесією Летнянської сільської ради Дрогобицького району прийнято рішення №23 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_2.». Зокрема, ОСОБА_4, будучи наділена повноваженнями депутата Летнянської сільської ради, всупереч вимогам ст..28 Закону України «Про запобігання корупції», під час засідання 11-ї сесії Летнянської сільської ради 7-го демократичного скликання, не повідомила колегіальний орган про наявність у неї реального конфлікту інтересів при голосуванні за прийняття рішення №23 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_2 (син депутата) для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1, загальною площею 0,17 га», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,17 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 та надано у власність зазначену вище земельну ділянку, а також в ході голосування за вказане рішення проголосувала за прийняття такого рішення шляхом підняття руки, відтак, голос ОСОБА_4 на засіданні було зараховано як голос «ЗА», рішення було прийнято одноголосно, про що внесено відомості до протоколу засідання, чим порушила вимоги я.1,2 ст.172-7 КУпАП.

ОСОБА_4 постановою Дрогобицького міськрайонного суду визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст.172-7 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. Дане рішення суду набрало законної сили.

На підставі вищезгаданого рішення сесії Летнянської сільської ради ОСОБА_2 25.12.2015 року зареєстрував право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, кадастровий НОМЕР_1, площею 0,17 га в с.Летня Дрогобицького району, про що державним реєстратором Дрогобицького міськрайонного управління юстиції внесено запис №12940744 про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вказує на те, що рішення органу місцевого самоврядування є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача Подолячек С.В. позовні вимоги підтримала, надала пояснення відповідно до викладених в позові вимог.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав , щодо задоволення позову поклався на думку суду.

Представник відповідача Летнянської сільської ради Бохонок П.Р вказав, що позов безпідставний та просив в його задоволенні відмовити.

Третя особа ОСОБА_4 щодо задоволення позову поклалась на думку суду.

Державний реєстратор Дрогобицької районної державної адміністрації Мартинюк Н.Є. щодо задоволення позову поклався на думку суду.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, оглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані судом докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

При цьому, саме на сторони відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України зобов`язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Крім того, ч. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 29 грудня 1976 року із наступними змінами «Про судове рішення» передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтовано лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, які правові норми підлягають застосуванню до цих правовідносин (ст.214 ЦПК України).

07 грудня 2015 року Летнянською сільською радою Дрогобицького району Львівської області було прийнято рішення №23 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність», яким ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,17 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 та надано у власність зазначену земельну ділянку.

Керівник Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області, не погодившись з прийняттям вказаного рішення, звернувся з даним позовом до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування як такого, що прийнято з порушенням вимог Закону України "Про запобігання корупції", з приводу чого суд зазначає наступне.

Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, визначені Законом України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі-Закон №288, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону №280 сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами (ч.3 ст.10 Закону №280).

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (ч.3 ст.24 Закону №280).

Відповідно до ст.25 Закону №280 сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст.1 Закону №280 основні терміни, використані в цьому Законі, мають таке значення:

- загальний склад ради - кількісний склад депутатів ради, визначений радою відповідно до закону;

- склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку;

- правомочний склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради;

Згідно з ч.1 ст.26 Закону №280 виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Частиною 1 ст.46 Закону №280 встановлено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Відповідно до ч.11 ст.6 Закону №280 сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Частиною 2 ст.59 Закону №280 визначено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Обґрунтовуючи вимогу щодо визнання протиправним та скасування рішення Летнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області у Київської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність» від 07.12.2015 №23, позивач зазначив про те, що оспорюване рішення було прийнято відповідачем за наявності конфлікту інтересів, про який депутатом Летнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області ОСОБА_4 не було повідомлено інших депутатів сесії перед головуванням за вказане рішення, з приводу чого суд зазначає наступне.

Статтею 59-1 Закону №280 встановлено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз'яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою. Відповідно до примітки до вказаної норми терміни "реальний конфлікт інтересів", "потенційний конфлікт інтересів", "неправомірна вигода", "подарунок" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції".

Згідно з ст.12-1 Закону України «Про службу органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції".

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначено у Законі України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. №1700-VII (далі - Закон №1700-VII, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №1700-VII у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону №1700-VII суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є: особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в т.ч., народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.28 Закону №1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов'язана звернутися за роз'ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.

Згідно з ч.2 ст.35 Закону №1700-VII у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

Відповідно до ч.1 ст.67 Закону №1700-VII нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Отже, у випадку наявності у особи, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, конфлікту інтересів, така особа зобов'язана повідомити про це відповідний орган.

Судом встановлено, що постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.06.2016 у справі №442/4381/16-п ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 КУПАП та ч.2 ст.172-7 КУпАП і призначено їй адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двісті неоподаткованих мінімумів дозорів громадян, що становить 3400,00 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_4, як депутатом Летнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області було порушено п.п. «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», у зв'язку з тим, що нею не було повідомлено про наявність конфлікту інтересів під час розгляду на сесії ради рішення про надання дозволу на розробку землеустрою для відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 9 (сину депутата).

Відповідно до частини 4 статті 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, враховуючи наявність постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.06.2016 у справі №442/4381/16-п (провадження №3/442/753/2016) про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, суд вважає доведеним факт допущення такою особою порушення антикорупційного законодавства.

На думку позивача, встановлення вказаним судовим рішення порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» є в розумінні ст.67 вказаного Закону, підставою для визнання протиправним та скасування рішення Летнянської сільської ради Дрогобицького району «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_2.» від 07.12.2015 №23.

Проте, проаналізувавши зміст положень ст.67 Закону України «Про запобігання корупції», суд дійшов висновку про те, що вказана норма не містить імперативного припису щодо обов»язковості скасування у судовому порядку, зокрема, рішень, які були прийняті з порушення вимог вказаного Закону, оскільки нею передбачена можливість скасування у судовому порядку за зверненням відповідного органу рішення, прийнятого з порушенням вимог Закону України "Про запобігання корупції", що потребує надання судом оцінки тому, наскільки допущене порушення вимог цього Закону впливає на правомірність прийняття рішення.

Дослідивши та оцінивши у сукупності наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 07.12.2015 №23 в умовах наявності у депутата ради конфлікту інтересів не є підставою для визнання протравним та скасування вказаного рішення.

Так, зокрема, суд звертає увагу на те, що відповідно до протоколу 11-ї сесії депутатів Летнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 07.12.2015, на якому було прийнято оспорюване рішення, на засіданні сесії були присутні 9 депутатів, у той час як загальний склад ради становить 14 депутатів.

З вказаного протоколу вбачається, що оспорюване рішення було прийнято одноголосно.

Як було вказано вище, відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону №280 рішення ради приймається на її пленарному засіданні більшістю депутатів від загального складу ради, тобто для позитивного вирішення питання про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність достатньою кількістю голосів є 8, що свідчить про те, що голос третьої особи ОСОБА_4 не був вирішальним.

Таким чином, не заперечуючи факт вчинення ОСОБА_4 корупційного правопорушення у вигляді неповідомлення на сесії ради про наявність у неї реального конфлікту інтересів та порушення закріпленої статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» заборони на прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, суд вважає, що наведений факт не є достатньою підставою для скасування у судовому порядку спірного рішення органу місцевого самоврядування.

Суд вважає, що у даному випадку допущення особою такого порушення антикорупційного законодавства є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності та надання судом правової оцінки тому факту, наскільки таке правопорушення впливає на правомірність рішення, прийнятого за участю такої особи.

Під час розгляду справи позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що неповідомлення депутатом органу місцевого самоврядування про наявність у нього реального конфлікту інтересів при прийнятті рішення є безумовною підставою для скасування рішення, прийнятого за участю такого депутата, у той час як матеріали справи свідчать, що у даному випадку голос такої особи не був вирішальним, що свідчить про прийняття Летнянською сільською радою Дрогобицького району Львівської області спірного рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для скасування оспорюваного рішення, та, відповідно, задоволення позову.

Керуючись ст. 209 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя О.Б.Нагірна

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.05.2017 року